| 1 και ειπεν προς αυτον ανηρ εφραιμ τι το ρημα τουτο εποιησας ημιν του μη καλεσαι ημας οτε εξεπορευου πολεμησαι εν τη μαδιαμ και εκρινοντο μετ' αυτου κραταιως | 1 Тоді ефраїмії мовили до Гедеона: «Чому це ти зробив так з нами, що не покликав нас, коли йшов на війну з мідіянами?» І сварилися вони з ним тяжко. |
| 2 και ειπεν προς αυτους τι εποιησα νυν καθως υμεις ουχι κρειττω επιφυλλιδες εφραιμ η τρυγητος αβιεζερ | 2 А він відказав їм: «Що я зробив інше, ніж ви? Хіба підбирання останків винограду Ефраїмом не ліпше від винозборів Авієзера? |
| 3 εν χειρι υμων παρεδωκεν κυριος τους αρχοντας μαδιαμ τον ωρηβ και τον ζηβ και τι ηδυνασθην ποιησαι καθως υμεις και κατεπαυσαν τοτε ανηκε το πνευμα αυτων απ' αυτου εν τω λαλησαι αυτον τον λογον τουτον | 3 Бог дав вам у руки мідіянських князів Орева й Зеева. Що ж міг би я зробити такого, як ви?» Як це промовив, угамувався гнів їхній на нього. |
| 4 και ηλθεν γεδεων επι τον ιορδανην και διεβη αυτος και οι τριακοσιοι ανδρες μετ' αυτου ολιγοψυχουντες και πεινωντες | 4 Прибувши до Йордану, Гедеон перейшов на той бік, сам він і триста чоловік, що були з ним, стомлені погонею за ворогом. |
| 5 και ειπεν τοις ανδρασιν σοκχωθ δοτε δη αρτους τω λαω τω μετ' εμου οτι πεινωσιν εγω δε διωκω οπισω ζεβεε και σαλμανα βασιλεων μαδιαμ | 5 І попросив він мешканців Суккоту: «Дайте, будь ласка, хліба людям, що йдуть зо мною, бо вони стомились моєю гонитвою за Зевахом і Цалмунною, мідіянськими царями.» |
| 6 και ειπαν οι αρχοντες σοκχωθ μη χειρ ζεβεε και σαλμανα νυν εν τη χειρι σου οτι δωσομεν τη στρατια σου αρτους | 6 А князі суккотські відповіли: «Хіба долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам давати хліб для твого війська?» |
| 7 και ειπεν γεδεων ουχ ουτως εν τω δουναι κυριον τον ζεβεε και σαλμανα εν τη χειρι μου και καταξανω τας σαρκας υμων εν ταις ακανθαις της ερημου και εν ταις βαρκοννιμ | 7 І сказав Гедеон: «Гаразд! Як Господь видасть Зеваха й Цалмунну мені в руки, я пороздираю ваше тіло глодами, що в пустині, ще й будяками.» |
| 8 και ανεβη εκειθεν εις φανουηλ και ελαλησεν προς αυτους κατα ταυτα και απεκριθησαν αυτω οι ανδρες φανουηλ ον τροπον απεκριθησαν αυτω οι ανδρες σοκχωθ | 8 Звідти він двигнувся на Пенуел і сказав його мешканцям так само; а люди в Пенуелі відповіли йому так само, як жителі Суккоту. |
| 9 και ειπεν τοις ανδρασιν φανουηλ λεγων εν τω επιστρεφειν με μετ' ειρηνης κατασκαψω τον πυργον τουτον | 9 Тоді він погрозив і мешканцям Пенуелу: «Як вернусь живим-здо-ровим, зруйную оцю твердиню.» |
| 10 και ζεβεε και σαλμανα εν καρκαρ και η παρεμβολη αυτων μετ' αυτων ωσει πεντεκαιδεκα χιλιαδες οι καταλειφθεντες εν παση παρεμβολη υιων ανατολων και οι πεπτωκοτες ησαν εκατον και εικοσι χιλιαδες ανδρων εσπασμενων ρομφαιαν | 10 Зевах же і Цалмунна були в Каркорі зо своїм військом — до п’ятнадцять тисяч чоловік, — усе, що зосталося з цілого табору синів сходу, бо полягло їх сто двадцять тисяч чоловік, які справувались добре шаблею. |
| 11 και ανεβη γεδεων οδον κατοικουντων εν σκηναις ανατολων της ναβεθ εξ εναντιας ζεβεε και επαταξεν την παρεμβολην η δε παρεμβολη ην πεποιθυια | 11 Двигнувся, отже, Гедеон шляхом кочовиків на схід Новаху й Йогвеги та й ударив на табір, що спочивав собі безпечно. |
| 12 και εφυγεν ζεβεε και σαλμανα και εδιωξεν οπισω αυτων και εκρατησεν τους δυο βασιλεις μαδιαμ τον ζεβεε και τον σαλμανα και πασαν την παρεμβολην αυτων εξετριψεν | 12 Зевах і Цалмунна втекли, він же кинувся за ними й упіймав обох царів мідіянських, Зеваха й Цалмунну, нагнавши страх на все військо. |
| 13 και ανεστρεψεν γεδεων υιος ιωας εκ του πολεμου απο αναβασεως αρες | 13 Коли Гедеон, син Йоаша, повертався з війни Херес-схилом, |
| 14 και συνελαβον παιδαριον εκ των ανδρων σοκχωθ και επηρωτησεν αυτον και απεγραψατο προς αυτους τους αρχοντας σοκχωθ και τους πρεσβυτερους αυτης εβδομηκοντα επτα ανδρας | 14 упіймав він хлопчину з Суккоту й випитував його, а той виписав йому сімдесят сім князів і старших суккотських. |
| 15 και παρεγενετο γεδεων προς τους αρχοντας σοκχωθ και ειπεν αυτοις ιδου ζεβεε και σαλμανα δι' ους ωνειδισατε με λεγοντες μη χειρ ζεβεε και σαλμανα νυν εν τη χειρι σου οτι δωσομεν τοις ανδρασιν σου τοις εκλελυμενοις αρτους | 15 Прийшовши до суккотян, сказав: «Ось Зевах та Цалмунна, за яких ви глузували з мене, казавши: хіба, мовляв, долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам харчувати твоїх стомлених людей?» |
| 16 και ελαβεν τους αρχοντας και τους πρεσβυτερους της πολεως και κατεξανεν αυτους εν ταις ακανθαις της ερημου και ταις βαρακηνιμ και κατεξανεν εν αυτοις ανδρας σοκχωθ | 16 Схопив він тоді старших міста і, взявши пустельняних глодів і будяків, почав шмагати ними суккотян. |
| 17 και τον πυργον φανουηλ κατεσκαψεν και απεκτεινεν τους ανδρας της πολεως | 17 В Пенуелі ж зруйнував він твердиню і повбивав мешканців міста. |
| 18 και ειπεν προς ζεβεε και σαλμανα που οι ανδρες ους απεκτεινατε εν θαβωρ και ειπαν ωσει συ ομοιος σοι ομοιος αυτων ως ειδος μορφη υιων βασιλεων | 18 Тоді спитав Зеваха й Цалмунну: «Як виглядали мужі, що ви їх повбивали на Таворі?» А ті й відповіли: «Так, як ти. Кожний на вид, немов царенко.» |
| 19 και ειπεν γεδεων αδελφοι μου και υιοι της μητρος μου εισιν και ωμοσεν αυτοις ζη κυριος ει εζωογονησατε αυτους ουκ αν απεκτεινα υμας | 19 Він же відказав: «То були мої брати, сини матері моєї. Як жив Господь! Якби ви були зоставили їх живими, я не вбивав би вас.» |
| 20 και ειπεν τω ιεθερ τω πρωτοτοκω αυτου αναστας αποκτεινον αυτους και ουκ εσπασεν το παιδαριον αυτου την μαχαιραν αυτου οτι εφοβηθη οτι ην νεωτερος | 20 І повелів він Єтерові, своєму первородному: «Встань, убий їх!» Та хлопчина не виймав меча з піхви, боявся, був бо ще маленький. |
| 21 και ειπεν ζεβεε και σαλμανα αναστα δη συ και απαντησον ημιν οτι ως ανηρ η δυναμις αυτου και ανεστη γεδεων και ανειλεν τον ζεβεε και τον σαλμανα και ελαβεν τους μηνισκους τους εν τοις τραχηλοις των καμηλων αυτων | 21 Озвались тоді Зевах й Цалмунна: «Встань сам і повбивай нас. Який бо чоловік, така в нього й сила!» Встав Гедеон та й убив Зеваха й Цалмунну, й забрав бляшки, що були на шиї в їхніх верблюдів. |
| 22 και ειπεν ανηρ ισραηλ προς γεδεων αρχε εν ημιν συ και οι υιοι σου οτι σεσωκας ημας εκ χειρος μαδιαμ | 22 Тоді ізраїльтяни сказали до Гедеона: «Прав нами, ти сам і син твій, і син твого сина, бо ти визволив нас із рук мідіян.» |
| 23 και ειπεν προς αυτους γεδεων ουκ αρξω εγω υμων και ουκ αρξει ο υιος μου υμων κυριος αρξει υμων | 23 Гедеон же відрік їм: «Не буду правити я вами, не буде правити вами й син мій: Господь нехай править вами.» |
| 24 και ειπεν προς αυτους γεδεων αιτησομαι παρ' υμων αιτησιν και δοτε μοι ανηρ ενωτιον των σκυλων αυτου οτι ενωτια χρυσα πολλα ην αυτοις οτι ισμαηλιται ησαν | 24 А далі Гедеон додав: «Хочу в вас чогось попросити: дайте мені кожен з вас по каблучці з вашої здобичі.» Вони бо носили золоті каблучки, бо були ізмаїльтяни. |
| 25 και ειπαν διδοντες δωσομεν και ανεπτυξεν το ιματιον αυτου και ερριψεν εκει ανηρ ενωτιον χρυσουν των σκυλων αυτου | 25 Вони ж відповіли: «Ми радо дамо тобі їх.» Розстелили вони плащ, і кожен кинув туди каблучку із своєї здобичі. |
| 26 και εγενηθη ο σταθμος των ενωτιων των χρυσων ων ητησατο σικλοι χιλιοι και επτακοσιοι χρυσου πλην των σιρωνων και των ορμισκων ενφωθ και των περιβολαιων των πορφυρων των επι τοις βασιλευσιν μαδιαμ και πλην των κλοιων των χρυσων των εν τοις τραχηλοις των καμηλων αυτων | 26 І було золотих каблучок, що він попросив, вагою тисяча сімсот шеклів, опріч бляшок, ковтків та пурпурових шат, що були на царях мідіянських, і опріч нашийників, що були на шиях верблюдів. |
| 27 και εποιησεν αυτο γεδεων εις εφουδ και εστησεν αυτο εν πολει αυτου εν εφραθα και εξεπορνευσεν πας ισραηλ οπισω αυτου εκει και εγενετο τω γεδεων και τω οικω αυτου εις σκανδαλον | 27 Гедеон же зробив з того ефод і поставив його в своїм ріднім місті, в Офрі, і весь Ізраїль блудував там з ним, і це стало пасткою для Гедеона та його родини. |
| 28 και ενετραπη μαδιαμ ενωπιον υιων ισραηλ και ου προσεθεντο αραι κεφαλην αυτων και ησυχασεν η γη ετη τεσσαρακοντα εν ημεραις γεδεων | 28 Так упокорились мідіяни перед синами Ізраїля і не задирали більше голову вгору. І земля жила миром сорок років, за часів Гедеона. |
| 29 και επορευθη ιεροβααλ υιος ιωας και κατωκησεν εν τω οικω αυτου | 29 Повернувсь додому Єрувваал, син Йоаша, і жив у себе дома. |
| 30 και τω γεδεων ησαν εβδομηκοντα υιοι εκπορευομενοι εκ μηρων αυτου οτι γυναικες πολλαι ησαν αυτω | 30 Було ж у Гедеона сімдесят синів, яким усім він доводився рідним батьком, мав бо жінок багато. |
| 31 και η παλλακη αυτου η εν σικιμοις ετεκεν αυτω και γε αυτη υιον και επεθηκεν το ονομα αυτου αβιμελεχ | 31 А наложниця його, що жила в Сихемі, вродила йому також сина, й назвав він його Авімелех. |
| 32 και απεθανεν γεδεων υιος ιωας εν πολια αγαθη και εταφη εν τω ταφω ιωας του πατρος αυτου εν εφραθα πατρος αβιεζρι | 32 Помер Гедеон, син Йоаша, в глибокій старості, й поховано його в гробниці його батька Йоаша, у Офрі Авієзеріїв. |
| 33 και εγενηθη ως απεθανεν γεδεων και απεστραφησαν οι υιοι ισραηλ και εξεπορνευσαν οπισω των βααλιμ και εθεντο αυτοις τον βααλβεριθ εις διαθηκην του ειναι αυτοις αυτον εις θεον | 33 А коли Гедеон помер, блудували сини Ізраїля знову за Ваалом й ставили Ваал-Беріта собі за бога. |
| 34 και ουκ εμνησθησαν οι υιοι ισραηλ κυριου του θεου αυτων του ρυσαμενου αυτους εκ χειρος παντων των εχθρων αυτων κυκλοθεν | 34 І не пам’ятали сини Ізраїля про Господа, Бога свого, що визволяв їх скрізь із рук ворогів їх, |
| 35 και ουκ εποιησαν ελεος μετα του οικου ιεροβααλ γεδεων κατα πασαν την αγαθωσυνην ην εποιησεν μετα ισραηλ | 35 і не були вдячні родині Єрувваала-Гедеона за все те добро, що він вчинив для Ізраїля. |
