| 1 In verità, in verità vi dico: chi non entra nell'ovile per la porta, ma vi sale per altra parte, è ladrone, e assassino. | 1 «Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, — злодюга той, розбійник! |
| 2 Ma quegli, che entra per la porta è pastore delle pecorelle. | 2 Хто ж увіходить дверима, той вівцям — вівчар. |
| 3 A lui apre il portinaio, e le pecorelle ascoltano la sua voce, ed egli chiama per nome le sue pecorelle, e le mena fuora. | 3 Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім’я, і виводить їх. |
| 4 E quando ha messe fuora le sue pecorelle, cammina innanzi ad esse: e le pecorelle lo seguono, perché conoscono la sua voce. | 4 А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають. |
| 5 Ma non vanno dietro a uno straniero, anzi fuggon da lui: perché la voce non conoscono degli stranieri. | 5 Не підуть за чужим вони — втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.» |
| 6 Questa similitudine fu loro detta da Gesù. Ma quelli non compresero quel, ch'egli dicesse loro. | 6 Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм. |
| 7 Disse adunque loro nuovamente: Gesù: In verità, in verità vi dico, ch'io sono porta alle pecorelle. | 7 Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я — двері для овець. |
| 8 Quanti son venuti, sono tutti ladri, e assassini, e le pecorelle non gli hanno ascoltati. | 8 Усі, скільки їх передо мною прийшло, — злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх. |
| 9 Io sono la porta. Chi per me passerà, sarà salvo: ed entrerà, e uscirà, e troverà pascoli. | 9 Я — двері. Хто ввійде крізь мене — спасеться. Увійде він, вийде — і знайде пасовисько! |
| 10 Il ladro non viene, se non per rubare, e uccidere, e disperdere. Io sono venuto, perché abbiano vita, e siano nell'abbondanza. | 10 Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали. |
| 11 Io sono il buon Pastore. Il buon pastore da la vita per le sue pecorelle. | 11 Я — добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе. |
| 12 Il mercenario poi, e quei, che non è pastore, di cui proprie non sono le pecorelle, vede venire il lupo, e lascia le pecorelle, e fugge: e il lupo rapisce, e disperge le pecorelle. | 12 Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, — бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує. |
| 13 Il mercenario fugge, perché è mercenario, e non gli cale delle pecorelle. | 13 Бо він — наймит і не турбується вівцями. |
| 14 Io sono il buon Pastore: e conosco le mie, e le mie conoscono me. | 14 Я ж — добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають. |
| 15 Come il Padre conosce me, e io conosco il Padre: e do la mia vita pero le mie pecorelle. | 15 Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець. |
| 16 E ho dell'altre pecorelle, le quali, non sono di questa greggia: anche queste fa d'uopo, che io raguni, e ascolteranno la mia voce, e sarà un solo gregge, e un solo pastore. | 16 Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, — і буде одне стадо й один пастир! |
| 17 Per questo mi ama il Padre: perché depongo la mia vita per nuovamente ripigliarla. | 17 За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти. |
| 18 Nissuno a me la toglie: ma io la depongo da me stesso, e sono padrone di deporla, e sono padrone di riprenderla: questo è il comandamento, che ho ricevuto dal Padre mio. | 18 Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.» |
| 19 Nacque nuovamente scisma fra i Giudei per causa di questi discorsi. | 19 Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів. |
| 20 Imperocché molti di essi dicevano: Egli è indemoniato, e ha perduto il senno: perché state a sentirlo? | 20 Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з’їхав. Навіщо його слухаєте?» |
| 21 Altri dicevano: discorsi come questi non sono da indemoniato: può forse il Demonio aprire gli occhi a' ciechi? | 21 Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?» |
| 22 E si faceva in Gerusalemme la festa della Sagra: ed era d'inverno. | 22 Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була. |
| 23 E Gesù camminava pel Tempio nel portico di Salomone. | 23 Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком. |
| 24 Se gli affollarono perciò d'intorno i Giudei, e gli dicevano: fino a quando terrai tu in sospeso gli animi nostri? Se tu se' Cristo, dillo a noi apertamente. | 24 Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!» |
| 25 Rispose loro Gesù: ve l'ho detto, e voi non credete: le opere, che io fo nel nome del Padre mio, queste parlano a favor mio. | 25 Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім’я Отця мого, — вони свідчать за мене. |
| 26 Ma voi non credete, perché non siete del numero delle mie pecorelle. | 26 Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець. |
| 27 Le mie pecorelle ascoltano la mia voce: e io le conosco, ed elleno mi tengono dietro. | 27 Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, |
| 28 Ed io do ad esse la vita eterna: e non periranno in eterno, e nissuno le strapperà a me di mano. | 28 Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого! |
| 29 Quello, che il Padre ha dato a me, sorpassa ogni cosa: e niuno può rapirle di mano del Padre mio. | 29 і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх. |
| 30 Io, e il Padre siamo una cosa sola. | 30 Я і Отець — одно.» |
| 31 Dieder perciò i Giudei di piglio alle pietre per lapidarlo. | 31 Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. |
| 32 Disse loro Gesù: Molte buone opere vi ho fatto vedere per virtù del Padre mio, per quale di queste opere mi lapidate? | 32 Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?» |
| 33 Gli risposero i Giudei, e dissero: Non ti lapidiamo per un'opera buona, ma per la bestemmia: e perché tu essendo uomo, fai Dio te stesso. | 33 А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але — за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!» |
| 34 Rispose loro Gesù: Non è egli scritto nella vostra legge: Io dissi: siete dii? | 34 Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви — боги? |
| 35 Se dii chiamò quegli, ai quali Dio parlò, e la Scrittura non può mancare: | 35 Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, — а Писання годі усунути! — |
| 36 Io cui il Padre ha santificato, mandato al mondo, voi dite: Perché tu bestemmii, perché ho detto: Son Figliuolo di Dio? | 36 то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, — бо я сказав, що я — Син Божий? |
| 37 Se non fo le opere del Padre mio non mi credete. | 37 Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! |
| 38 Ma se le fo, quando non vogliate credere a me, credete alle opere, onde conosciate, e crediate, che il Padre è in me, e io nel Padre. | 38 Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.» |
| 39 Tentavano pertanto di prenderlo, ma egli usci dalle loro mani. | 39 І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук. |
| 40 E se n' andò di nuovo di lì dal Giordano in quel luogo, dove Giovanni avea dato principio a battezzare: e quivi si fermò. | 40 І пішов знову на той бік Йордану, на місце, де Йоан спершу христив, — і перебував там. |
| 41 E andarono molti da lui, e dicevano: in quanto a Giovanni ei non fece nissun miracolo. | 41 Багато людей посходилось до нього і казали: «Не вчинив Йоан ані одного чуда, та все, що Йоан говорив про нього, — була істина.» |
| 42 E tutto quello, che di costui disse Giovanni, era la verità. E molti credettero in lui. | 42 І увірували у нього численні. |
