Genesis 21

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 The LORD took note of Sarah as he had said he would; he did for her as he had promised.	1 Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.
2 Sarah became pregnant and bore Abraham a son in his old age, at the set time that God had stated.	2 Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.
3 Abraham gave the name Isaac to this son of his whom Sarah bore him.	3 І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.
4 When his son Isaac was eight days old, Abraham circumcised him, as God had commanded.	4 Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.
5 Abraham was a hundred years old when his son Isaac was born to him.	5 Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.
6 Sarah then said, "God has given me cause to laugh, and all who hear of it will laugh with me.	6 А Сара сказала: Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися.
7 Who would have told Abraham," she added, "that Sarah would nurse children! Yet I have borne him a son in his old age."	7 Та й додала: Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина.
8 Isaac grew, and on the day of the child's weaning, Abraham held a great feast.	8 Підросло ж хлоп’ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.
9 Sarah noticed the son whom Hagar the Egyptian had borne to Abraham playing with her son Isaac;	9 Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;
10 so she demanded of Abraham: "Drive out that slave and her son! No son of that slave is going to share the inheritance with my son Isaac!"	10 тому вона сказала до Авраама: Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком.
11 Abraham was greatly distressed, especially on account of his son Ishmael.	11 Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,
12 But God said to Abraham: "Do not be distressed about the boy or about your slave woman. Heed the demands of Sarah, no matter what she is asking of you; for it is through Isaac that descendants shall bear your name.	12 але Бог сказав до Авраама: Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.
13 As for the son of the slave woman, I will make a great nation of him also, since he too is your offspring."	13 Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.
14 Early the next morning Abraham got some bread and a skin of water and gave them to Hagar. Then, placing the child on her back, he sent her away. As she roamed aimlessly in the wilderness of Beer-sheba,	14 Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.
15 the water in the skin was used up. So she put the child down under a shrub,	15 Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп’я під корчем,
16 and then went and sat down opposite him, about a bowshot away; for she said to herself, "Let me not watch to see the child die." As she sat opposite him, he began to cry.	16 сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: Не можу дивитися на смерть дитини! І сиділа навпроти та й плакала вголос.
17 God heard the boy's cry, and God's messenger called to Hagar from heaven: "What is the matter, Hagar? Don't be afraid; God has heard the boy's cry in this plight of his.	17 Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.
18 Arise, lift up the boy and hold him by the hand; for I will make of him a great nation."	18 Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ.
19 Then God opened her eyes, and she saw a well of water. She went and filled the skin with water, and then let the boy drink.	19 Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.
20 God was with the boy as he grew up. He lived in the wilderness and became an expert bowman,	20 І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,
21 with his home in the wilderness of Paran. His mother got a wife for him from the land of Egypt.	21 Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.
22 About that time Abimelech, accompanied by Phicol, the commander of his army, said to Abraham: "God is with you in everything you do.	22 І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: Бог з тобою в усьому, що ти дієш.
23 Therefore, swear to me by God at this place that you will not deal falsely with me or with my progeny and posterity, but will act as loyally toward me and the land in which you stay as I have acted toward you."	23 Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе.
24 To this Abraham replied, "I so swear."	24 Авраам же відповів: Я клянусь.
25 Abraham, however, reproached Abimelech about a well that Abimelech's men had seized by force.	25 Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.
26 "I have no idea who did that," Abimelech replied. "In fact, you never told me about it, nor did I ever hear of it until now."	26 На те Авімелех відповів: Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні.
27 Then Abraham took sheep and cattle and gave them to Abimelech and the two made a pact.	27 Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.
28 Abraham also set apart seven ewe lambs of the flock,	28 Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.
29 and Abimelech asked him, "What is the purpose of these seven ewe lambs that you have set apart?"	29 Авімелех же спитав Авраама: Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо.
30 Abraham answered, "The seven ewe lambs you shall accept from me that thus I may have your acknowledgment that the well was dug by me."	30 А той відповів: Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю.
31 This is why the place is called Beer-sheba; the two took an oath there.	31 Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.
32 When they had thus made the pact in Beer-sheba, Abimelech, along with Phicol, the commander of his army, left and returned to the land of the Philistines.	32 Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.
33 Abraham planted a tamarisk at Beer-sheba, and there he invoked by name the LORD, God the Eternal.	33 Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім’я Господа, Бога вічного.
34 Abraham resided in the land of the Philistines for many years.	34 У краї філістимлян перебував Авраам довго.