| 1 Ce jour même le roi Assuérus donna à la reine Esther la maison d'Aman, le persécuteur des Juifs, etMardochée fut présenté au roi, à qui Esther avait révélé ce qu'il était pour elle. | 1 Того ж дня цар Ксеркс подарував цариці Естері дім Амана, ворога юдеїв, і Мардохей мав доступ до царя, бо Естера призналась, хто він був для неї. |
| 2 Le roi avait repris son anneau à Aman; il l'ôta de son doigt pour le donner à Mardochée, à qui, de soncôté, Esther confia la gestion de la maison d'Aman. | 2 Тоді зняв цар свій перстень, що відібрав був від Амана, й дав його Мардохеєві, а Естера настановила Мардохея над домом Амана. |
| 3 Esther alla une seconde fois parler au roi. Elle se jeta à ses pieds, elle pleura, elle se le renditfavorable en vue de faire échouer la méchanceté d'Aman l'Agagite et le dessein qu'il avait conçu contre les Juifs. | 3 Естера ще раз заговорила до царя. Вона впала йому в ноги й плакала й благала його відвернути лихо з боку Амана, агагія, й намір, що він задумав проти юдеїв. |
| 4 Le roi lui tendit son sceptre d'or. Esther se releva donc et se tint debout en face de lui. | 4 Цар простяг до Естери золоте берло, і Естера підвелася, стала перед царем, |
| 5 "Si tel est le bon plaisir du roi, lui dit-elle, et si vraiment j'ai trouvé grâce devant lui, si ma demandelui paraît juste et si je suis moi-même agréable à ses yeux, qu'il veuille révoquer expressément les lettresqu'Aman, fils de Hamdata, l'Agagite, a fait écrire pour perdre les Juifs de toutes les provinces royales. | 5 і промовила: «Коли цареві довподоби й коли я знайшла перед ним ласку, коли ця справа справедлива перед царем та й я подобаюсь його очам, нехай буде написано відкликати листи, задумані Аманом, сином Геммедати, агагія, які він написав, щоб вигубити юдеїв по всіх царських країнах. |
| 6 Comment pourrais-je voir mon peuple dans le malheur qui va l'atteindre? Comment pourrais-je êtretémoin de l'extermination de ma parenté?" | 6 Бо як мені дивитися на лихо, що спаде на мій народ? Як мені дивитися на загибель мого роду?» |
| 7 Le roi Assuérus répondit à la reine Esther et au Juif Mardochée: "En ce qui me concerne, j'ai donné àEsther la maison d'Aman après l'avoir fait pendre pour avoir voulu perdre les Juifs. | 7 Тоді цар Ксеркс сказав до цариці Естери і до Мардохея, юдея: «Оце я подарував Естері дім Амана, а його самого повісили на шибениці за те, що він простягнув руку проти юдеїв. |
| 8 Pour vous, écrivez au sujet des Juifs ce que vous jugerez bon, au nom du roi. Scellez ensuite del'anneau royal. Car tout édit rédigé au nom du roi et scellé de son sceau est irrévocable." | 8 Напишіть, отже, ви самі від імени царя, що вам подобається, про юдеїв і запечатайте царським перснем, бо того, що написане від імени царя й запечатане царським перснем, не можна змінити.» |
| 9 Les scribes royaux furent convoqués aussitôt -- c'était le troisième mois, qui est Sivân, le vingt-troisième jour -- et, sur l'ordre de Mardochée, ils écrivirent aux Juifs, aux satrapes, aux gouverneurs, aux grandsofficiers des provinces échelonnées de l'Inde à l'Ethiopie, soit 127 provinces, à chaque province selon sonécriture, à chaque peuple selon sa langue et aux Juifs selon leur écriture et leur langue. | 9 Того ж часу, тобто третього місяця, місяця Сівана, двадцять третього дня, скликано царських писарів і написано все так, як звелів Мардохей, до юдеїв, до сатрапів, до начальників і до князів країн, від Індії до Етіопії, 127 країн, до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою та й до юдеїв їхнім письмом і мовою. |
| 10 Ces lettres, rédigées au nom du roi Assuérus et scellées de son sceau, furent portées par descourriers montés sur des chevaux des haras du roi. | 10 Він написав від імени царя Ксеркса й, запечатавши царським перснем, послав листи через гінців на баских породистих конях з державних стаєнь |
| 11 Le roi y octroyait aux Juifs, en quelque ville qu'ils fussent, le droit de se rassembler pour mettre leurvie en sûreté, avec permission d'exterminer, égorger et détruire tous gens armés des peuples ou des provinces quivoudraient les attaquer, avec leurs femmes et leurs enfants, comme aussi de piller leurs biens. | 11 про те, що цар дозволяє юдеям у якому б місті вони не жили, зібратися, стати до оборони власного життя, вигублювати, вбивати й винищувати всіх озброєних з народу й по всіх країнах, якщо б вони на них напали, дітей і жінок їхніх, а маєтки їхні розграбовували, |
| 12 Toute ville, et, plus généralement, toute contrée qui ne suivra pas ces instructions seraimpitoyablement dévastée par le fer et le feu, rendue impraticable aux hommes et pour toujours odieuse auxbêtes sauvages et aux oiseaux eux-mêmes." | 12 і то в один день по всіх країнах царя Ксеркса, а саме, тринадцятого дня дванадцятого місяця, тобто місяця Адара. |
| 13 La copie de cet édit, destiné à être promulgué comme loi dans chaque province, fut publiée parmitoutes les populations afin que les Juifs se tinssent prêts au jour dit à tirer vengeance de leurs ennemis. | 13 Відпис наказу, що мав бути оголошений як закон у кожній країні, був оповіщений усім народам, щоб юдеї були готові того дня помститись над своїми ворогами. |
| 14 Les coursiers, montant des chevaux royaux, partirent en grande hâte et diligence sur l'ordre du roi.Le décret fut aussi publié dans la citadelle de Suse. | 14 Гінці, що пустились верхи на царських конях, гонили вельми швидко на царський наказ. Наказ був оповіщений також у Сузи-замку. |
| 15 Mardochée sortit de chez le roi revêtu d'un habit princier de pourpre violette et de lin blanc,couronné d'un grand diadème d'or et portant un manteau de byssus et de pourpre rouge. La ville de Suse toutentière retentit d'allégresse. | 15 Мардохей вийшов від царя у царській блакитній та білій одежі, у великому золотому вінці та у вісоновому й пурпуровому плащі; а місто Сузи веселилось і раділо. |
| 16 Ce fut, pour les Juifs, un jour de lumière, de liesse, d'exultation et de triomphe. | 16 Для юдеїв же було це свято світле, радощі, веселощі й честь. |
| 17 Dans toutes les provinces, dans toutes les villes, partout enfin où parvinrent les ordres du décretroyal, ce ne fut pour les Juifs, qu'allégresse, liesse, banquets et fêtes. Parmi la population du pays bien des gensse firent Juifs, car la crainte des Juifs s'appesantit sur eux. | 17 І в кожній країні, в кожному місті, скрізь, куди тільки доходив наказ царя та його веління, були радощі та веселощі, бенкетування та святкування для юдеїв. І багато з народу краю ставало юдеями; бо на них напав страх перед юдеями. |
