Vangelo secondo Luca - Luke 1

GREEK BIBLE	Біблія
1 Επειδη πολλοι επεχειρησαν να συνταξωσι διηγησιν περι των μετα πληροφοριας βεβαιωμενων εις ημας πραγματων,	1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
2 καθως παρεδοσαν εις ημας οι απ' αρχης γενομενοι αυτοπται και υπηρεται του λογου,	2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
3 εφανη και εις εμε ευλογον, οστις διηρευνησα παντα εξ αρχης ακριβως, να σοι γραψω κατα σειραν περι τουτων, κρατιστε Θεοφιλε,	3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
4 δια να γνωρισης την βεβαιοτητα των πραγματων, περι των οποιων κατηχηθης.	4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.
5 Υπηρξεν επι των ημερων Ηρωδου, του βασιλεως της Ιουδαιας, ιερευς τις το ονομα Ζαχαριας εκ της εφημεριας Αβια, και η γυνη αυτου ητο εκ των θυγατερων του Ααρων, και το ονομα αυτης Ελισαβετ.	5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім’я Єлисавета.
6 Ησαν δε αμφοτεροι δικαιοι ενωπιον του Θεου, περιπατουντες εν πασαις ταις εντολαις και τοις δικαιωμασι του Κυριου αμεμπτοι.	6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
7 Και δεν ειχον τεκνον, καθοτι η Ελισαβετ ητο στειρα, και αμφοτεροι ησαν προβεβηκοτες εις την ηλικιαν αυτων.	7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
8 Ενω δε ιερατευεν αυτος εν τη ταξει της εφημεριας αυτου ενωπιον του Θεου,	8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 κατα το εθος της ιερατειας επεσεν εις αυτον ο κληρος να θυμιαση εισελθων εις τον ναον του Κυριου?	9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
10 και παν το πληθος του λαου προσηυχετο εξω εν τη ωρα του θυμιαματος.	10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
11 Εφανη δε εις αυτον αγγελος Κυριου, ισταμενος εκ δεξιων του θυσιαστηριου του θυμιαματος?	11 Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
12 και ο Ζαχαριας ιδων εταραχθη, και φοβος επεπεσεν επ' αυτον.	12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
13 Ειπε δε προς αυτον ο αγγελος? Μη φοβου, Ζαχαρια? διοτι εισηκουσθη η δεησις σου, και η γυνη σου Ελισαβετ θελει γεννησει υιον εις σε, και θελεις καλεσει το ονομα αυτου Ιωαννην.	13 Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан.
14 και θελει εισθαι εις σε χαρα και αγαλλιασις, και πολλοι θελουσι χαρη δια την γεννησιν αυτου.	14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
15 Διοτι θελει εισθαι μεγας ενωπιον του Κυριου, και οινον και σικερα δεν θελει πιει, και θελει πληρωθη Πνευματος Αγιου ετι εκ κοιλιας της μητρος αυτου,	15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
16 και πολλους των υιων Ισραηλ θελει επιστρεψει εις Κυριον τον Θεον αυτων.	16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
17 Και αυτος θελει ελθει προ προσωπου αυτου εν πνευματι και δυναμει Ηλιου, δια να επιστρεψη τας καρδιας των πατερων εις τα τεκνα και τους απειθεις εις την φρονησιν των δικαιων, δια να ετοιμαση εις τον Κυριον λαον προδιατεθειμενον.	17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.»
18 Και ειπεν ο Ζαχαριας προς τον αγγελον? Πως θελω γνωρισει τουτο; διοτι εγω ειμαι γερων, και η γυνη μου προβεβηκυια εις την ηλικιαν αυτης.	18 Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.»
19 Και αποκριθεις ο αγγελος, ειπε προς αυτον? Εγω ειμαι Γαβριηλ ο παρισταμενος ενωπιον του Θεου, και απεσταλην δια να λαλησω προς σε και να σε ευαγγελισω ταυτα.	19 Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
20 Και ιδου, θελεις εισθαι σιωπων και μη δυναμενος να λαλησης εως της ημερας, καθ' ην θελουσι γεινει ταυτα, διοτι δεν επιστευσας εις τους λογους μου, οιτινες θελουσιν εκπληρωθη εις τον καιρον αυτων.	20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.
21 Και ο λαος περιεμενε τον Ζαχαριαν, και εθαυμαζον οτι εβραδυνεν εν τω ναω.	21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
22 Οτε δε εξηλθε, δεν ηδυνατο να λαληση προς αυτους? και ενοησαν οτι οπτασιαν ειδεν εν τω ναω? και αυτος εκαμνεν εις αυτους νευματα και διεμενε κωφος.	22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
23 Και αφου ετελειωσαν αι ημεραι της λειτουργιας αυτου, απηλθεν εις τον οικον αυτου.	23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
24 Μετα δε ταυτας τας ημερας συνελαβεν Ελισαβετ η γυνη αυτου, και εκρυπτεν εαυτην πεντε μηνας, λεγουσα	24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи:
25 οτι ουτως εκαμεν εις εμε ο Κυριος εν ταις ημεραις, καθ' ας επεβλεψε να αφαιρεση το ονειδος μου μεταξυ των ανθρωπων.	25 «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.»
26 Εν δε τω μηνι τω εκτω απεσταλη ο αγγελος Γαβριηλ υπο του Θεου εις πολιν της Γαλιλαιας ονομαζομενην Ναζαρετ,	26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет,
27 προς παρθενον ηρραβωνισμενην με ανδρα ονομαζομενον Ιωσηφ, εξ οικου Δαβιδ, και το ονομα της παρθενου Μαριαμ.	27 до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія.
28 Και εισελθων ο αγγελος προς αυτην, ειπε? Χαιρε, κεχαριτωμενη? ο Κυριος μετα σου? ευλογημενη συ εν γυναιξιν.	28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.»
29 Εκεινη δε ιδουσα διεταραχθη δια τον λογον αυτου, και διελογιζετο οποιος ταχα ητο ο ασπασμος ουτος.	29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
30 Και ειπεν ο αγγελος προς αυτην? Μη φοβου, Μαριαμ? διοτι ευρες χαριν παρα τω Θεω.	30 Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
31 Και ιδου, θελεις συλλαβει εν γαστρι και θελεις γεννησει υιον και θελεις καλεσει το ονομα αυτου Ιησουν.	31 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.
32 Ουτος θελει εισθαι μεγας και Υιος Υψιστου θελει ονομασθη, και θελει δωσει εις αυτον Κυριος ο Θεος τον θρονον Δαβιδ του πατρος αυτου,	32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
33 και θελει βασιλευσει επι τον οικον του Ιακωβ εις τους αιωνας, και της βασιλειας αυτου δεν θελει εισθαι τελος.	33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.»
34 Ειπε δε η Μαριαμ προς τον αγγελον. Πως θελει εισθαι τουτο, επειδη ανδρα δεν γνωριζω;	34 А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?»
35 Και αποκριθεις ο αγγελος ειπε προς αυτην? Πνευμα Αγιον θελει επελθει επι σε, και δυναμις του Υψιστου θελει σε επισκιασει? δια τουτο και το γεννωμενον εκ σου αγιον θελει ονομασθη Υιος Θεου.	35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
36 και ιδου, Ελισαβετ η συγγενης σου και αυτη συνελαβεν υιον εις το γηρας αυτης, και ουτος ειναι μην εκτος εις αυτην την καλουμενην στειραν?	36 Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
37 διοτι ουδεν πραγμα θελει εισθαι αδυνατον παρα τω Θεω.	37 нічого бо немає неможливого в Бога.»
38 Ειπε δε η Μαριαμ? Ιδου, η δουλη του Κυριου? γενοιτο εις εμε κατα τον λογον σου. Και ανεχωρησεν απ' αυτης ο αγγελος.	38 Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї.
39 Σηκωθεισα δε η Μαριαμ εν ταις ημεραις ταυταις, υπηγε μετα σπουδης εις την ορεινην εις πολιν Ιουδα,	39 Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
40 και εισηλθεν εις τον οικον Ζαχαριου και ησπασθη την Ελισαβετ.	40 Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
41 Και ως ηκουσεν η Ελισαβετ τον ασπασμον της Μαριας, εσκιρτησε το βρεφος εν τη κοιλια αυτης? και επλησθη Πνευματος Αγιου η Ελισαβετ	41 І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
42 και ανεφωνησε μετα φωνης μεγαλης και ειπεν? Ευλογημενη συ εν γυναιξι και ευλογημενος ο καρπος της κοιλιας σου.	42 і викликнула голосом сильним: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
43 Και ποθεν μοι τουτο, να ελθη η μητηρ του Κυριου μου προς με;	43 І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
44 Διοτι ιδου, καθως ηλθεν η φωνη του ασπασμου σου εις τα ωτα μου, εσκιρτησεν εν αγαλλιασει το βρεφος εν τη κοιλια μου.	44 Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
45 Και μακαρια η πιστευσασα, διοτι θελει γεινει εκπληρωσις των λαληθεντων προς αυτην παρα Κυριου.	45 Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.»
46 Και ειπεν η Μαριαμ? Μεγαλυνει η ψυχη μου τον Κυριον	46 І мовила Марія: «Величає душа моя Господа
47 και ηγαλλιασε το πνευμα μου εις τον Θεον τον Σωτηρα μου,	47 і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
48 διοτι επεβλεψεν επι την ταπεινωσιν της δουλης αυτου. Επειδη ιδου, απο του νυν θελουσι με μακαριζει πασαι αι γενεαι?	48 бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
49 διοτι εκαμεν εις εμε μεγαλεια ο δυνατος και αγιον το ονομα αυτου,	49 Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я.
50 και το ελεος αυτου εις γενεας γενεων επι τους φοβουμενους αυτον.	50 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
51 Ενηργησε κραταιως δια του βραχιονος αυτου? διεσκορπισε τους υπερηφανους κατα τα διανοηματα της καρδιας αυτων.	51 Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
52 Εκρημνισε δυναστας απο θρονων και υψωσε ταπεινους,	52 Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
53 πεινωντας ενεπλησεν απο αγαθα και πλουτουντας εξαπεστειλε κενους.	53 наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
54 Εβοηθησεν Ισραηλ τον δουλον αυτου, ενθυμηθεις το ελεος αυτου,	54 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
55 Καθως ελαλησε προς τους πατερας ημων, προς τον Αβρααμ και προς το σπερμα αυτου εις τον αιωνα.	55 як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.»
56 Εμεινε δε η Μαριαμ μετ' αυτης ως τρεις μηνας και υπεστρεψεν εις τον οικον αυτης.	56 Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
57 Εις δε την Ελισαβετ συνεπληρωθη ο καιρος του να γεννηση, και εγεννησεν υιον.	57 Тими часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
58 Και ηκουσαν οι γειτονες και οι συγγενεις αυτης οτι εμεγαλυνεν ο Κυριος το ελεος αυτου προς αυτην, και συνεχαιρον αυτην.	58 Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
59 Και εν τη ογδοη ημερα, ηλθον δια να περιτεμωσι το παιδιον, και ωνομαζον αυτο κατα το ονομα του πατρος αυτου Ζαχαριαν.	59 Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарія;
60 Και αποκριθεισα η μητηρ αυτου, ειπεν? Ουχι, αλλ ' Ιωαννης θελει ονομασθη.	60 його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан.»
61 Και ειπον προς αυτην οτι ουδεις υπαρχει εν τη συγγενεια σου, οστις καλειται με το ονομα τουτο.	61 Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям.»
62 Ηρωτων δε δια νευματων τον πατερα αυτου τι ονομα ηθελε να δοθη εις αυτο.	62 І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
63 Και ζητησας πινακιδιον εγραψε, λεγων? Ιωαννης ειναι το ονομα αυτου? και εθαυμασαν παντες.	63 І попросивши табличку, він написав: «Йоан — його ім’я.» Всі тому дивувались.
64 Ηνοιχθη δε το στομα αυτου παραυτα και η γλωσσα αυτου, και ελαλει ευλογων τον Θεον.	64 Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога.
65 Και επεσε φοβος επι παντας τους γειτονας αυτων, και καθ' ολην την ορεινην της Ιουδαιας διελαλουντο παντα τα πραγματα ταυτα,	65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
66 και παντες οι ακουσαντες εβαλον αυτα εν τη καρδια αυτων, λεγοντες? Τι αρα θελει εισθαι το παιδιον τουτο; και χειρ Κυριου ητο μετ' αυτου.	66 Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: «Що воно з того хлоп’яти буде?» І справді рука Господня була з ним.
67 Και Ζαχαριας ο πατηρ αυτου επλησθη Πνευματος Αγιου και προεφητευσε, λεγων?	67 А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
68 Ευλογητος Κυριος ο Θεος του Ισραηλ, διοτι επεσκεφθη και εκαμε λυτρωσιν εις τον λαον αυτου,	68 «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
69 και ανηγειρεν εις ημας κερας σωτηριας εν τω οικω Δαβιδ του δουλου αυτου,	69 і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
70 καθως ελαλησε δια στοματος των αγιων, των απ' αιωνος προφητων αυτου,	70 як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
71 σωτηριαν εκ των εχθρων ημων και εκ της χειρος παντων των μισουντων ημας,	71 що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
72 δια να εκπληρωση το ελεος αυτου προς τους πατερας ημων και να ενθυμηθη την αγιαν διαθηκην αυτου,	72 що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
73 τον ορκον, τον οποιον ωμοσε προς Αβρααμ τον πατερα ημων, οτι θελει δωσει εις ημας	73 клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
74 να ελευθερωθωμεν εκ της χειρος των εχθρων ημων και να λατρευωμεν αυτον αφοβως	74 що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
75 εν οσιοτητι και δικαιοσυνη ενωπιον αυτου πασας τας ημερας της ζωης ημων.	75 у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
76 Και συ, παιδιον, προφητης του Υψιστου θελεις ονομασθη. Διοτι θελεις προπορευθη προ προσωπου του Κυριου εις το να ετοιμασης τας οδους αυτου,	76 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
77 εις το να δωσης γνωσιν σωτηριας εις τον λαον αυτου δια της αφεσεως των αμαρτιων αυτων	77 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
78 δια σπλαγχνα ελεους του Θεου ημων με τα οποια επεσκεφθη ημας ανατολη εξ υψους,	78 завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
79 δια να φωτιση τους καθημενους εν σκοτει και σκια θανατου, ωστε να κατευθυνη τους ποδας ημων εις οδον ειρηνης.	79 щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.»
80 Το δε παιδιον ηυξανε και εδυναμουτο κατα το πνευμα, και ητο εν ταις ερημοις εως της ημερας καθ' ην εμελλε να αναδειχθη προς τον Ισραηλ.	80 Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві.