| 1 Un sabato era entrato in casa di uno dei capi dei farisei per pranzare e la gente stava ad osservarlo. | 1 Одного разу увійшов Ісус у суботу в дім якогось визначного фарисея спожити страву, і вони за ним назирали. |
| 2 Davanti a lui stava un idropico. | 2 Аж ото перед ним якийсь чоловік, хворий на водянку. |
| 3 Rivolgendosi ai dottori della legge e ai farisei, Gesù disse: "È lecito o no curare di sabato?". | 3 Звертаючись до вчителів закону й фарисеїв, Ісус спитав «Чи вільно зціляти в суботу, чи ні» |
| 4 Ma essi tacquero. Egli lo prese per mano, lo guarì e lo congedò. | 4 Вони мовчали. Тоді він, діткнувшись його, оздоровив і відпустив. |
| 5 Poi disse: "Chi di voi, se un asino o un bue gli cade nel pozzo, non lo tirerà subito fuori in giorno di sabato?". | 5 До них же промовив «Хто з вас, коли в нього син чи віл упаде в колодязь, не витягне його негайно в день суботній» |
6 E non potevano rispondere nulla a queste parole.
| 6 І вони не могли нічого йому на це відповісти. |
| 7 Osservando poi come gli invitati sceglievano i primi posti, disse loro una parabola: | 7 Потім, зауваживши, як вони вибирали собі перші місця, Ісус сказав до запрошених притчу |
| 8 "Quando sei invitato a nozze da qualcuno, non metterti al primo posto, perché non ci sia un altro invitato più ragguardevole di te | 8 «Як хтось покличе тебе на весілля, не сідай на першім місці, щоб, бува, не знайшовся хтось, запрошений ним, поважніший від тебе, |
| 9 e colui che ha invitato te e lui venga a dirti: Cedigli il posto! Allora dovrai con vergogna occupare l'ultimo posto. | 9 і той, хто тебе і його закликав, не підійшов і не сказав до тебе Поступися цьому місцем! І тоді довелось би тобі з соромом посісти останнє місце. |
| 10 Invece quando sei invitato, va' a metterti all'ultimo posto, perché venendo colui che ti ha invitato ti dica: Amico, passa più avanti. Allora ne avrai onore davanti a tutti i commensali. | |
11 Perché chiunque si esalta sarà umiliato, e chi si umilia sarà esaltato".
| |
| 12 Disse poi a colui che l'aveva invitato: "Quando offri un pranzo o una cena, non invitare i tuoi amici, né i tuoi fratelli, né i tuoi parenti, né i ricchi vicini, perché anch'essi non ti invitino a loro volta e tu abbia il contraccambio. | 12 Він сказав також тому, що його покликав «Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати; |
| 13 Al contrario, quando dài un banchetto, invita poveri, storpi, zoppi, ciechi; | 13 але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. |
14 e sarai beato perché non hanno da ricambiarti. Riceverai infatti la tua ricompensa alla risurrezione dei giusti".
| 14 І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, — тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.» |
| 15 Uno dei commensali, avendo udito ciò, gli disse: "Beato chi mangerà il pane nel regno di Dio!". | 15 Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до нього «Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.» |
| 16 Gesù rispose: "Un uomo diede una grande cena e fece molti inviti. | 16 А Ісус озвавсь до нього «Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох. |
| 17 All'ora della cena, mandò il suo servo a dire agli invitati: Venite, è pronto. | 17 Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним Ідіть, усе готове. |
| 18 Ma tutti, all'unanimità, cominciarono a scusarsi. Il primo disse: Ho comprato un campo e devo andare a vederlo; ti prego, considerami giustificato. | 18 Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе. |
| 19 Un altro disse: Ho comprato cinque paia di buoi e vado a provarli; ti prego, considerami giustificato. | 19 Другий сказав П’ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені. |
| 20 Un altro disse: Ho preso moglie e perciò non posso venire. | 20 А інший мовив Я одружився і тому не можу прийти. |
| 21 Al suo ritorno il servo riferì tutto questo al padrone. Allora il padrone di casa, irritato, disse al servo: Esci subito per le piazze e per le vie della città e conduci qui poveri, storpi, ciechi e zoppi. | 21 Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих. |
| 22 Il servo disse: Signore, è stato fatto come hai ordinato, ma c'è ancora posto. | 22 Пане, — озвавсь слуга, — сталось, як ти велів, і місця є ще. |
| 23 Il padrone allora disse al servo: Esci per le strade e lungo le siepi, spingili a entrare, perché la mia casa si riempia. | 23 Сказав пан до слуги Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився. |
24 Perché vi dico: Nessuno di quegli uomini che erano stati invitati assaggerà la mia cena".
| 24 Кажу бо вам Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.» |
| 25 Siccome molta gente andava con lui, egli si voltò e disse: | 25 Якже ішла з ним народу превелика сила, він обернувсь і до них мовив |
| 26 "Se uno viene a me e non odia suo padre, sua madre, la moglie, i figli, i fratelli, le sorelle e perfino la propria vita, non può essere mio discepolo. | 26 «Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем. |
27 Chi non porta la propria croce e non viene dietro di me, non può essere mio discepolo.
| 27 Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем. |
| 28 Chi di voi, volendo costruire una torre, non si siede prima a calcolarne la spesa, se ha i mezzi per portarla a compimento? | 28 Хто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити, |
| 29 Per evitare che, se getta le fondamenta e non può finire il lavoro, tutti coloro che vedono comincino a deriderlo, dicendo: | 29 щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього, |
| 30 Costui ha iniziato a costruire, ma non è stato capace di finire il lavoro. | 30 мовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити! |
| 31 Oppure quale re, partendo in guerra contro un altro re, non siede prima a esaminare se può affrontare con diecimila uomini chi gli viene incontro con ventimila? | 31 Або який цар, ідучи війною проти іншого (царя), не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього |
| 32 Se no, mentre l'altro è ancora lontano, gli manda un'ambasceria per la pace. | 32 Коли ж не може, то, як той ще далеко, шле посольство й просить миру. |
33 Così chiunque di voi non rinunzia a tutti i suoi averi, non può essere mio discepolo.
| 33 Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем. |
| 34 Il sale è buono, ma se anche il sale perdesse il sapore, con che cosa lo si salerà? | 34 Сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим її приправити |
| 35 Non serve né per la terra né per il concime e così lo buttano via. Chi ha orecchi per intendere, intenda". | 35 Ні в землю, ні на гній вона більш не придатна її геть викидають. Хто має вуха слухати, нехай слухає!» |
