Isaia 43

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Ora dice il Signore, che te creò, o Giacobbe, e te formò, o Israele: non temere; perocché io ti ho redento, e ti ho chiamato pel tuo nome: tu se mio.	1 А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім’ям, ти — мій!
2 Quando tu passerai per mezzo alle acque, io sarò teco, e non ti cuoprirà la corrente: quando passerai per mezzo al fuoco, non sarai abbruciato, e la fiamma non avrà ardore per te.	2 Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, — тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, — не попечешся, і полум’я тебе не обпалить.
3 Perchè io sono il Signore Dio tuo, il Santo d'Israele tuo in Salvatore, prezzo di tua liberazione ho dato l'Egitto, l'Etiopia, e Saba	3 Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я — твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, —
4 Dopo che tu diventasti orrevole, e glorioso negli occhi miei, io ti ho amato, e per te darò degli uomini, e de' popoli per tua salvezza.	4 тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.
5 Non temere; perocché io son teco dall'Oriente condurrò i tuoi figliuoli, e dall'Occidente vi riunirò.	5 Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.
6 Al Settentrione dirò: Dammeli: e al Mezzogiorno: Non ritenerli: conducetemi i miei figliuoli da' rimoti paesi, e le mie figlie dalle estremità della terra;	6 Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, —
7 Perocché tutti quelli, che invocano il nome mio, per gloria mia gli ho creati, gli ho formati, e gli ho fatti.	7 усіх, хто зветься моїм ім’ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.
8 Manda fuora quel popolo, che è cieco, benché abbia occhi; ed è sordo, benché abbia orecchie.	8 Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.
9 Si radunino insieme tutte le genti, e si uniscano le tribù: chi di voi annuncezierà simil cosa, e farà a noi ascoltare quello, che dee prima accadere? Producano i lor testimoni, si giustifichino,e que' che ascoltano, dicano: E' vero.	9 Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!
10 Testimoni miei, dice il Signore, esiete voi, e il mio servo; affinchè conosciate, e crediate, e intendiate, ch'io son quell'io. Formato non fu alcun Dio avanti di me né saravvi dopo di me.	10 Ви мої свідки, — слово Господнє, — і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!
11 Io sono, io sono il Signore, e non è Salvatore fuori di me.	11 Я, я — Господь: нема спасителя, крім мене!
12 Io predissi, io salvai; e vel feci sapere, e nissun Dio straniero fu tra di voi: voi miei testimoni, dice il Signore, ed io son Dio.	12 Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, — слово Господнє; я — Бог.
13 E io stesso sono fin da principio, e non è chi dalla mano mia si sottragga: io farò, e chi disfarà?	13 Я — Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, — хто змінить?»
14 Queste cose dice il Signore Redentor vostro, il Santo d'Israele: Per amor di voi ho mandato gente a Babilonia, e ne gettai a terra tutte le difese, e i Caldei, che si gloriavano delle loro navi.	14 Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб’ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати — ридати.
15 Io il Signore, il Santo vostro, Creator d'Israele, Re vostro.	15 Я — Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»
16 Queste cose dice il Signore, che aperse una strada nel mare, e un sentiero nelle acque precipitose.	16 Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,
17 Egli è, che fece uscir in campo cocchi, e i cavalli, le schiere, e i capitani, e si addormentarono insieme, né si sveglieranno: furono spenti come lino fumante, e perirono.	17 що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли.
18 Scordatevi delle cose passate, e non badate alle antiche.	18 «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!
19 Ecco, che cose nuove io fo, e or ora verranno in luce, certamente voi lo saprete: aprirò una strada nel deserto, e sorgive di acqua nel paese disabitato.	19 Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях — ріки.
20 Daran gloria a me le bestie salvatiche, i dragoni; e gli struzzoli; perchè ho fatto scaturire acque nel deserto, e fiumi nella terra disabitata per dar da bere al mio popolo, al mio eletto.	20 Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях — ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.
21 Questo popolo l'ho io formato per me: egli annunzierà le mie laudi.	21 Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.
22 Tu non mi hai invocato, o Giacobbe, tu non ti se' preso cura di me, o Israele.	22 Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.
23 Tu non hai offerto a me il tuo capro in olocausto, e non mi hai onorato colle vittime: non son io quegli, cui tu hai servito colle obblazioni, ne io ti ho data la fatica di bruciare l'incenso.	23 Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом.
24 Non hai comprato per me col denaro la canna odorosa, e non mi hai rallegrato col grasso delle tue vittime. Piuttosto me hai tu fatto servire ne' tuoi peccati: a me hai recato pena colle tue iniquità.	24 Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.
25 Io sono, son io stesso, che cancello le tue iniquità per me medesimo, e de' peccati tuoi non avrò più memoria.	25 Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше.
26 Ricorda tu a me, e facciasi insieme giudizio di noi, racconta se hai qualche cosa per essere giustificato.	26 Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!
27 Il padre tuo egli il primo peccò, e i tuoi intervenzi prevaricarono contro di me.	27 Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене.
28 Per questo dichiarai immondi i principi sacrati, e Giacobbe diedi allo sterminio, e Israele all'obbrobrio.	28 Князі твої мою святиню осквернили, і я видав Якова на суд, Ізраїля на наругу.»