1 La Sagesse bâtit sa maison, de sa main, la Folie la renverse.
| 1 Мудрість будує свій будинок, | а дурнота його руйнує власними руками. |
2 Qui marche dans sa droiture craint Yahvé, qui dévie de ses chemins le méprise.
| 2 Хто ходить просто, Господа боїться; | чиї ж криві дороги, той ним гордує. |
3 Dans la bouche du fou il y a un surgeon d'orgueil, les lèvres des sages les gardent.
| 3 В устах дурного — бич гордині; | а губи мудрих їх оберігають. |
4 Point de boeufs, mangeoire vide; taureau vigoureux, revenus abondants.
| 4 Де волів немає, там порожні ясла; | де бики сильні, там урожай великий. |
5 Le témoin véridique ne ment pas, mais le faux témoin exhale le mensonge.
| 5 Правдивий свідок неправди не говорить; | фальшивий свідок брехнями дихає. |
6 Le railleur poursuit la sagesse, mais en vain, à l'homme intelligent le savoir est chose aisée.
| 6 Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка. |
7 Ecarte-toi du sot, tu ignorerais les lèvres savantes.
| 7 Йди геть від дурня, | бо тії не знайдеш уст розумних. |
8 Pour l'homme avisé, la sagesse est de surveiller sa conduite, mais la folie des sots n'est quetromperie.
| 8 Мудрість розумного — свою дорогу знати; | безумство глупих — обман. |
9 Les fous raillent le sacrifice pour le péché, mais parmi les hommes droits se trouve la faveur.
| 9 Дурний з гріха сміється; | між праведними існує ласка. |
10 Le coeur connaît son propre chagrin et nul étranger ne partage sa joie.
| 10 Серце знає своє горе, | а в радощі його чужому не втручатись. |
11 La maison des méchants sera détruite, la tente des hommes droits prospérera.
| 11 Дім лихих розпадеться, | а намет праведних процвітатиме. |
12 Tel chemin paraît droit à quelqu'un, mais en fin de compte c'est le chemin de la mort.
| 12 Є дорога, що людині здається проста, | але кінець її — шлях смерти. |
13 Dans le rire même, le coeur trouve la peine, et la joie s'achève en chagrin.
| 13 Навіть від сміху болить серце, | і кінцем радощів буває смуток. |
14 Le coeur dévoyé se rassasie de ses démarches, et l'homme de bien de ses oeuvres.
| 14 Нестале серце насититься заходами своїми, | людина добра — вчинками своїми. |
15 Le niais croit tout ce qu'on dit, l'homme avisé surveille ses pas.
| 15 Простодушний іме віри кожному слову; | розумний уважає на свої кроки. |
16 Le sage craint le mal et se détourne, le sot est insolent et sûr de lui.
| 16 Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний зухвалий у своїй самовпевненості. |
17 L'homme prompt à la colère fait des sottises, l'homme malintentionné est odieux.
| 17 Запальна людина робить дурниці, | розважливий — зносить усе. |
18 La part des niais, c'est la folie, les gens avisés se font du savoir une couronne.
| 18 Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням. |
19 Devant les bons, les méchants se prosternent, et aux portes des justes, les impies.
| 19 Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні перед праведних дверима. |
20 Même à son voisin, le pauvre est odieux, mais nombreux sont ceux qui aiment le riche.
| 20 Бідний навіть сусідові нелюбий, | в багатого ж є сила друзів. |
21 Il pèche, celui qui méprise son prochain; heureux qui a pitié des pauvres.
| 21 Грішить той, хто гордує ближнім; | щасливий той, хто жалує вбогих. |
22 N'est-ce pas s'égarer que machiner le mal? Miséricorde et fidélité pour qui s'applique au bien.
| 22 Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє. |
23 Tout labeur donne du profit, le bavardage ne produit que disette.
| 23 Кожна праця приносить користь; | пуста балаканина — голод. |
24 Couronne des sages: leur richesse; la folie des sots est folie.
| 24 Вінець мудрих — їхній хист; | корона дурних — безглуздя. |
25 Un témoin véridique sauve des vies, qui profère des mensonges est un imposteur.
| 25 Вірний свідок рятує ДУШІ: | хто дихає брехнею, той — облуда. |
26 Dans la crainte de Yahvé, puissante sécurité; pour ses enfants il est un refuge.
| 26 В Господнім страсі — міцне довір’я людини, | і її діти матимуть притулок. |
27 La crainte de Yahvé est source de vie pour éviter les pièges de la mort.
| 27 Господній острах — джерело життя, | щоб уникати сітей смерти. |
28 Peuple nombreux, gloire du roi; baisse de population, ruine du prince.
| 28 У безлічі народу — царя слава; | у нестачі людей — руїна князя. |
29 L'homme lent à la colère est plein d'intelligence, qui a l'humeur prompte exalte la folie.
| 29 Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту. |
30 Vie du corps: un coeur paisible; mais l'envie est carie des os.
| 30 Лагідне серце — життя для тіла, | а заздрість гризе кістки. |
31 Opprimer le faible, c'est outrager son Créateur; c'est l'honorer que d'être bon pour lesmalheureux.
| 31 Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного. |
32 Par sa propre malice le méchant est terrassé, le juste trouve un refuge dans son intégrité.
| 32 Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок. |
33 En un coeur intelligent demeure la sagesse; on ne la reconnaît pas au coeur des sots.
| 33 У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно. |
34 La justice grandit une nation, le péché est la honte des peuples.
| 34 Справедливість підносить народ угору, | а гріх — сором народів. |
35 La faveur du roi va au serviteur intelligent et sa colère à celui qui fait honte.
| 35 Царська прихильність — розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть. |
