Siracide 20

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 Quanto meglio è il riprendere che il covar ira, e il non impedir di parlare a chi confessa [il suo torto].	1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.
2 [Quale] la libidine d'un eunuco [che] vuol sverginare una giovinetta,	2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.
3 tale è chi con la violenza fa iniquo giudizio.	3 Хто признається, той втрати уникне.
4 Quant'è bello, quando s'è ripresi, mostrar pentimento! perchè sfuggirai cosi il peccato volontario.	4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.
5 C'è chi tace e appare sapiente, e c'è chi è odioso per il suo troppo ciarlare.	5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.
6 C'è chi tace perchè non sa che dire, e c'è chi tace perchè conosce il momento opportuno.	6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.
7 L'uomo saggio tacerà fino al momento buono, ma il fanfarone e lo sciocco non bada al tempo.	7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.
8 Chi fa gran spreco di parole, danneggia se stesso; e chi s'arroga ingiusta licenza, sarà odiato.	8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.
9 C'è fortuna ne' mali per taluno, e c'è guadagni che si volgono in danno.	9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.
10 C'è doni che non [ti] portan vantaggio, e c'è doni che saran compensati al doppio.	10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.
11 C'è il decader provocato dal fasto, e c'è chi dall'umiliazione solleva la testa.	11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.
12 C'è chi compra molto a poco prezzo, e lo sconta [poi] pagando il settuplo.	12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.
13 Il saggio nel parlare si rende amabile; ma le moine degli stolti saran sprecate.	13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.
14 Il dono dell'insensato [avaro] non ti gioverà, perchè egli ha sette occhi invece di uno!	14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.
15 Poco dà e molto rinfaccia, e quando apre la bocca, gitta fiamme.	15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!
16 Oggi dà in prestito e domani ridomanda: odioso è un tal uomo!	16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;
17 Lo stolto non avrà amici, nè ci sarà riconoscenza per i suoi benefizi.	17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!
18 Quei che mangian del suo pane son lingue false: quante volte e in quanti si faran beffe di lui!	18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!
19 Perchè non ha saputo discernere con retto giudizio quel che era da serbare, nè parimenti quel che non era da serbare.	19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.
20 Le cadute della lingua fallace son come chi cada sul pavimento: cosi repentinamente sopravviene la ruina degli empi!	20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!
21 L'uomo spiacente è come una favola inopportuna: sarà del continuo in bocca degl'ignoranti.	21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.
22 Una massima [proferita] dalla bocca dello stolto sarà rigettata, perchè non la dice a tempo debito.	22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.
23 C'è chi è impedito di peccare per l'indigenza, e nel suo riposo si cruccia.	23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.
24 C'è chi rovina se stesso per vergogna, e per lo sguardo d'uno sciocco si rovina: per accezione di persone si perde.	24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.
25 C'è chi per vergogna promette [troppo] all'amico e se ne fa gratuitamente un nemico.	25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.
26 Triste onta nell'uomo è la menzogna, e in bocca degl'Ignoranti sta del continuo.	26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.
27 È preferibile il ladro all'uomo assiduamente bugiardo; ma l'uno e l'altro andranno in malora.	27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.
28 La condotta de' mentitori è un disonore, e l'ignominia loro li accompagna sempre.	28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.
29 Chi è saggio nel parlare, si porta avanti, e l'uomo prudente sarà accetto a' grandi.	29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.
30 Chi lavora la sua terra, farà alto il suo mucchio di biade e chi coltiva la giustizia sarà esaltato egli stesso: chi piace ai grandi sfuggirà l'ingiustizia.	30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?
31 I regali e i doni accecano gli occhi de' giudici, e, come una museruola in bocca, rattengono i loro biasimi,	31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.
32 La sapienza nascosta e il tesoro invisibile, che utilità hanno l'una e l'altro?
33 Meglio chi nasconde la sua stoltezza, che chi occulta la sua sapienza.