Luke 11

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 And it happened that, while he was in a certain place praying, when he ceased, one of his disciples said to him, “Lord, teach us to pray, as John also taught his disciples.”	1 Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів «Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.»
2 And he said to them: “When you are praying, say: Father, may your name be kept holy. May your kingdom come.	2 А він до них промовив «Коли ви молитесь, кажіть Отче, нехай святиться твоє ім’я, нехай прийде твоє Царство.
3 Give us this day our daily bread.	3 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.»
4 And forgive us our sins, since we also forgive all who are indebted to us. And lead us not into temptation.”	4 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.»
5 And he said to them: “Which of you will have a friend and will go to him in the middle of the night, and will say to him: ‘Friend, lend me three loaves,	5 Далі до них промовив: «Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби,
6 because a friend of mine has arrived from a journey to me, and I do not have anything to set before him.’	6 бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати,
7 And from within, he would answer by saying: ‘Do not disturb me. The door is closed now, and my children and I are in bed. I cannot get up and give it to you.’	7 а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, —
8 Yet if he will persevere in knocking, I tell you that, even though he would not get up and give it to him because he is a friend, yet due to his continued insistence, he will get up and give him whatever he needs.	8 кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує.
9 And so I say to you: Ask, and it shall be given to you. Seek, and you shall find. Knock, and it shall be opened to you.	9 Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять.
10 For everyone who asks, receives. And whoever seeks, finds. And whoever knocks, it shall be opened to him.	10 Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.
11 So then, who among you, if he asks his father for bread, he would give him a stone? Or if he asks for a fish, he would give him a serpent, instead of a fish?	11 Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку?
12 Or if he will ask for an egg, he would offer to him a scorpion?	12 Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона?
13 Therefore, if you, being evil, know how to give good things to your sons, how much more will your Father give, from heaven, a spirit of goodness to those who ask him?”	13 Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!»
14 And he was casting out a demon, and the man was mute. But when he had cast out the demon, the mute man spoke, and so the crowds were amazed.	14 Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди.
15 But some of them said, “It is by Beelzebub, the leader of demons, that he casts out demons.”	15 Та деякі з них говорили: «Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів.»
16 And others, testing him, required a sign from heaven of him.	16 Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба.
17 But when he perceived their thoughts, he said to them: “Every kingdom divided against itself will become desolate, and house will fall upon house.	17 А він, знаючи думки їх, сказав їм: «Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде.
18 So then, if Satan is also divided against himself, how will his kingdom stand? For you say that it is by Beelzebub that I cast out demons.	18 Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, — як устоїться його царство? Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів.
19 But if I cast out demons by Beelzebub, by whom do your own sons cast them out? Therefore, they shall be your judges.	19 Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини? Ось чому вони будуть вашими суддями.
20 Moreover, if it is by the finger of God that I cast out demons, then certainly the kingdom of God has overtaken you.	20 Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство.
21 When a strong armed man guards his entrance, the things that he possesses are at peace.	21 Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці.
22 But if a stronger one, overwhelming him, has defeated him, he will take away all his weapons, in which he trusted, and he will distribute his spoils.	22 Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич.
23 Whoever is not with me, is against me. And whoever does not gather with me, scatters.	23 Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.
24 When an unclean spirit has departed from a man, he walks through waterless places, seeking rest. And not finding any, he says: ‘I will return to my house, from which I departed.’	24 Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов.
25 And when he has arrived, he finds it swept clean and decorated.	25 І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним.
26 Then he goes, and he takes in seven other spirits with him, more wicked than himself, and they enter and live there. And so, the end of that man is made worse the beginning.”	26 І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.»
27 And it happened that, when he was saying these things, a certain woman from the crowd, lifting up her voice, said to him, “Blessed is the womb that bore you and the breasts that nursed you.”	27 Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: «Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.»
28 Then he said, “Yes, but moreover: blessed are those who hear the word of God and keep it.”	28 А він озвався: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.»
29 Then, as the crowds were quickly gathering, he began to say: “This generation is a wicked generation: it seeks a sign. But no sign will be given to it, except the sign of the prophet Jonah.	29 Коли народ згромадивсь, Ісус почав промовляти: «Рід цей — рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться, окрім знаку Йони,
30 For just as Jonah was a sign to the Ninevites, so also will the Son of man be to this generation.	30 бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син Чоловічий буде знаком для цього роду.
31 The queen of the South will rise up, at the judgment, with the men of this generation, and she will condemn them. For she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon. And behold, more than Solomon is here.	31 Цариця півдня встане під час суду з людьми оцього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу послухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона!
32 The men of Nineveh will rise up, at the judgment, with this generation, and they will condemn it. For at the preaching of Jonah, they repented. And behold, more than Jonah is here.	32 Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповіді Йони, та ось тут більше від Йони.
33 No one lights a candle and places it in hiding, nor under a bushel basket, but upon a lampstand, so that those who enter may see the light.	33 Ніхто не світить світла й не кладе його у сховок, ані під посудину, але на свічник, щоб ті, що входять, бачили ясність.
34 Your eye is the light of your body. If your eye is wholesome, your entire body will be filled with light. But if it is wicked, then even your body will be darkened.	34 Світло твого тіла — твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне.
35 Therefore, take care, lest the light that is within you become darkness.	35 Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява.
36 So then, if your entire body becomes filled with light, not having any part in darkness, then it will be entirely light, and, like a shining lamp, it will illuminate you.”	36 Коли, отже, все тіло твоє — світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом.»
37 And as he was speaking, a certain Pharisee asked him to eat with him. And going inside, he sat down to eat.	37 Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом.
38 But the Pharisee began to say, thinking within himself: “Why might it be that he has not washed before eating?”	38 Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом.
39 And the Lord said to him: “You Pharisees today clean what is outside the cup and the plate, but what is inside of you is full of plunder and iniquity.	39 Господь сказав до нього: «От ви, фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства.
40 Fools! Did not he who made what is outside, indeed also make what is inside?	40 Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини?
41 Yet truly, give what is above as alms, and behold, all things are clean for you.	41 Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.
42 But woe to you, Pharisees! For you tithe mint and rue and every herb, but you ignore judgment and the charity of God. But these things you ought to have done, without omitting the others.	42 Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м’яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати.
43 Woe to you, Pharisees! For you love the first seats in the synagogues, and greetings in the marketplace.	43 Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах.
44 Woe to you! For you are like graves that are not noticeable, so that men walk over them without realizing it.”	44 Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.»
45 Then one of the experts in the law, in response, said to him, “Teacher, in saying these things, you bring an insult against us as well.”	45 Озвавсь тоді один із учителів закону: «Учителю! — кажучи це, ти й нас ображаєш.»
46 So he said: “And woe to you experts in the law! For you weigh men down with burdens which they are not able to bear, but you yourselves do not touch the weight with even one of your fingers.	46 Він же відповів: «Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.
47 Woe to you, who build the tombs of the prophets, while it is your fathers who killed them!	47 Горе вам, що будуєте гроби пророкам, а це ваші батьки їх убили!
48 Clearly, you are testifying that you consent to the actions of your fathers, because even though they killed them, you build their sepulchers.	48 Ви так стаєте свідками й даєте згоду вчинкам батьків ваших: вони їх повбивали, а ви будуєте їм гроби!
49 Because of this also, the wisdom of God said: I will send to them Prophets and Apostles, and some of these they will kill or persecute,	49 Тому й каже мудрість Божа: Я їм пошлю пророків і апостолів; вони деяких з них уб’ють, а деяких будуть гонити,
50 so that the blood of all the Prophets, which has been shed since the foundation of the world, may be charged against this generation:	50 щоб цей рід відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,
51 from the blood of Abel, even to the blood of Zachariah, who perished between the altar and the sanctuary. So I say to you: it will be required of this generation!	51 від крови Авеля до крови Захарії, забитого між вівтарем і храмом. Так, я кажу вам: Рід цей здасть за те рахубу!
52 Woe to you, experts in the law! For you have taken away the key of knowledge. You yourselves do not enter, and those who were entering, you would have prohibited.”	52 Горе вам, учителям закону, бо ви взяли ключ знання! Самі ви не ввійшли і тим, що хотіли ввійти, заборонили.»
53 Then, while he was saying these things to them, the Pharisees and the experts in the law began to insist strongly that he restrain his mouth about many things.	53 І як він вийшов звідти, книжники та фарисеї почали сильно на нього нападати й ставити йому різні питання,
54 And waiting to ambush him, they sought something from his mouth that they might seize upon, in order to accuse him.	54 чигаючи так, щоб несподівано піймати якесь слово з уст його.