2 Samuel 16

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 David had gone a little beyond the top when Ziba, the servant of Meribbaal, met him with saddled asses laden with two hundred loaves of bread, an ephah of cakes of pressed raisins, an ephah of summer fruits, and a skin of wine.	1 Ледве перейшов Давид верх гори, аж ось назустріч йому Ціва, Мерібаалів слуга, з парою нав’ючених ослів, що несли на собі двісті буханців хліба, сто в’язанок родзинок, сто спілих плодів і бурдюк вина.
2 The king said to Ziba, "What do you plan to do with these?" Ziba replied: "The asses are for the king's household to ride on. The bread and summer fruits are for your servants to eat, and the wine for those to drink who are weary in the desert."	2 Давид і спитав у Ціви: «Навіщо воно в тебе?» Ціва відказав: «Осли для царського двору до їзди, хліб і спілі плоди на харч прислузі а вино на пиття потомленим у пустині.»
3 Then the king said, "And where is your lord's son?" Ziba answered the king, "He is staying in Jerusalem, for he said, 'Now the Israelites will restore to me my father's kingdom.'"	3 І питає цар: «А де ж син твого пана?» Ціва відказав цареві: «Он він зостався в Єрусалимі, бо подумав собі: сьогодні дім Ізраїлів віддасть мені батьківське царство.»
4 The king therefore said to Ziba, "So! Everything Meribbaal had is yours." Then Ziba said: "I pay you homage, my lord the king. May I find favor with you!"	4 Тоді Давид сказав до Ціви: «Дивись, усе тепер твоє, що належало Мерібаалові.» Ціва каже: «Кланяюсь тобі, щоб й надалі знаходив ласку у твоїх очах, царю, мій пане!»
5 As David was approaching Bahurim, a man named Shimei, the son of Gera of the same clan as Saul's family, was coming out of the place, cursing as he came.	5 Коли цар Давид прибув у Бахурім, був там чоловік із Саулової родини на ім’я Семей, Герів син. Він вийшов і проклинав,
6 He threw stones at David and at all the king's officers, even though all the soldiers, including the royal guard, were on David's right and on his left.	6 кидаючи камінням на Давида та на слуг царя Давида, його ж військо й усі витязі були праворуч і ліворуч від нього.
7 Shimei was saying as he cursed: "Away, away, you murderous and wicked man!	7 І говорив Семей, проклинаючи: «Геть, геть, мужу крови, мерзеннику!
8 The LORD has requited you for all the bloodshed in the family of Saul, in whose stead you became king, and the LORD has given over the kingdom to your son Absalom. And now you suffer ruin because you are a murderer."	8 Повернув на тебе Господь усю кров Саулового дому, що ти замість нього зробивсь царем. Дав Господь царство в руки Авесалома, твого сина. А тепер упало на тебе нещастя, бо ти чоловік крови!»
9 Abishai, son of Zeruiah, said to the king: "Why should this dead dog curse my lord the king? Let me go over, please, and lop off his head."	9 Тоді Авішай, син Церуї, каже до царя: «Чого ж то оцей здохлий собака проклинає мого пана-царя? Дозволь мені піти й стяти йому голову.»
10 But the king replied: "What business is it of mine or of yours, sons of Zeruiah, that he curses? Suppose the LORD has told him to curse David; who then will dare to say, 'Why are you doing this?'"	10 Та цар відказав: «Що мені й вам сини Церуї? Якщо проклинає, бо Господь сказав йому: Проклинай Давида, — то хто може йому сказати: чому ти так робиш?»
11 Then the king said to Abishai and to all his servants: "If my own son, who came forth from my loins, is seeking my life, how much more might this Benjaminite do so! Let him alone and let him curse, for the LORD has told him to.	11 І каже Давид до Авішая і до всіх своїх слуг: «Дивіться, ось мій син, що вийшов з мого тіла, наставився на моє життя, то скільки більше оцей веніяминянин? Лишіть його, нехай проклинає, бо це Господь звелів йому.
12 Perhaps the LORD will look upon my affliction and make it up to me with benefits for the curses he is uttering this day."	12 Може, Господь зглянеться на моє горе й віддасть мені добром замість сьогоднішнього прокльону.»
13 David and his men continued on the road, while Shimei kept abreast of them on the hillside, all the while cursing and throwing stones and dirt as he went.	13 І йшов Давид із своїми людьми дорогою далі, Семей же посувався узгір’ям повз нього та, йдучи, раз-у-раз кляв і жбурляв камінням, здіймаючи куряву.
14 The king and all the soldiers with him arrived at the Jordan tired out, and stopped there for a rest.	14 І прибув Давид і ввесь народ, що був з ним, — стомлені. І там відпочили вони.
15 In the meantime Absalom, accompanied by Ahithophel, entered Jerusalem with all the Israelites.	15 Авесалом же й усі мужі ізраїльські ввійшли в Єрусалим. І Ахітофел теж був з ним.
16 When David's friend Hushai the Archite came to Absalom, he said to him: "Long live the king! Long live the king!"	16 Прийшов Хушай аркій, Давидів приятель, до Авесалома й каже йому: «Нехай живе цар, нехай живе цар!»
17 But Absalom asked Hushai: "Is this your devotion to your friend? Why did you not go with your friend?"	17 Авесалом каже до Хушая: «Така твоя вірність до твого приятеля! Чого ж ти не пішов з твоїм приятелем?»
18 Hushai replied to Absalom: "On the contrary, I am his whom the LORD and all this people and all Israel have chosen, and with him I will stay.	18 Хушай відказав Авесаломові: «О ні! Кого вибрав Господь та ввесь цей народ, і всі ці мужі ізраїльські, тому служитиму й при нім зостанусь.
19 Furthermore, as I was in attendance upon your father, so will I be before you. Whom should I serve, if not his son?"	19 А втім, кому ж я служитиму? Чи не його ж синові? Як служив твоєму батькові, так служитиму й тобі!»
20 Then Absalom said to Ahithophel, "Offer your counsel on what we should do."	20 Тоді Авесалом каже до Ахітофела: «Порадь мені, що чинити.»
21 Ahithophel replied to Absalom: "Have relations with your father's concubines, whom he left behind to take care of the palace. When all Israel hears how odious you have made yourself to your father, all your partisans will take courage."	21 Ахітофел каже Авесаломові: «Увійди до наложниць твого батька, яких він залишив стерегти палацу, так бо ввесь Ізраїль спізнає, що ти став ненависним твоєму батькові, і скріпляться руки всіх, що з тобою.»
22 So a tent was pitched on the roof for Absalom, and he visited his father's concubines in view of all Israel.	22 І нап’яли Авесаломові на покрівлі намет, і Авесалом увійшов до наложниць свого батька на очах усього Ізраїля.
23 Now the counsel given by Ahithophel at that time was as though one had sought divine revelation. Such was all his counsel both to David and to Absalom.	23 Рада ж, що її в ті дні давав Ахітофел, була така, неначе слово Бога для тих, хто звертався до нього. Такою була всяка Ахітофелева рада так для Давида, як і для Авесалома.