Mark 10

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And rising up from thence, he cometh into the coasts of Judea beyond the Jordan: and the multitudes flock to him again. And as he was accustomed, he taught them again.	1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
2 And the Pharisees coming to him asked him: Is it lawful for a man to put away his wife? tempting him.	2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: Чи можна чоловікові відпустити жінку?
3 But he answering, saith to them: What did Moses command you?	3 А він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей?
4 Who said: Moses permitted to write a bill of divorce, and to put her away.	4 Вони сказали: Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.
5 To whom Jesus answering, said: Because of the hardness of your heart he wrote you that precept.	5 То з-за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис.
6 But from the beginning of the creation, God made them male and female.	6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.
7 For this cause a man shall leave his father and mother; and shall cleave to his wife.	7 Ось чому чоловік покине свого батька — матір і пристане до жінки своєї,
8 And they two shall be in one flesh. Therefore now they are not two, but one flesh.	8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло.
9 What therefore God hath joined together, let not man put asunder.	9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.
10 And in the house again his disciples asked him concerning the same thing.	10 Удома ж учні знов його про те запитали.
11 And he saith to them: Whosoever shall put away his wife and marry another, committeth adultery against her.	11 А він сказав їм: Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.
12 And if the wife shall put away her husband, and be married to another, she committeth adultery.	12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить.
13 And they brought to him young children, that he might touch them. And the disciples rebuked them that brought them.	13 І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.
14 Whom when Jesus saw, he was much displeased, and saith to them: Suffer the little children to come unto me, and forbid them not; for of such is the kingdom of God.	14 Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
15 Amen I say to you, whosoever shall not receive the kingdom of God as a little child, shall not enter into it.	15 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, — не ввійде до нього.
16 And embracing them, and laying his hands upon them, he blessed them.	16 І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
17 And when he was gone forth into the way, a certain man running up and kneeling before him, asked him, Good Master, what shall I do that I may receive life everlasting?	17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
18 And Jesus said to him, Why callest thou me good? None is good but one, that is God.	18 Чого називаєш мене благим? — сказав Ісус до нього. — Ніхто не благий, окрім одного Бога.
19 Thou knowest the commandments: Do not commit adultery, do not kill, do not steal, bear not false witness, do no fraud, honour thy father and mother.	19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.
20 But he answering, said to him: Master, all these things I have observed from my youth.	20 Він же у відповідь мовив до нього: Учителю, я вже те дотримував змалку.
21 And Jesus looking on him, loved him, and said to him: One thing is wanting unto thee: go, sell whatsoever thou hast, and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven; and come, follow me.	21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.
22 Who being struck sad at that saying, went away sorrowful: for he had great possessions.	22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.
23 And Jesus looking round about, saith to his disciples: How hardly shall they that have riches, enter into the kingdom of God!	23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!
24 And the disciples were astonished at his words. But Jesus again answering, saith to them: Children, how hard is it for them that trust in riches, to enter into the kingdom of God?	24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!
25 It is easier for a camel to pass through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.	25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 Who wondered the more, saying among themselves: Who then can be saved?	26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: Хто ж тоді може спастися?
27 And Jesus looking on them, saith: With men it is impossible; but not with God: for all things are possible with God.	27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо.
28 And Peter began to say unto him: Behold, we have left all things, and have followed thee.	28 І заговорив до нього Петро: Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.
29 Jesus answering, said: Amen I say to you, there is no man who hath left house or brethren, or sisters, or father, or mother, or children, or lands, for my sake and for the gospel,	29 Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради мене та ради Євангелії, —
30 Who shall not receive an hundred times as much, now in this time; houses, and brethren, and sisters, and mothers, and children, and lands, with persecutions: and in the world to come life everlasting.	30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне.
31 But many that are first, shall be last: and the last, first.	31 І багато з перших стануть останніми, а останні — першими.
32 And they were in the way going up to Jerusalem: and Jesus went before them, and they were astonished; and following were afraid. And taking again the twelve, he began to tell them the things that should befall him.	32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
33 Saying: Behold we go up to Jerusalem, and the Son of man shall be betrayed to the chief priests, and to the scribes and ancients, and they shall condemn him to death, and shall deliver him to the Gentiles.	33 Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;
34 And they shall mock him, and spit on him, and scourge him, and kill him: and the third day he shall rise again.	34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.
35 And James and John the sons of Zebedee, come to him, saying: Master, we desire that whatsoever we shall ask, thou wouldst do it for us:	35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.
36 But he said to them: What would you that I should do for you?	36 Він же їм відповів: Що хочете, щоб я зробив вам?
37 And they said: Grant to us, that we may sit, one on thy right hand, and the other on thy left hand, in thy glory.	37 Зволь нам, — ті йому кажуть, — щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.
38 And Jesus said to them: You know not what you ask. Can you drink of the chalice that I drink of: or be baptized with the baptism wherewith I am baptized?	38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?
39 But they said to him: We can. And Jesus saith to them: You shall indeed drink of the chalice that I drink of: and with the baptism wherewith I am baptized, you shall be baptized.	39 Ті йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.
40 But to sit on my right hand, or on my left, is not mine to give to you, but to them for whom it is prepared.	40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, — не моя річ вам дати, а кому приготовано.
41 And the ten hearing it, began to be much displeased at James and John.	41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.
42 But Jesus calling them, saith to them: You know that they who seem to rule over the Gentiles, lord it over them: and their princes have power over them.	42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.
43 But it is not so among you: but whosoever will be greater, shall be your minister.	43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,
44 And whosoever will be first among you, shall be the servant of all.	44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.
45 For the Son of man also is not come to be ministered unto, but to minister, and to give his life a redemption for many.	45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.
46 And they came to Jericho: and as he went out of Jericho, with his disciples, and a very great multitude, Bartimeus the blind man, the son of Timeus, sat by the way side begging.	46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.
47 Who when he had heard, that it was Jesus of Nazareth, began to cry out, and to say: Jesus son of David, have mercy on me.	47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
48 And many rebuked him, that he might hold his peace; but he cried a great deal the more: Son of David, have mercy on me.	48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
49 And Jesus, standing still, commanded him to be called. And they call the blind man, saying to him: Be of better comfort: arise, he calleth thee.	49 Ісус же спинивсь і каже: Прикличте його! Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе.
50 Who casting off his garment leaped up, and came to him.	50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.
51 And Jesus answering, said to him: What wilt thou that I should do to thee? And the blind man said to him: Rabboni, that I may see.	51 Ісус, до нього звернувшись, каже: Що ти хочеш, щоб я зробив тобі? А сліпий йому: Учителю мій, — щоб я бачив!
52 And Jesus saith to him: Go thy way, thy faith hath made thee whole. And immediately he saw, and followed him in the way.	52 Сказав Ісус до нього: Іди, віра твоя спасла тебе. І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.