2 Maccabees 11

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 But Machabeus, and they that were with him, by the protection of the Lord, recovered the temple and the city again.	1 Незабаром і на Лісія, царського опікуна й родича, який був над усіма справами в державі, впало великим тягарем те, що сталося.
2 But he threw down the altars, which the heathens had set up in the streets, as also the temples of the idols.	2 Отож, зібрав він близько 80 000 піхотинців і всю кінноту та й вирушив проти юдеїв, бо мав на думці заселити місто греками,
3 And having purified the temple, they made another altar: and taking fire out of the fiery stones, they offered sacrifices after two years, and set forth incense, and lamps, and the leaves of proposition.	3 оподаткувати храм нарівні з поганськими святинями та зробити продажним щороку сан первосвященика.
4 And when they had done these things, they besought the Lord, lying prostrate on the ground, that they might no more fall into such evils; but if they should at any time sin, that they might be chastised by him more gently, and not be delivered up to barbarians and blasphemous men.	4 Йому й на думку не спало, що таке могутність Божа; гордий на свої десятки тисяч піхотинців, тисячі комонних та 80 слонів,
5 Now upon the same day that the temple had been polluted by the strangers, on the very same day it was cleansed again, to wit, on the five and twentieth day of the month of Casleu.	5 увійшов він у Юдею, наблизився до укріпленої природою Бетсури, що лежала за яких 5 стадій від Єрусалиму, і обложив її.
6 And they kept eight days with joy, after the manner of the feast of the tabernacles, remembering that not long before they had kept the feast of the tabernacles when they were in the mountains, and in dens like wild beasts.	6 Коли мужі, що були при Макавеї, довідалися, що він облягає твердині, заходилися зо всім народом ревно й слізно просити Господа, щоб послав доброго ангела на рятунок Ізраїля,
7 Therefore they now, carried boughs, and green branches, and palms for Him that had given them good success in cleansing his place.	7 сам же Макавей, перший вхопив за зброю і почав умовляти інших, щоб разом з ним, не зважаючи на небезпеку, допомогли своїм братам. І вирушили вони, повні відваги.
8 And they ordained by a common statute, and decree, that all the nation of the Jews should keep those days every year.	8 Коли були вже біля Єрусалиму, з’явився попереду них вершник у білій одежі, що вимахував золотою зброєю.
9 And this was the end of Antiochus that was called the Illustrious.	9 Тоді ж вони благословили милосердного Бога й, сповнившися відваги, готові були йти не тільки на людей, а й на найдикших звірів, ба й на залізні мури.
10 But now we will relate the acts of Eupator the son of that wicked Antiochus, abridging the account of the evils that happened in the wars.	10 Отож рушили вони в бойовому порядкові з небесним союзником, бо Господь змилувавсь над ними.
11 For when he was come to the crown. he appointed over the affairs of his realm one Lysias, general of the army of Phenicia and Syria.	11 Як леви, кинулись вони на ворогів і поклали трупом 11 000 піхотинців, 1600 комонних, а решту присилували до втечі.
12 For Ptolemee that was called Macer, was determined to be strictly just to the Jews, and especially by reason of the wrong that had been done them, and to deal peaceably with them.	12 Більшість отих останніх, важко поранені, кинувши зброю, врятувались. Сам же Лісій теж урятувався, ганебно втікши.
13 But being accused for this to Eupator by his friends, and being oftentimes called traitor, because he had left Cyprus which Philometor had committed to him, and coming over to Antiochus the Illustrious, had revolted also from him, he put an end to his life by poison.	13 Бувши не без глузду, він добре зміркував ту поразку, що сталась, і зрозумів, що євреї були непереможні, бо їхнім союзником був Бог могутній.
14 But Gorgias, who was governor of the holds, taking with him the strangers, often fought against the Jews.	14 Тому вислав сказати, що він згодиться на все, що тільки справедливе, а й, мовляв, що буде царя переконувати та приневолювати, щоб той став їм приятелем.
15 And the Jews that occupied the most commodious hold, received those that were driven out of Jerusalem, and attempted to make war.	15 Макавей прийняв те все, що запропонував Лісій, бо мав на думці добро громадян. А й цар згодився на все, що Макавей пропонував на письмі Лісієві на користь юдеїв.
16 Then they that were with Machabeus, beseeching the Lord by prayers to be their helper, made a strong attack upon the strong holds of the Idumeans:	16 Лист, що його написав Лісій до юдеїв, був такого змісту: «Лісій юдейському народові, привіт!
17 And assaulting them with great force, won the holds, killed them that came in the way, and slew altogether no fewer than twenty thousand.	17 Іоан і Авесалом, посланці ваші, передали мені додане тут письмове свідоцтво і просили мене затвердити те, про що в ньому йдеться.
18 And whereas some were fled into very strong towers, having all manner of provision to sustain a siege,	18 Те, що мало бути донесеним цареві, я виклав йому; і на те, що можна було зробити, він згодився.
19 Machabeus left Simon and Joseph, and Zacheus, and them that were with them in sufficient number to besiege them, and departed to those expeditions which urged more.	19 Якщо ви й надалі доброзичливо ставитиметесь до державних справ, то й я на майбутнє старатимусь чинити вам добре.
20 Now they that were with Simon, being led with covetousness, were persuaded For the sake of money by some that were in the towers: and taking seventy thousand didrachmas, let some of them escape.	20 Про це й про інші дрібні справи я дав вашим посланцям і моїм людям наказ, щоб вони обговорили все з вами.
21 But when it was told Machabeus what was done, he assembled the rulers of the people, and accused those men that they had sold their brethren for money, having let their adversaries escape.	21 Бувайте здорові! Року 148, двадцять четвертого Діоскоринтія.»
22 So he put these traitors to death, and forthwith took the two towers.	22 А царський лист містив у собі таке: «Цар Антіох братові Лісієві, привіт!
23 And having good success in arms and in all things he took in hand, he slew more than twenty thousand in the two holds.	23 Коли вже батько наш перенісся до богів, воля наша така, щоб населення царства могло безтурботно віддаватися своїм власним справам;
24 But Timotheus who before had been overcome by the Jews, having called together a multitude of foreign troops, and assembled horsemen out of Asia, came as though he would take Judea by force of arms.	24 також ми довідались про юдеїв, мовляв, вони не бажають переходити на грецькі звичаї, як те волів був наш батько, а хочуть радше жити за своїми звичаями і просять, щоб їм можна було триматися своїх законів, —
25 But Machabeus and they that were with him, when he drew near, prayed to the Lord, sprinkling earth upon their heads and girding their loins with haircloth,	25 тож бажаючи, щоб і цей народ жив спокійно, ми й ухваляємо, щоб їхній храм було повернуто їм назад і щоб вони собі жили за своїми прадідівськими звичаями.
26 And lying prostrate at the foot of the altar, besought him to be merciful to them, and to be an enemy to their enemies, and an adversary to their adversaries, as the law saith.	26 Ти, отже, добре зробиш, коли вишлеш до них послів і замиришся, щоб вони, знаючи нашу волю, мали до нас довір’я і віддалися з радістю своїм звичайним справам.»
27 And so after prayer taking their arms, they went forth further from the city, and when they were come very near the enemies they rested.	27 А до народу царський лист був такий: «Цар Антіох, привіт Раді юдейській та іншим юдеям!
28 But as soon as the sun was risen both sides joined battle: the one part having with their valour the Lord for a surety o victory and success: but the other side making their rage their leader in battle.	28 Якщо ви здорові, так цього вам і бажаємо; ми теж здорові.
29 But when they were in the heat of the engagement there appeared to the enemies from heaven five men upon horses, comely with golden bridles, conducting the Jews:	29 Менелай повідомив нас, що ви бажаєте повернутися до ваших справ.
30 Two of whom took Machabeus between them, and covered him on every side with their arms, and kept him safe: but cast darts and fireballs against the enemy, so that they fell down, being both confounded with blindness, and filled with trouble.	30 Тим, отже, що повернуться до тридцятого Ксантика, буде дана безпека й дозвіл.
31 And there were slain twenty thousand five hundred, and six hundred horsemen.	31 Юдеї матимуть ужиток із своїх страв та своїх законів, як воно було й раніше, і нікого з них ніяким чином не можна буде турбувати за помилки, несвідомі вчинки.
32 But Timotheus fled into Gazara a strong hold, where Chereas was governor.	32 Я посилаю вам і Менелая, щоб вас потішив.
33 Then Machabeus, and they that were with him, cheerfully laid siege to the fortress four days.	33 Бувайте здорові! Року 148-го, п’ятнадцятого Ксантика.»
34 But they that were within, trusting to the strength of the place, blasphemed exceedingly, and cast forth abominable words.	34 Римляни теж вислали до юдеїв листа, що мав таке в собі: «Квінт Менлій і Тит Маній, посли римські, юдейському народові, привіт!
35 But when the fifth day appeared, twenty young men of them that were with Machabeus, inflamed in their minds because of the blasphemy, approached manfully to the wall, and pushing forward with fierce courage got up upon it.	35 На те, що Лісій, царський родич, зволив вам, ми також даємо згоду.
36 Moreover others also getting up after them, went to set Are to the towers and the gates, and to burn the blasphemers alive.	36 Щодо того, що він вирішив запропонувати цареві, пришліть когонебудь до нас небарно, щоб ми, розглянувши все, виклали цареві так, як вам корисно, бо ми йдемо в Антіохію.
37 And having for two days together pillaged and sacked the fortress, they killed Timotheus, who was found hid in a certain place: they slew also his brother Chereas, and Apollophanes.	37 Отож, покваптесь і пришліть послів, щоб і ми знали, що у вас на думці.
38 And when this was done, they blessed the Lord with hymns and thanksgiving, who had done great things in Israel, and given them the victory.	38 Бувайте здорові! Року 148, п’ятнадцятого Ксантика.»