Genesi (تكوين) 41

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 وحدث من بعد سنتين من الزمان ان فرعون رأى حلما. واذا هو واقف عند النهر.	1 Два роки по тому приснився й фараонові сон: стоїть він ніби над Нілом.
2 وهوذا سبع بقرات طالعة من النهر حسنة المنظر وسمينة اللحم. فارتعت في روضة.	2 А тут із Нілу виходять семеро корів, гарних на вид і ситих, та й пасуться в очеретах.
3 ثم هوذا سبع بقرات اخرى طالعة وراءها من النهر قبيحة المنظر ورقيقة اللحم. فوقفت بجانب البقرات الاولى على شاطئ النهر.	3 Та ось і других сім корів, поганих на вид і худих, виходять за ними з Нілу та й стоять на березі Нілу.
4 فاكلت البقرات القبيحة المنظر والرقيقة اللحم البقرات السبع الحسنة المنظر والسمينة. واستيقظ فرعون	4 І пожерли корови, погані з виду й худі, сім корів гарних на вид і ситих. І фараон прокинувся.
5 ثم نام فحلم ثانية. وهوذا سبع سنابل طالعة في ساق واحد سمينة وحسنة.	5 Але заснув він і сниться йому знов: оце сім колосків, повних й гарних, вилонюються з одного стебла.
6 ثم هوذا سبع سنابل رقيقة وملفوحة بالريح الشرقية نابتة وراءها.	6 А потому сім інших колосків, тоненьких, висушених східнім вітром, виростають за ними.
7 فابتلعت السنابل الرقيقة السنابل السبع السمينة الممتلئة. واستيقظ فرعون واذا هو حلم.	7 І поглинули тоненькі колоски сім колосків повних і гарних. Та й прокинувся фараон, — а це ж тільки сон.
8 وكان في الصباح ان نفسه انزعجت. فارسل ودعا جميع سحرة مصر وجميع حكمائها وقصّ عليهم فرعون حلمه. فلم يكن من يعبّره لفرعون	8 Але вранці стривожився його дух. Тим то послав він скликати всіх єгипетських віщунів та й усіх мудреців, і оповів їм фараон свої сни, але ніхто не міг їх розгадати фараонові.
9 ثم كلم رئيس السقاة فرعون قائلا انا اتذكر اليوم خطاياي.	9 Тоді головний підчаший озвався до фараона, кажучи: Нині визнаю я свою вину.
10 فرعون سخط على عبديه فجعلني في حبس بيت رئيس الشرّط انا ورئيس الخبازين.	10 Фараон розгнівався був на своїх слуг, то й віддав мене до ув’язнення у дім начальника варти, мене і головного пекаря.
11 فحلمنا حلما في ليلة واحدة انا وهو. حلمنا كل واحد بحسب تعبير حلمه.	11 І снився нам, мені та й йому, тієї самої ночі сон, а снилось нам кожному відповідно до його сну.
12 وكان هناك معنا غلام عبراني عبد لرئيس الشرط فقصصنا عليه. فعبّر لنا حلمينا. عبّر لكل واحد بحسب حلمه.	12 Був же там з нами хлопець єврей, слуга начальника варти. От ми й оповіли йому наші сни, й він нам пояснив їх, пояснив кожному відповідно до його сну.
13 وكما عبّر لنا هكذا حدث. ردّني انا الى مقامي واما هو فعلّقه	13 І точнісінько, як він нам пояснив, так і справдилося: мене повернено на моє місце, а того повісили.
14 فارسل فرعون ودعا يوسف. فاسرعوا به من السجن. فحلق وابدل ثيابه ودخل على فرعون.	14 Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його притьмом вивели з темниці. Поголив він свою бороду, змінив одежу і прийшов до фараона.
15 فقال فرعون ليوسف حلمت حلما وليس من يعبّره. وانا سمعت عنك قولا انك تسمع احلاما لتعبّرها.	15 І каже фараон до Йосифа: Снив я сон, та немає такого, хто б його розгадав. Про тебе ж я чув, кажуть, що коли почуєш якийсь сон, то знаєш його розгадати.
16 فاجاب يوسف فرعون قائلا ليس لي. الله يجيب بسلامة فرعون	16 На те відрік Йосиф фараонові: Не я, а Бог дасть фараонові одвіт прихильний.
17 فقال فرعون ليوسف اني كنت في حلمي واقفا على شاطئ النهر.	17 Отож і заговорив фараон до Йосифа: Снилось мені, що я стою на березі Нілу.
18 وهوذا سبع بقرات طالعة من النهر سمينة اللحم وحسنة الصورة. فارتعت في روضة.	18 Аж ось виходять з Нілу сім корів, ситих і гарних, та й пасуться в комиші.
19 ثم هوذا سبع بقرات اخرى طالعة وراءها مهزولة وقبيحة الصورة جدا ورقيقة اللحم. لم انظر في كل ارض مصر مثلها في القباحة.	19 Але за ними виходять сім інших корів, марних, на вид вельми поганих і худих на тілі; таких поганющих не бачив я в усій країні Єгипетській.
20 فأكلت البقرات الرقيقة والقبيحة البقرات السبع الاولى السمينة.	20 І ті худі та погані корови пожерли перших сім товстих.
21 فدخلت اجوافها ولم يعلم انها دخلت في اجوافها. فكان منظرها قبيحا كما في الاول. واستيقظت.	21 Та хоч вони їх і пожерли, а й знаку не було, що вони їх пожерли: вигляд мали вони поганий, як і раніше. Тут я і прокинувся.
22 ثم رأيت في حلمي وهوذا سبع سنابل طالعة في ساق واحد ممتلئة وحسنة.	22 А потім уві сні я бачив, як сім колосків вилонюються з одного стебла, дебелих і добрих.
23 ثم هوذا سبع سنابل يابسة رقيقة ملفوحة بالريح الشرقية نابتة وراءها.	23 Та ось сім інших колосків, сухих, тонких, спалених східнім вітром, виростають за ними.
24 فابتلعت السنابل الرقيقة السنابل السبع الحسنة. فقلت للسحرة ولم يكن من يخبرني	24 І поглинули тоненькі колоски сім колосків добрих. Я оповів це віщунам, але немає такого, хто б мені його вияснив.
25 فقال يوسف لفرعون حلم فرعون واحد. قد اخبر الله فرعون بما هو صانع.	25 Тож і каже Йосиф фараонові: Сон фараона єдиний. Бог дав знати фараонові, що буде чинити.
26 البقرات السبع الحسنة هي سبع سنين. والسنابل السبع الحسنة هي سبع سنين. هو حلم واحد.	26 Сім тучних корів — це сім років, і сім колосків добрих — це теж сім років. Це один сон.
27 والبقرات السبع الرقيقة القبيحة التي طلعت وراءها هي سبع سنين. والسنابل السبع الفارغة الملفوحة بالريح الشرقية تكون سبع سنين جوعا.	27 А сім корів худих та поганих, що вийшли за ними, — це сім років, так само й сім колосків порожніх, спалених східнім вітром; настане сім років голодних.
28 هو الامر الذي كلمت به فرعون. قد اظهر الله لفرعون ما هو صانع.	28 Воно й є те, що я сказав фараонові: Бог показав фараонові, що буде він чинити.
29 هوذا سبع سنين قادمة شبعا عظيما في كل ارض مصر.	29 Ось приходить сім років великого достатку в цілій Єгипетській країні,
30 ثم تقوم بعدها سبع سنين جوعا. فينسى كل الشبع في ارض مصر ويتلف الجوع الارض.	30 але після них настане сім років голодних, і забудеться тучність Єгипетської країни: голод виснажить увесь край.
31 ولا يعرف الشبع في الارض من اجل ذلك الجوع بعده. لانه يكون شديدا جدا.	31 Ніхто не знатиме достатку в країні через той голод, що настане потім, тяжкий бо буде вельми.
32 واما عن تكرار الحلم على فرعون مرّتين فلأن الامر مقرّر من قبل الله والله مسرع ليصنعه	32 А сон фараонові приснився аж двічі тому, що вирішено це від Бога, і Бог скоро виконає це.
33 فالآن لينظر فرعون رجلا بصيرا وحكيما ويجعله على ارض مصر.	33 Отож нехай фараон підшукає собі чоловіка второпного й розумного та й поставить його над Єгипетською країною.
34 يفعل فرعون فيوكّل نظّارا على الارض وياخذ خمس غلّة ارض مصر في سبع سني الشبع.	34 Нехай фараон настановить правителів над країною, і вони відберуть п’ятину з Єгипетського краю за сім урожайних років;
35 فيجمعون جميع طعام هذه السنين الجيّدة القادمة ويخزنون قمحا تحت يد فرعون طعاما في المدن ويحفظونه.	35 нехай вони збирають усі харчі в тих сімох тучних роках, які настануть, і нехай зсипають збіжжя під оруду фараона, і тим запровадять хлібозаготівлю по містах та й будуть берегти її.
36 فيكون الطعام ذخيرة للارض لسبع سني الجوع التي تكون في ارض مصر. فلا تنقرض الارض بالجوع	36 Ті харчі стануть запасом для країни на сім голодних років, які навідають Єгипетський край, щоб так країна не вигинула від голоду.
37 فحسن الكلام في عيني فرعون وفي عيون جميع عبيده.	37 Сподобалось це слово фараонові й усім слугам,
38 فقال فرعون لعبيده هل نجد مثل هذا رجلا فيه روح الله.	38 та й промовив фараон до своїх слуг: Чи ж знайдемо ми такого чоловіка, як оцей, щоб дух Божий жив у ньому?
39 ثم قال فرعون ليوسف بعدما اعلمك الله كل هذا ليس بصير وحكيم مثلك.	39 А до Йосифа фараон сказав: Бог дав тобі знати все те, тим то й немає іншого такого кмітливого та розумного, як ти.
40 انت تكون على بيتي وعلى فمك يقبّل جميع شعبي. الا ان الكرسي اكون فيه اعظم منك.	40 Ти будеш над моїм домом, і твоє слово слухатиме ввесь мій народ; тільки престолом буду я від тебе більший.
41 ثم قال فرعون ليوسف انظر. قد جعلتك على كل ارض مصر.	41 Тоді фараон сказав до Йосифа: Гляди ж, настановляю тебе над усією країною Єгипетською.
42 وخلع فرعون خاتمه من يده وجعله في يد يوسف. والبسه ثياب بوص ووضع طوق ذهب في عنقه.	42 І знявши фараон з руки своєї перстень із печаткою, настромив його Йосифові на руку, вдягнув його в шати вісонові, вклав золотий ланцюг йому на шию
43 واركبه في مركبته الثانية ونادوا امامه اركعوا. وجعله على كل ارض مصر.	43 і повелів йому їхати в другій після своєї колісниці, а перед ним вигукувано: Аврех! Отож поставив його над усім краєм Єгипту.
44 وقال فرعون ليوسف انا فرعون. فبدونك لا يرفع انسان يده ولا رجله في كل ارض مصر	44 Тоді промовив ще фараон до Йосифа: Я — фараон, але без тебе ніхто не підведе ні руки, ні ноги в усій країні Єгипетській.
45 ودعا فرعون اسم يوسف صفنات فعنيح. واعطاه أسنات بنت فوطي فارع كاهن أون زوجة. فخرج يوسف على ارض مصر.	45 І дав фараон Йосифові ім’я Цефенат-Панеах, а за жінку дав йому Аснат, дочку Потіфера, священика з Ону. І вибрався Йосиф по Єгипетській землі.
46 وكان يوسف ابن ثلاثين سنة لما وقف قدام فرعون ملك مصر. فخرج يوسف من لدن فرعون واجتاز في كل ارض مصر	46 Було ж Йосифові тридцять років, як він станув перед фараоном, єгипетським царем. І вийшов Йосиф від фараона і пройшов усю Єгипетську країну.
47 واثمرت الارض في سبع سني الشبع بحزم.	47 Земля родила наче пригорщами за сім урожайних років.
48 فجمع كل طعام السبع سنين التي كانت في ارض مصر وجعل طعاما في المدن. طعام حقل المدينة الذي حواليها جعله فيها.	48 А він збирав усякі харчі за тих сім щедрих років, які були в Єгипетськім краї, і складав харчі по містах, купчивши в кожному місті врожай з поля, що було навкруги нього.
49 وخزن يوسف قمحا كرمل البحر كثيرا جدا حتى ترك العدد اذ لم يكن له عدد	49 І нагромадив Йосиф збіжжя, як морського піску, і то таку велику силу, що перестав лічити, бо безліч його було.
50 وولد ليوسف ابنان قبل ان تأتي سنة الجوع. ولدتهما له اسنات بنت فوطي فارع كاهن أون.	50 Перед тим же, заки настав голодний рік, народилося в Йосифа двоє синів, що їх уродила йому Аснат, дочка Потіфера, священика з Ону.
51 ودعا يوسف اسم البكر منسّى قائلا لان الله انساني كل تعبي وكل بيت ابي.	51 Йосиф назвав первородного ім’ям Менаше (Манассія), бо- мовляв, Бог дав мені забути всю мою недолю і ввесь дім батька мого.
52 ودعا اسم الثاني افرايم قائلا لان الله جعلني مثمرا في ارض مذلّتي	52 А другому дав він ім’я Ефраїм, бо — мовляв, Бог зробив мене плодовитим у землі горя мого.
53 ثم كملت سبع سني الشبع الذي كان في ارض مصر.	53 Коли ж минуло сім років достатку, що був в Єгипетській країні,
54 وابتدأت سبع سني الجوع تأتي كما قال يوسف. فكان جوع في جميع البلدان. واما جميع ارض مصر فكان فيها خبز.	54 і почали наставати сім голодних років, як це передсказав був Йосиф, голод запанував по всіх краях, але в цілій Єгипетській країні був хліб.
55 ولما جاعت جميع ارض مصر وصرخ الشعب الى فرعون لاجل الخبز قال فرعون لكل المصريين اذهبوا الى يوسف. والذي يقول لكم افعلوا.	55 Якже зголодніла вся Єгипетська країна, і люди закричали до фараона за хлібом, то фараон казав до єгиптян: Ідіть до Йосифа та й чиніть, що він вам скаже!
56 وكان الجوع على كل وجه الارض. وفتح يوسف جميع ما فيه طعام وباع للمصريين. واشتّد الجوع في ارض مصر.	56 А голод був по всій землі. Тоді Йосиф відчинив усі засіки і продавав хліб єгиптянам, бо голод міцнішав у Єгипетськім краю.
57 وجاءت كل الارض الى مصر الى يوسف لتشتري قمحا. لان الجوع كان شديدا في كل الارض	57 І кинулися зо всіх земель люди до Йосифа купувати збіжжя, бо голод лютував по всій землі.