Siracide 31

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 L'insonnia per arricchire consuma la carne, le preoccupazioni connesse tolgono il sonno.	1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.
2 La preoccupazione dell'insonnia impedisce una buona dormita, pure una grave malattia allontana il sonno.	2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.
3 Il ricco si affatica per accumulare gli averi, se riposa vuol godersi i piaceri.	3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.
4 Il povero si affatica per una vita di stenti, ma se si riposa cade in miseria.	4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.
5 Chi ama l'oro non sarà giusto, chi insegue il denaro vi trova l'inganno.	5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.
6 Molti son caduti a causa dell'oro, e la perdizione fu davanti a loro.	6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.
7 E' legno d'inciampo per quanti ne sono folli, chi è senza senno vi trova la perdizione.	7 Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.
8 Beato il ricco che è trovato senza colpa, che non è andato dietro all'oro;	8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.
9 chi è, perché possiamo lodarlo? Egli ha operato prodigi nel suo popolo.	9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.
10 Chi è rimasto puro in questa prova? Egli merita di essere lodato. Egli poteva trasgredire e non ha trasgredito, fare il male e non l'ha fatto.	10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?
11 Perciò i suoi beni si accresceranno e l'assemblea proclamerà le sue beneficenze.	11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.
12 Siedi a una grande tavola? Non spalancare su di essa la tua gola e non dire: "Ci sono molte cose".	12 Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»
13 Ricòrdati che è un male l'occhio avido: c'è cosa più cattiva nella creazione? Esso piange, perciò, davanti a tutto.	13 Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.
14 Dove adocchia un altro, non stendere la mano, non far ressa con lui attorno al piatto.	14 Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.
15 Impara da te stesso i desideri del prossimo, perciò rifletti in quello che fai.	15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.
16 Mangia da vero uomo quanto ti sta dinanzi, non masticare scrosciando, per non esser disprezzato.	16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.
17 Finisci per primo, in segno d'educazione, non esser ingordo, perché fa brutta impressione.	17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.
18 Se siedi in mezzo a tante persone, non stender la mano prima di loro.	18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.
19 All'uomo ben educato basta il poco, così a letto non sente l'affanno.	19 Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:
20 Il sonno è sano se lo stomaco è misurato, ci si alza presto ben padroni di sé. Malessere, insonnia, nausea e colica accompagnano l'uomo ingordo.	20 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.
21 Se sei costretto a mangiar troppo, àlzati, vomita lontano e ti sentirai meglio.	21 Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.
22 Ascoltami, o figlio, non mi disprezzare, alla fine troverai vere le mie parole. Sii diligente in tutte le tue opere e la malattia non ti avvicinerà.	22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.
23 Le labbra lodano chi è splendido nei conviti, il vanto della sua munificenza è meritato.	23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.
24 La città mormora di chi è tirchio con gli invitati, del suo difetto si dà precisa testimonianza.	24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.
25 Non mostrare la tua virilità col vino, perché il vino ha rovinato molti.	25 Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.
26 La fornace prova il metallo nella tempera, così il vino prova il cuore in una sfida di arroganti.	26 Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.
27 Il vino, per gli uomini, equivale a vita, ma solo se lo bevi in giusta misura. Che vita è quella di chi è privato del vino? Esso fu creato all'inizio per rallegrare.	27 Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.
28 E' gioia del cuore e allegrezza dell'animo il vino bevuto a tempo giusto.	28 Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.
29 Amareggia l'animo il bere molto vino, provoca irritazione e caduta.	29 Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.
30 L'ubriachezza accresce l'ira dello stolto a suo danno, diminuisce la sua forza e aggiunge ferite.	30 Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.
31 In un banchetto non rimproverare il vicino, non l'oltraggiare quando è allegro. Non dirgli parole di biasimo, e non affliggerlo chiedendogli quanto ti deve.	31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.