Job 10

NEW JERUSALEM	Біблія
1 Since I have lost al taste for life, I shal give free rein to my complaining; I shal let my embittered soulspeak out.	1 «Життя моє мені набридло! | Дам волю смуткові моєму, | і говоритиму в гіркоті душі моєї.
2 I shal say to God, 'Do not condemn me, tel me what your case is against me.	2 Я скажу Богові: Не засуджуй мене! | Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.
3 Is it right for you to attack me, in contempt for what you yourself have made, thus abetting theschemes of the wicked?	3 Чи це для тебе добре мене гнітити, | твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?
4 Are your eyes mere human eyes, do you see as human beings see?	4 Невже в тебе тілесні очі? | Невже ти бачиш, як людина бачить?
5 Are you mortal like human beings? do your years pass as human days pass?	5 Чи дні твої подібні до днів людських, | роки твої, немов дні смертних,
6 You, who enquire into my faults and investigate my sins,	6 що ти шукаєш у мене провини, ! розвідуєшся, чи є гріх у мені,
7 you know very wel that I am innocent, and that no one can rescue me from your grasp.	7 хоча й знаєш, що я не провинився, | що нікому спастися з руки твоєї?
8 Your hands having shaped and created me, now you change your mind and mean to destroy me!	8 Руки твої мене склали й сотворили, | і ти ж мене всього руйнуєш?
9 Having made me, remember, as though of clay, now you mean to turn me back into dust!	9 Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину; | і хочеш знову в порох мене повернути.
10 Did you not pour me out like milk, and then let me thicken like curds,	10 Чи ж ти не вилив мене молоком, | не згустив мене сиром?
11 clothe me with skin and flesh, and weave me of bone and sinew?	11 Ти одяг мене шкірою й тілом, | з костей і жил зіткав єси мене.
12 In your love you gave me life, and in your care watched over my every breath.	12 Ти дав мені життя і милість, | і твоя опіка зберегла мій дух.
13 Yet, al the while, you had a secret plan: I know that you were biding your time	13 Та ось що скрив ти в твоїм серці, | я знаю, що воно оце на думці в тебе:
14 to see if I should sin and then not acquit me of my faults.	14 якщо грішу, — за мною назирати | й гріха мені не відпускати.
15 Woe to me, if I am guilty; even if I am upright, I dare not lift my head, so overwhelmed with shameand drunk with pain am I!	15 Горе мені, як завиню! | Та хоч і правий я — не зважусь голову підняти, | я, насичений ганьбою, упоєний бідою!
16 Proud as a lion, you hunt me down, multiplying your exploits at my expense,	16 Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною | і знов показуєш на мені твою велич.
17 attacking me again and again, your fury against me ever increasing, your troops assailing me, waveafter wave.	17 Виводиш нових свідків проти мене, | і збільшуєш твій гнів на мене: | дедалі нові лави йдуть у бій на мене.
18 Why did you bring me out of the womb? I should have perished then, unseen by any eye,	18 Навіщо вивів мене з лона? | Я був би вмер, — мене не бачило б ніяке око.
19 a being that had never been, to be carried from womb to grave.	19 Я був би, наче б мене й не було ніколи; | мене перенесли б з утроби в домовину.
20 The days of my life are few enough: turn your eyes away, leave me a little joy,	20 Днів життя мого так мало! | Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,
21 before I go to the place of no return, to the land of darkness and shadow dark as death,	21 поки піду й не повернуся, | в країну темряви й смертельної тіні,
22 where dimness and disorder hold sway, and light itself is like dead of night.	22 в країну смертельної тіні та безладу, | де світло, немов пітьма.»