Az énekek éneke 7

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Perdülj, perdülj, Szulamit! Perdülj, perdülj! Hadd nézzünk! Mit akartok nézni Szulamiton? Csak nem a tábori körtáncot?	1 Вернись, вернись, о Суламіто! Вернись, вернись, щоб нам на тебе подивитись! Молодий: Чому ви дивитесь на Суламіту, неначе на танок подвійний? Хор:
2 Milyen kecsesek lépteid saruidban, fejedelmi leányzó! Csípőd hajlása, mint a nyaklánc, mely művészkezek alkotása.	2 Які бо гарні твої ноги у сандалях, дочко княжа! Круглота твоїх стеген, неначе ланцюгові кільця, робота рук мистецьких.
3 Köldököd kerekded csésze, sohase legyen kevert bor híján! Hasad olyan, mint a búzarakás, melyet liliom szegélyez.	3 Пупок твій — кубок круглий, вина замішаного в ньому не бракує. Лоно твоє — ворох пшениці, оточений лілеями навколо.
4 Két melled olyan, mint a gazella két ikerfia.	4 Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці.
5 A nyakad, mint elefántcsont torony, szemeid, mint Hesebon tavai a népes város kapujánál; orrod, mint a Libanon tornya, amely Damaszkusz felé tekint.	5 Шия твоя, мов вежа із слонокости. Очі твої, немов ставки у Хешбоні при Бат-Раббім воротях. Ніс твій, немов вежа ливанська, що дивиться на бік Дамаску.
6 Fejed, mint a Kármel, fejed haja, mint a bíbor, omló hullámai királyt fűznek rabláncra.	6 А голова на тобі, мов Кармель той: волосся на тобі, неначе пурпура, — цар в її заплітках упіймався.
7 De szép vagy, milyen bájos, te kedves, te gyönyörűséggel teljes!	7 Яка ж бо ти прекрасна, яка мила о моя люба у розкошах!
8 Termeted pálmafához hasonló, és melleid datolyafürthöz.	8 Станом твоїм нагадуєш ти пальму, грудьми твоїми виноградні грона.
9 Azt mondtam magamban: »Felmegyek a pálmafára, és gyümölcse után nyúlok.« Olyanok legyenek nékem melleid, mint annak fürtjei, és szád lehelete, mint az alma illata,	9 Я мовив: Я вилізу на пальму, вхоплю з плодами її гілку! Хай груди твої будуть, мов грона виноградні, а запах твого подиху, мов запах яблук.
10 a szád legyen bor a legjavából, méltó arra, hogy kedvesem igya, hogy ajkával és fogával érintse!	10 Твоя розмова, мов вино добірне, що по устах моїх і по зубах стікає. Молода:
11 A kedvesemé vagyok én, ő meg utánam eped.	11 Я — для мого любого, і до мене звернене все його бажання.
12 Jöjj, kedvesem! Menjünk a mezőre, szálljunk meg a tanyákon:	12 Ходи, мій любий! Ходім у поле, та заночуймо у селах.
13 reggel menjünk a szőlőkbe, lássuk, kihajtott-e már a szőlő, kinyílt-e a virágja, virágban áll-e a gránátalma? Ott adom neked szerelmemet!	13 Устаньмо у виноградниках раненько, гляньмо, чи виноград броститься, чи його квіт відкрився, чи зацвіли вже яблуні гранатові. Там обдарую я тебе любов’ю.
14 A mandragórák illatot árasztanak, s ajtónk előtt mindenféle pompás gyümölcs; frisset is, régit is tettem el számodra, kedvesem!	14 Мандраґори свій запах розливають при наших дверях усякі плоди якнайкращі, нові та й старі теж, що я для тебе, любий мій, сховала.