Marcos 8

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 En esos días, volvió a reunirse una gran multitud, y como no tenían qué comer, Jesús llamó a sus discípulos y les dijo:	1 За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:
2 «Me da pena esta multitud, porque hace tres días que están conmigo y no tienen qué comer.	2 Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.
3 Si los mando en ayunas a sus casas, van a desfallecer en el camino, y algunos han venido de lejos».	3 Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека.
4 Los discípulos le preguntaron: «¿Cómo se podría conseguir pan en este lugar desierto para darles de comer?».	4 Тож відказали йому учні його: З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?
5 el les dijo: «¿Cuántos panes tienen ustedes?». Ellos respondieron: «Siete».	5 Він же спитав їх: Скільки маєте хлібів? Сім, — відказали ті.
6 Entonces él ordenó a la multitud que se sentara en el suelo, después tomó los siete panes, dio gracias, los partió y los fue entregando a sus discípulos para que los distribuyeran. Ellos los repartieron entre la multitud.	6 Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.
7 Tenían, además, unos cuantos pescados pequeños, y después de pronunciar la bendición sobre ellos, mandó que también los repartieran.	7 Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.
8 Comieron hasta saciarse y todavía se recogieron siete canastas con lo que había sobrado.	8 І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;
9 Eran unas cuatro mil personas. Luego Jesús los despidió.	9 було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.
10 En seguida subió a la barca con sus discípulos y fue a la región de Dalmanuta.	10 А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.
11 Entonces llegaron los fariseos, que comenzaron a discutir con él; y, para ponerlo a prueba, le pedían un signo del cielo.	11 Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.
12 Jesús, suspirando profundamente, dijo: «¿Por qué esta generación pide un signo? Les aseguro que no se le dará ningún signo».	12 Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!
13 Y dejándolos, volvió a embarcarse hacia la otra orilla.	13 І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
14 Los discípulos se habían olvidado de llevar pan y no tenían más que un pan en la barca.	14 Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.
15 Jesús les hacía esta recomendación: «Estén atentos, cuídense de la levadura de los fariseos y de la levadura de Herodes».	15 І наказував їм, кажучи: Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!
16 Ellos discutían entre sí, porque no habían traído pan.	16 І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.
17 Jesús se dio cuenta y les dijo: «¿A qué viene esa discusión porque no tienen pan? ¿Todavía no comprenden ni entienden? Ustedes tienen la mente enceguecida.	17 Ісус, довідавшись про те, каже до них: Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?
18 Tienen ojos y no ven, oídos y no oyen. ¿No recuerdan	18 Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам’ятаєте,
19 cuántas canastas llenas de sobras recogieron, cuando repartí cinco panes entre cinco mil personas?». Ellos le respondieron: «Doce».	19 як я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Дванадцять — кажуть йому.
20 «Y cuando repartí siete panes entre cuatro mil personas, ¿cuántas canastas llenas de trozos recogieron?». Ellos le respondieron: «Siete».	20 А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Сім, — кажуть.
21 Entonces Jesús les dijo: «¿Todavía no comprenden?».	21 І він сказав їм: То й ще не розумієте?
22 Cuando llegaron a Betsaida, le trajeron a un ciego y le rogaban que lo tocara.	22 Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.
23 El tomó al ciego de la mano y lo condujo a las afueras del pueblo. Después de ponerla saliva en los ojos e imponerle las manos, Jesús le preguntó: «¿Ves algo?».	23 Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: Чи бачиш щонебудь?
24 El ciego, que comenzaba a ver, le respondió: «Veo hombres, como si fueran árboles que caminan».	24 Глянув той і каже: Бачу людей, — наче б дерева ходячі!
25 Jesús le puso nuevamente las manos sobre los ojos, y el hombre recuperó la vista. Así quedó curado y veía todo con claridad.	25 Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
26 Jesús lo mandó a su casa, diciéndole: «Ni siquiera entres en el pueblo».	26 І послав його додому, кажучи: Навіть у село не входь.
27 Jesús salió con sus discípulos hacia los poblados de Cesarea de Filipo, y en el camino les preguntó: «¿Quién dice la gente que soy yo?.	27 І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: За кого мене люди мають?
28 Ellos le respondieron: «Algunos dicen que eres Juan el Bautista; otros, Elías; y otros, alguno de los profetas».	28 Ті йому й відказали: Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків.
29 «Y ustedes, ¿Tú eres el Mesías».	29 А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я? Озвавсь Петро та й каже до нього: Ти — Христос.
30 Jesús les ordenó terminantemente que no dijeran nada acerca de él.	30 Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
31 Y comenzó a enseñarles que el Hijo del hombre debía sufrir mucho y ser rechazado por los ancianos, los sumos sacerdotes y los escribas; que debía ser condenado a muerte y resucitar después de tres días;	31 І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.
32 y les hablaba de esto con toda claridad. Pedro, llevándolo aparte, comenzó a reprenderlo.	32 А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.
33 Pero Jesús, dándose vuelta y mirando a sus discípulos, lo reprendió, diciendo: «¡Retírate, ve detrás de mí, Satanás! Porque tus pensamientos no son los de Dios, sino los de los hombres».	33 Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське.
34 Entonces Jesús, llamando a la multitud, junto con sus discípulos, les dijo: «El que quiera venir detrás de mí, que renuncie a sí mismo, que cargue con su cruz y me siga.	34 І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.
35 Porque el que quiera salvar su vida, la perderá; y el que pierda su vida por mí y por la Buena Noticia, la salvará.	35 Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.
36 ¿De qué le servirá al hombre ganar el mundo entero, si pierde su vida?	36 Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?
37 ¿Y qué podrá dar el hombre a cambio de su vida?	37 Що бо людина може дати взамін за власну душу?
38 Porque si alguien se avergüenza de mí y de mis palabras en esta generación adúltera y pecadora, también el Hijo del hombre se avergonzará de él cuando venga en la gloria de su Padre con sus santos ángeles».	38 Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами.