| 1 Jésus réunit les Douze; il leur donna autorité sur tous les démons, et puissance pour guérir les malades. | 1 Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги, |
| 2 Puis il les envoya proclamer le Royaume de Dieu et rendre la santé aux infirmes. | 2 і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати. |
| 3 Il leur dit: "Ne prenez rien pour la route: ni sac qu’on accroche à son bâton, ni pain, ni argent; n’ayez pas une seconde tunique. | 3 Він до них промовив «Нічого не беріть у дорогу ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте.v |
| 4 Quand une maison vous sera ouverte, restez-y jusqu’au moment de votre départ. | 4 В яку б хату ви не вступили, там перебувайте до вашого відходу. |
| 5 Mais là où on ne vous recevra pas, ne sortez pas de la ville sans avoir secoué la poussière de vos pieds: ce sera un témoignage contre eux!” | 5 А як хто вас не прийме, то виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших на свідоцтво проти них.» |
| 6 C’est ainsi qu’ils allèrent parcourant les villages: ils proclamaient partout la Bonne Nouvelle et multipliaient les guérisons. | 6 І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали Добру Новину й оздоровляли всюди. |
| 7 Hérode, le tétrarque, apprit tout ce qui se faisait. Il ne savait que penser car les uns disaient: "Jean a été ressuscité d’entre les morts”, | 7 Ірод четверовласник довідався про все, що діялось, і збентежився, бо деякі казали, що то Йоан воскрес із мертвих, |
| 8 d’autres disaient: "Élie a réapparu”, et d’autres encore pensaient: "C’est l’un des anciens prophètes qui est ressuscité.” | 8 інші — що Ілля явився, а ще інші, — що якийсь пророк із давніх устав з мертвих. |
| 9 Hérode se disait: "Je suis bien sûr d’avoir décapité Jean! Qui est maintenant celui-ci dont on raconte tant de merveilles?” Et il aurait aimé voir Jésus. | 9 Ірод сказав «Йоанові я стяв голову. Хто ж це такий, що я про нього таке чую «І намагався побачити його. |
| 10 À leur retour, les apôtres racontèrent à Jésus tout ce qu’ils avaient fait. Il les prit avec lui et se retira dans les environs d’une ville appelée Bethsaïde, de façon à être tranquille. | 10 Апостоли ж, повернувшися, розповіли йому про те, що зробили. Тоді він узяв їх і пішов осторонь у напрямі міста, що зветься Витсаїда. |
| 11 Mais les foules le surent et y arrivèrent derrière lui. Il les reçut et continua de leur parler du Royaume de Dieu, tout en rendant la santé à ceux qui étaient malades. | 11 Люди, довідавшись про те, пішли слідом за ним. Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того. |
| 12 Le jour commençait à baisser. Les Douze s’approchèrent et lui dirent: "Renvoie la foule pour qu’ils aillent se chercher un toit et de la nourriture dans les villages et les campagnes des environs, car ici nous sommes loin de tout.” | 12 День почав схилятися, і дванадцятеро підійшли до нього та й кажуть «Відпусти людей хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і знайдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.» |
| 13 Il leur dit: "Donnez-leur vous-mêmes à manger!” Ils répondirent: "Nous n’avons que cinq pains et deux poissons. Tu nous vois sans doute y aller nous-mêmes et acheter de quoi manger pour tout ce monde?” | 13 А він їм каже «Дайте ви їм їсти.» Ті відповіли «У нас усього п’ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього народу цього.» |
| 14 Car il y avait bien là 5 000 personnes. Jésus dit à ses disciples: "Faites-les s’asseoir par groupes de 50.” | 14 Було бо їх яких п’ять тисяч чоловік. Ісус сказав до своїх учнів «Розсадіть їх гуртами по п’ятдесят приблизно.» |
| 15 Les disciples firent ainsi et tout le monde s’installa. | 15 Вони так зробили й усіх розсадовили. |
| 16 Alors Jésus prend les cinq pains et les deux poissons, il lève le regard vers le ciel, il prononce la bénédiction, il rompt le pain et commence à en donner aux disciples pour qu’ils servent la foule. | 16 А він узяв п’ять хлібів і дві риби, і, звівши вгору очі, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб вони клали перед народом. |
| 17 Ils mangèrent et tous eurent à leur faim. Après quoi on ramassa les restes: il y en avait douze paniers! | 17 Усі їли до наситу й зібрали ті кусні, що у них зосталися, дванадцять кошів. |
| 18 Un jour, Jésus était allé un peu à l’écart pour prier, mais ses disciples étaient avec lui. Il les interrogea sur ce que pensait la foule: "Qui disent-ils que je suis?” | 18 Одного разу, коли він молився насамоті, а з ним були й його учні, — він спитав їх «За кого мене мають люди» |
| 19 Ils répondirent: "Pour certains tu es Jean-Baptiste, pour d’autres Élie, pour d’autres encore un des anciens prophètes qui est ressuscité.” | 19 Вони ж у відповідь сказали «За Йоана Христителя, а інші — за Іллю, а ще інші — за якогось із пророків старовинних, що воскрес із мертвих.» |
| 20 Il leur demanda: "Et vous, qui dites-vous que je suis?” Pierre répondit: "Le Messie de Dieu!” | 20 «А ви», спитав їх, «що кажете про мене Хто я» Тоді Петро, озвавшись, мовив «Ти Христос (Помазаник) Божий!» |
| 21 Jésus leur fit un avertissement et leur commanda de ne le dire à personne, | 21 Та й наказав їм гостро про це нікому не говорити. |
| 22 "Car, leur disait-il, le Fils de l’Homme doit souffrir beaucoup et être rejeté par les anciens, les chefs des prêtres et les maîtres de la Loi. Il sera mis à mort et le troisième jour il ressuscitera.” | 22 Далі додав «Син Чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб’ють, та він на третій день воскресне.» |
| 23 D’ailleurs Jésus disait à tous: "Si quelqu’un veut marcher derrière moi, qu’il renonce à lui-même, qu’il prenne chaque jour sa croix et qu’il me suive! | 23 Звертаючись до всіх, (Ісус) промовив «Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною. |
| 24 Oui, celui qui veut se sauver lui-même se perdra; mais celui qui se sacrifie pour moi se sauvera. | 24 Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує. |
| 25 Où est le bénéfice si l’on a gagné le monde entier et qu’on s’est détruit ou diminué soi-même? | 25 Яка ж користь людині, що ввесь світ здобуде, себе ж саму погубить або пошкодить |
| 26 Celui qui rougira de moi et de mes paroles, le Fils de l’Homme aussi rougira de lui quand il viendra dans sa gloire avec le Père et les saints anges. | 26 Хто б соромився мене та моєї науки, того й Син Чоловічий буде соромитися, коли прийде у славі своїй і Отця, і святих ангелів. |
| 27 “Je vous le dis en toute vérité: il en est parmi ceux qui sont ici présents qui ne mourront pas sans avoir vu le royaume de Dieu.” | 27 Я вам кажу по правді, що деякі з отут присутніх не зазнають смерти, аж поки не побачать Божого Царства.» |
| 28 Huit jours après ces paroles, Jésus prit avec lui Pierre, Jean et Jacques, et il gravit la montagne pour prier. | 28 Днів з вісім по оцій розмові Ісус узяв з собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на гору помолитись. |
| 29 Pendant qu’il priait, son visage changea d’aspect et son vêtement devint d’une blancheur éblouissante. | 29 І коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа — біла та блискуча. |
| 30 Voici que deux hommes parlaient avec lui: c’étaient Moïse et Élie; | 30 І ось два мужі з ним розмовляли були то Мойсей та Ілля, |
| 31 Ils apparaissaient dans un état de gloire et parlaient de son départ qui devait avoir lieu à Jérusalem. | 31 що, з’явившись у славі, говорили про його смерть, якої він мав зазнати в Єрусалимі. |
| 32 Pierre et ses compagnons étaient accablés de sommeil, mais une fois réveillés, ils virent sa gloire et les deux hommes qui se tenaient près de lui. | 32 Петро й його товариші були зморені сном. Та як пробудилися, побачили його славу і двох мужів, що з ним стояли. |
| 33 Comme ceux-ci allaient se séparer de lui, Pierre dit à Jésus: "Maître, cela tombe bien que nous soyons ici. Nous allons dresser trois tentes: une pour toi, une pour Moïse et une pour Élie.” Il ne savait pas ce qu’il disait. | 33 А коли ці відходили від нього, Петро промовив до Ісуса «Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети один тобі, один Мойсееві й один Іллі.» Він не знав, що говорить. |
| 34 Tandis qu’il parlait ainsi, une nuée vint les prendre sous son ombre, et lorsqu’ils entrèrent dans la nuée la crainte s’empara d’eux. | 34 Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх, а учні налякались, як ті ввійшли у хмару. |
| 35 Mais des paroles se firent entendre venant de la nuée: "Celui-ci est mon Fils, et l’homme de mon choix, écoutez-le!” | 35 І залунав голос з хмари. «Це Син мій, Вибранець, слухайте його!» |
| 36 Aussitôt après ces paroles, Jésus se trouva seul. Les disciples gardèrent le silence; en ces jours-là ils ne racontèrent rien à personne de ce qu’ils avaient vu. | 36 І коли пролунав цей голос, Ісус один зостався. Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому тоді не оповідали. |
| 37 Le jour suivant, comme ils descendaient de la montagne, tout un groupe vint à la rencontre de Jésus. | 37 Наступного дня, коли вони зійшли з гори, сила людей його зустріла. |
| 38 Il y avait dans ce groupe un homme qui se mit à crier: “Maître, je t’en supplie, occupe-toi de mon garçon qui est mon seul enfant! | 38 І ось якийсь чоловік з народу почав кричати «Учителю, благаю тебе, зглянься над моїм сином, бо він єдиний у мене. |
| 39 Le démon s’empare de lui à l’improviste, et alors il se met à crier. Le démon le secoue violemment et le fait baver, et il ne le lâche qu’à grand-peine, le laissant à demi-mort. | 39 Дух його хапає, і той кричить раптом, трясе його, і той пускає піну; з великим трудом він його залишає цілком знесиленого. |
| 40 J’ai demandé à tes disciples de le jeter dehors, et ils n’y sont pas arrivés.” | 40 Просив я твоїх учнів, щоб його вигнали, та вони не здоліли.» |
| 41 Jésus prend alors la parole: "Ô génération sans foi, égarée, jusqu’à quand serai-je avec vous et me faudra-t-il vous supporter? Amène ici ton fils!” | 41 Ісус відповів «О невірний та розпусний роде! Доки я буду з вами та терпітиму вас Приведи сюди твого сина!» |
| 42 À peine arrivé, le démon le jette à terre et le secoue violemment. Mais Jésus parle sévèrement à l’esprit impur, il guérit le garçon et le rend à son père. | 42 Ще тільки наближався хлопець, як демон кинув його об землю і сильно стряс; але Ісус погрозив нечистому духові, оздоровив юнака й віддав його батькові. |
| 43 Tous restèrent sous le coup d’une telle intervention de Dieu. Comme tous étaient émerveillés de ce qu’il faisait, Jésus dit à ses disciples: | 43 Всі були захоплені величчю Божою. І як усі дивувалися всьому, що Ісус чинив, він сказав до своїх учнів |
| 44 "Vous, mettez-vous bien ceci dans la tête: le Fils de l’Homme va être livré aux mains des hommes.” | 44 «Затямте собі добре ці слова Син Чоловічий має бути виданий у руки людям.» |
| 45 Mais ils ne comprirent pas cette déclaration: elle restait comme voilée pour eux et ils n’en saisissaient pas le sens. Cependant ils craignaient de l’interroger à ce sujet. | 45 Однак, вони не розуміли цього слова; воно було від них закрите, так що вони його не додумались і боялися його спитати про це слово. |
| 46 Ils en étaient venus à se demander lequel d’entre eux était le plus important. | 46 Одне спало їм на думку Хто з них буде найбільший |
| 47 Mais Jésus savait à quoi ils pensaient. Il prit un petit enfant et le plaça près de lui, | 47 Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв малу дитину, поставив її біля себе |
| 48 puis il leur dit: "Celui qui reçoit ce petit enfant en mon nom, c’est moi qu’il reçoit. Et celui qui me reçoit, reçoit celui qui m’a envoyé. Le plus petit d’entre vous, c’est lui qui est grand!” | 48 і сказав їм «Хто приймає цю малу дитину в моє ім’я, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав, бо хто найменший поміж усіма вами, той — великий.» |
| 49 Jean prit la parole: "Maître, dit-il, nous avons vu quelqu’un qui se sert de ton nom pour chasser les démons. Nous l’en avons empêché, car il ne vient pas avec nous.” | 49 Озвався Йоан і каже «Наставниче, ми бачили одного, що твоїм ім’ям виганяв бісів, і ми йому заборонили, бо він не ходить з нами.» |
| 50 Jésus lui répondit: "Ne l’empêchez pas! Celui qui n’est pas contre vous est avec vous.” | 50 Ісус же сказав до нього «Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами.» |
| 51 Comme le temps approchait où il devait être enlevé de ce monde, Jésus prit résolument le chemin de Jérusalem. | 51 А як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий (з цього світу), він постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму. |
| 52 Voici qu’il envoie des messagers devant lui, ils partent et entrent dans un village de Samaritains pour préparer son arrivée. | 52 Отож вислав посланців перед собою. Пішли вони й увійшли в якесь село самарянське, щоб йому приготувати. |
| 53 Mais les gens ne veulent pas les recevoir, car ils font route vers Jérusalem. | 53 Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму. |
| 54 Voyant cela, les disciples Jacques et Jean disent à Jésus: "Seigneur, si tu voulais, nous dirions une parole pour que le feu descende du ciel et les réduise en cendres.” | 54 Бачивши це учні Яків та Йоан, сказали «Господи, хочеш — ми скажем, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх.» |
| 55 Jésus alors se retourne et les reprend: "Vous ne savez pas de quel esprit vous êtes!”, | 55 Ісус, обернувшись, почав їм докоряти. |
| 56 et ils se dirigent vers un autre village. | 56 І вони пішли в інше село. |
| 57 Tandis qu’ils faisaient route, quelqu’un lui dit: "Je suis prêt à te suivre partout où tu iras!” | 57 А як вони подорожували, сказав хтось до нього: «Я піду за тобою, куди б ти не пішов.» |
| 58 Jésus lui répondit: "Les renards ont un terrier, les oiseaux du ciel ont un nid, mais le Fils de l’Homme n’a pas où reposer sa tête.” | 58 Ісус озвався до нього «Лисиці мають нори й птиці небесні гнізда, Син же Чоловічий не має де голови приклонити.» |
| 59 Il dit à un autre: "Suis-moi!” Celui-ci répondit: "Seigneur, permets-moi d’abord de retourner, que je puisse enterrer mon père.” | 59 До другого сказав «Іди за мною.» Та той відповів «Господи, дозволь мені перше піти та поховати мого батька.» |
| 60 Jésus lui dit: "Laisse les morts enterrer leurs morts, mais toi, pars annoncer le Royaume de Dieu!” | 60 «Залиши мертвим ховати своїх мертвих», сказав Ісус до нього. «Ти ж іди, проповідуй Царство Боже.» |
| 61 Un autre encore lui dit: "Je suis prêt à te suivre, Seigneur; mais laisse-moi d’abord dire adieu à ma famille.” | 61 Інший сказав «Я піду за тобою, Господи, але перше дозволь мені з домашніми моїми попрощатися.» |
| 62 Jésus lui dit: "Celui qui a mis la main à la charrue et puis regarde en arrière, n’est pas bon pour le Royaume de Dieu.” | 62 Ісус сказав до нього «Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого.» |
