Prima lettera ai Corinzi 15

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Vi rammento poi, o fratelli, il Vangelo che vi ho annunziato e che voi avete accolto, e in cui rimanete saldi,	1 Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
2 per il quale anche siete salvati, se pur ritenete con che parola ve l'ho annunziato; salvo se senza alcuna base voi abbiate creduto.	2 Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
3 Fra le prime cose, io v'ho trasmesso quello che anch'io ho ricevuto, vale a dire che Cristo morì per i nostri peccati secondo le Scritture,	3 Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
4 e fu sepolto, e risuscitò il terzo giorno secondo le Scritture;	4 що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
5 e fu visto da Cefa e poi dai Dodici.	5 що з’явився Кифі, потім дванадцятьом;
6 Dopo fu visto da più che cinquecento fratelli in una volta, de' quali i più son tuttora viventi, solo alcuni sono morti.	6 опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
7 Poi fu visto da Giacomo, poi da tutti gli apostoli,	7 Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам.
8 in ultimo di tutti fu visto da questo aborto che son io;	8 А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені;
9 giacchè io sono il minimo degli apostoli, chè non son degno d'esser chiamato apostolo, perchè ho perseguitato la Chiesa di Dio;	9 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
10 ma per grazia di Dio son quel che sono, e la grazia di lui verso di me non fu cosa vana; anzi ho faticato più di tutti loro, non già io, ma la grazia di Dio con me.	10 Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
11 Sia dunque io, siano loro, così predichiamo e così avete creduto.	11 Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
12 Or se si predica che Cristo è stato risuscitato dai morti, come mai alcuni fra voi dicono che non ha luogo la risurrezione de' morti?	12 Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
13 Se non ci fosse la risurrezione de' morti, neanche Cristo sarebbe risorto;	13 Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14 se Cristo non fosse risorto, vana sarebbe la nostra predicazione, e vana la vostra fede,	14 А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
15 e noi saremmo come falsi testimoni di Dio: giacchè noi abbiamo attestato rispetto a Dio, ch'ei risuscitò il Cristo; non l'avrebbe risuscitato se non risuscitano i morti;	15 І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
16 poichè se i morti non risuscitano, neanche Cristo è risorto,	16 Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
17 e se Cristo non è risorto, vana è la vostra fede, e voi siete ancora nei vostri peccati;	17 А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
18 e però anche quelli che son morti in Cristo sono periti.	18 отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
19 Se solo per questa vita noi abbiam riposto in Cristo le nostre speranze, noi siamo più miserabili di tutti gli uomini.	19 Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
20 Ma invece Cristo risuscitò proprio da morte, primizia di quelli che giacciono morti.	20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
21 Infatti poichè per via di un uomo è la morte, anche per via d'un uomo v'è la risurrezione dei morti.	21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
22 Come in Adamo tutti muoiono, così in Cristo tutti saranno vivificati,	22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
23 ciascuno al suo ordine; primizia è Cristo, poi quei di Cristo che nella venuta sua credettero;	23 І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
24 poi sarà la fine, quando consegni il regno a Dio Padre, dopo aver annientato ogni signoria e ogni podestà e ogni potenza.	24 Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
25 Poichè bisogna che Egli regni fino a che non abbia posto sotto i suoi piedi tutti i nemici.	25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
26 Ultimo nemico sarà annientata la morte, giacchè tutto ha posto [Iddio] sotto i piedi di lui.	26 Знищений буде останній ворог — смерть;
27 Quando dice «tutte le cose sono state assoggettate», è chiaro che si deve eccettuare Colui che ha a lui assoggettato ogni cosa.	27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
28 E quando a lui tutte le cose siano soggette, allora anche il Figlio stesso sarà sottoposto a Colui che tutto gli ha assoggettato, affinchè Dio sia tutto in tutti.	28 Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
29 Se così non fosse, a che si riduce il battesimo, di quelli che si fanno battezzare per i morti? Se del tutto i morti non risorgono, a che si fan battezzare per loro?	29 Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
30 e anche noi perchè ci esponiamo ogni momento a pericoli?	30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
31 In verità, lo affermo per la grande soddisfazione che ho di voi in Cristo Gesù nostro Signore, in ogni giorno sono esposto a morte.	31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 Se ad Efeso ho lottato colle fiere per mire umane, che vantaggio ne ho avuto? se i morti non risorgono, «mangiamo e beviamo chè domani morremo».	32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
33 Non lasciatevi sviare; «le cattive compagnie corrompono i buoni costumi».	33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
34 Riscotetevi per bene e non peccate, poichè alcuni hanno ignoranza di Dio; ve lo dico a vostra vergogna. Modo della risurrezione e qualità dei corpi gloriosi	34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
35 Ma dirà taluno: «Come risorgono i morti? e con che corpo vengono?».
36 Stolto, quel che tu semini, non si vivifica se prima non muore;	36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
37 e quando semini, non semini il corpo che deve venire, ma un nudo chicco, poni, di grano o di qualche altra cosa;	37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
38 e Dio gli dà il corpo come ha voluto, e ciascun seme il proprio corpo.	38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
39 Non ogni carne è la stessa carne, ma altra è la carne degli uomini, altra quella degli animali; altra la carne degli uccelli, altra quella de' pesci.	39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
40 E corpi celesti vi sono e corpi terrestri, ma altra è la splendidezza dei celesti, altra dei terrestri;	40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
41 altro è lo splendor del sole, altro quello della luna, altro quello degli astri, poichè un astro è differente da un altro per splendore.	41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
42 Così è anche la risurrezione dei morti. Il corpo si semina corruttibilmente, risorge incorruttibile;	42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
43 si semina ignobile, risorge in gloria; si semina debole, risorge in forza;	43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
44 si semina corpo animale, risorge corpo spirituale. Se esiste il corpo animale vi è anche quello spirituale. Così anche sta scritto:	44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
45 " Il primo uomo Adamo fu fatto anima vivente "; l'ultimo Adamo è spirito vivificante.	45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
46 Ma non è prima l'elemento spirituale, bensì l'animale, lo spirituale, vien dopo.	46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
47 Il primo uomo, tratto dalla terra è terrestre, il secondo uomo è dal cielo e celeste.	47 Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
48 Qual è l'uomo terrestre, tali anche i terrestri; e quale il celeste tali anche i celesti.	48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
49 E come abbiam portato l'immagine del terrestre, porteremo anche l'immagine del celeste.	49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
50 E questo dico, o fratelli, che la carne e il sangue non possono ereditare il regno di Dio, nè la corruzione può ereditare l'incorruttibilità.	50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
51 Ecco, io vi rivelo un mistero: tutti risorgeremo, ma non per tutti avverrà cangiamento;	51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
52 in un attimo, in un batter d'occhio, al suon dell'ultima tromba; poichè sonerà e i morti risorgeranno incorruttibili; anche noi saremo cambiati.	52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
53 Poichè bisogna che questo corpo corruttibile rivesta l'incorruttibilità; e che questo mortale rivesta l'immortalità.	53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
54 E quando questo mortale rivesta l'immortalità, allora si avvererà la parola che è scritta: " È stata assorbita la morte nella vittoria.	54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
55 O morte, dov'è la tua vittoria? dov'è, o morte, il tuo pungiglione? ".	55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
56 Pungiglione della morte è il peccato, e quella che mostra l'essenza del peccato è la legge;	56 Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.
57 grazie sian rese a Dio che diè a noi la vittoria per mezzo del Signor nostro Gesù Cristo.	57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Conseguentemente, o diletti fratelli, siate stabili, incrollabili, abbondando sempre nell'opera del Signore, sapendo che la fatica vostra non è vana nel Signore.	58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.