Deuxième livre de Samuel 1

JERUSALEM	Біблія
1 Après la mort de Saül, David, revenant de battre les Amalécites, demeura deux jours à Ciqlag.	1 По смерті Саула Давид, повертаючись по розгромі амалекитян, перебув два дні в Ціклазі.
2 Le troisième jour, un homme arriva du camp, d'auprès de Saül. Il avait les vêtements déchirés et latête couverte de poussière. En arrivant près de David, il se jeta à terre et se prosterna.	2 Аж ось третього дня приходить чоловік із табору, від Саула; одіж на ньому розірвана, а голова порохом покрита. Приступивши до Давида, він припав обличчям до землі й поклонився.
3 David lui dit: "D'où viens-tu?" Il répondit: "Je me suis sauvé du camp d'Israël."	3 Спитав його Давид: «Звідки ти прийшов?» А той йому відповів: «Я врятувався з ізраїльського табору.»
4 David demanda: "Que s'est-il passé? Informe-moi donc!" L'autre dit: "C'est que le peuple s'estenfui de la bataille, et parmi le peuple beaucoup sont tombés et sont morts. Même, Saül et son fils Jonathan sontmorts!"	4 Давид спитав його: «Що там сталось? Повідай мені.» А той мовив: «Військо втекло з бою, й багато з війська полягло; та й Саула з сином Йонатаном нема в живих.»
5 David demanda au jeune porteur de nouvelles: "Comment sais-tu que Saül et son fils Jonathansont morts?"	5 Тоді спитав Давид юнака, що приніс йому вістку: «Як ти знаєш, що Саул і його сини неживі?»
6 Le jeune porteur de nouvelles répondit: "Je me trouvais par hasard sur le mont Gelboé et je visSaül s'appuyant sur sa lance et serré de près par les chars et les cavaliers.	6 Юнак-звістовник на те: «Я був випадком на горі Гільбоа, коли ж дивлюсь — Саул оперся об свій спис, а колісниці й комонники на нього натискають.
7 S'étant retourné, il m'aperçut et m'appela. Je répondis: Me voici!	7 Він обернувсь назад, й побачивши мене, кликнув до мене; я ж відповів: Я тут.
8 Il me demanda: Qui es-tu? Et je lui dis: Je suis un Amalécite.	8 І він спитав мене: Хто ти? Я відповів йому: Я амалекитянин.
9 Il me dit alors: Approche-toi de moi et tue-moi, car je suis saisi de vertige, bien que ma vie soittout entière en moi.	9 Сказав він тоді до мене: Приступи но до мене та й убий мене, бо тривога смертна мене огорнула, хоч і життя ще все в мені.
10 Je m'approchai donc et lui donnai la mort, car je savais qu'il ne survivrait pas, une fois tombé.Puis j'ai pris le diadème qu'il avait sur la tête et le bracelet qu'il avait au bras et je les ai apportés ici àMonseigneur."	10 І приступив я й завдав йому смерть, бо знав, що він не переживе своєї поразки. Далі я зняв у нього з голови царський вінець і запинку з руки та й оце приніс сюди моєму панові.»
11 Alors David saisit ses vêtements et les déchira, et tous les hommes qui étaient avec lui firent demême.	11 Тоді Давид ухопився за свою одежу й роздер її, а й усі люди, що були при ньому.
12 Ils se lamentèrent, pleurèrent et jeûnèrent jusqu'au soir à cause de Saül, de son fils Jonathan, dupeuple de Yahvé et de la maison d'Israël, parce qu'ils étaient tombés par l'épée.	12 І сумували, плачучи, й постили до вечора за Саулом, за його сином Йонатаном, за Господнім народом і за домом Ізраїля, вони бо полягли від меча.
13 David demanda au jeune porteur de nouvelles: "D'où es-tu?" Et il répondit: "Je suis le fils d'unétranger en résidence, d'un Amalécite."	13 Давид спитав юнака-звістовника: «Звідки ти?» А той: «Я син амалекитянина, поселенця.»
14 David lui dit: "Comment n'as-tu pas craint d'étendre la main pour faire périr l'oint de Yahvé?"	14 Давид сказав до нього: «Як же ти не боявся простягти руку, щоб убити помазаника Господнього?»
15 David appela l'un des garçons et dit: "Approche et frappe-le!" Celui-ci l'abattit et il mourut.	15 Кликнув Давид до одного зо слуг і звелів: «Приступи до нього й убий його!» Той рубнув, і вмер він.
16 David lui dit: "Que ton sang retombe sur ta tête, car ta bouche a témoigné contre toi, quand tu asdit: C'est moi qui ai donné la mort à l'oint de Yahvé"	16 Давид сказав до нього: «Кров твоя на твоїй голові, бо твої уста свідчили проти тебе, коли ти сказав: Я вбив Господнього помазаника.»
17 David entonna cette complainte sur Saül et sur son fils Jonathan.	17 Давид співав тужливу пісню над Саулом і над його сином Йонатаном;
18 Il dit (c'est pour apprendre l'arc aux fils de Juda; c'est écrit au Livre du Juste:	18 він учинив так, щоб навчити синів Юди, — вона записана в «Книзі Праведного», — тож примовляв він:
19 "La splendeur d'Israël, sur tes hauteurs, a-t-elle péri? Comment sont tombés les héros?	19 «Ой, слава твоя, Ізраїлю, лежить прошита стрілами на твоїх горах! Як же то полягли хоробрі?
20 Ne le publiez pas dans Gat, ne l'annoncez pas dans les rues d'Ashqelôn, que ne se réjouissent lesfilles des Philistins, que n'exultent les filles des incirconcis!	20 Не оповідайте про це в Гаті, не звіщайте по вулицях Аскалону, щоб не раділи дочки філістимлян, щоб дочки необрізаних не веселились!
21 Montagnes de Gelboé, ni rosée ni pluie sur vous, campagnes traîtresses, puisqu'y fut déshonoré lebouclier des héros!	21 Ой Гільбоа-гори! Ані роса, ні дощ нехай на вас не спадає, о поля смерти, бо там заплямлений був щит хоробрих, щит Саула, не помазаний олією ніколи,
22 Le bouclier de Saül n'était pas oint d'huile, mais du sang des blessés, de la graisse des guerriers;l'arc de Jonathan jamais ne recula, ni l'épée de Saül ne revint inutile.	22 лише кров’ю поранених, туком хоробрих. Лук Йонатана не повертавсь назад ніколи, ні меч Саула — не повертався намарно.
23 Saül et Jonathan, aimés et charmants, dans la vie et dans la mort ne furent pas séparés. Plus queles aigles ils étaient rapides, plus que les lions ils étaient forts.	23 Сауле та Йонатане, любі та милі, і за життя й по смерті нерозлучні! Вони були понад орлів прудкіші, сильніші понад левів.
24 Filles d'Israël, pleurez sur Saül, qui vous revêtait d'écarlate et de lin fin, qui accrochait des joyauxd'or à vos vêtements.	24 Дочки Ізраїля, ридайте над Саулом, що одягав вас у пурпуру й дорогі тканини, чіпляв вам на одежу золоті прикраси.
25 Comment sont tombés les héros au milieu du combat? Jonathan, par ta mort je suis navré,	25 Як полягли хоробрі в битві? О Йонатане, смерть твоя зранила мене важко.
26 j'ai le coeur serré à cause de toi, mon frère Jonathan. Tu m'étais délicieusement cher, ton amitiém'était plus merveilleuse que l'amour des femmes.	26 Тужу я за тобою, мій брате Йонатане! Ти був для мене такий милий! Твоя любов була мені дорожча, ніж любов жіноча.
27 Comment sont tombés les héros, ont péri les armes de guerre?"	27 Як полягли хоробрі, як загинуло військове знаряддя?»