Vangelo secondo Luca 5

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Mentre la folla gli faceva ressa attorno per ascoltare la parola di Dio, Gesù, stando presso il lago di Gennèsaret,	1 Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера,
2 vide due barche accostate alla sponda. I pescatori erano scesi e lavavano le reti.	2 побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті.
3 Salì in una barca, che era di Simone, e lo pregò di scostarsi un poco da terra. Sedette e insegnava alle folle dalla barca.	3 Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.
4 Quando ebbe finito di parlare, disse a Simone: «Prendi il largo e gettate le vostre reti per la pesca».	4 Коли він перестав говорити, сказав до Симона: «Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.»
5 Simone rispose: «Maestro, abbiamo faticato tutta la notte e non abbiamo preso nulla; ma sulla tua parola getterò le reti».	5 Озвався Симон і каже: «Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.»
6 Fecero così e presero una quantità enorme di pesci e le loro reti quasi si rompevano.	6 Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися.
7 Allora fecero cenno ai compagni dell’altra barca, che venissero ad aiutarli. Essi vennero e riempirono tutte e due le barche fino a farle quasi affondare.	7 Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати.
8 Al vedere questo, Simon Pietro si gettò alle ginocchia di Gesù, dicendo: «Signore, allontànati da me, perché sono un peccatore».	8 Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: «Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.»
9 Lo stupore infatti aveva invaso lui e tutti quelli che erano con lui, per la pesca che avevano fatto;	9 Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали;
10 così pure Giacomo e Giovanni, figli di Zebedeo, che erano soci di Simone. Gesù disse a Simone: «Non temere; d’ora in poi sarai pescatore di uomini».	10 також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: «Не бійся! Віднині людей будеш ловити.»
11 E, tirate le barche a terra, lasciarono tutto e lo seguirono.	11 І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.
12 Mentre Gesù si trovava in una città, ecco, un uomo coperto di lebbra lo vide e gli si gettò dinanzi, pregandolo: «Signore, se vuoi, puoi purificarmi».	12 І от, як він був в однім з міст, з’явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав його благати: «Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.»
13 Gesù tese la mano e lo toccò dicendo: «Lo voglio, sii purificato!». E immediatamente la lebbra scomparve da lui.	13 Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже: «Хочу, очисться!» І вмить покинула його проказа.
14 Gli ordinò di non dirlo a nessuno: «Va’ invece a mostrarti al sacerdote e fa’ l’offerta per la tua purificazione, come Mosè ha prescritto, a testimonianza per loro».	14 І наказав йому: «Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.»
15 Di lui si parlava sempre di più, e folle numerose venivano per ascoltarlo e farsi guarire dalle loro malattie.	15 Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг.
16 Ma egli si ritirava in luoghi deserti a pregare.	16 Та він відходив у місця самітні й молився.
17 Un giorno stava insegnando. Sedevano là anche dei farisei e maestri della Legge, venuti da ogni villaggio della Galilea e della Giudea, e da Gerusalemme. E la potenza del Signore gli faceva operare guarigioni.	17 Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.
18 Ed ecco, alcuni uomini, portando su un letto un uomo che era paralizzato, cercavano di farlo entrare e di metterlo davanti a lui.	18 Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти.
19 Non trovando da quale parte farlo entrare a causa della folla, salirono sul tetto e, attraverso le tegole, lo calarono con il lettuccio davanti a Gesù nel mezzo della stanza.	19 І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп’яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса.
20 Vedendo la loro fede, disse: «Uomo, ti sono perdonati i tuoi peccati».	20 Бачивши їхню віру, Ісус мовив: «Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!»
21 Gli scribi e i farisei cominciarono a discutere, dicendo: «Chi è costui che dice bestemmie? Chi può perdonare i peccati, se non Dio soltanto?».	21 А книжники та фарисеї почали міркувати: «Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?»
22 Ma Gesù, conosciuti i loro ragionamenti, rispose: «Perché pensate così nel vostro cuore?	22 А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: «Чому так думаєте в серцях ваших?
23 Che cosa è più facile: dire “Ti sono perdonati i tuoi peccati”, oppure dire “Àlzati e cammina”?	23 Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, — чи сказати: Встань і ходи?
24 Ora, perché sappiate che il Figlio dell’uomo ha il potere sulla terra di perdonare i peccati, dico a te – disse al paralitico –: àlzati, prendi il tuo lettuccio e torna a casa tua».	24 Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», — мовив розслабленому: «Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.»
25 Subito egli si alzò davanti a loro, prese il lettuccio su cui era disteso e andò a casa sua, glorificando Dio.	25 І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога.
26 Tutti furono colti da stupore e davano gloria a Dio; pieni di timore dicevano: «Oggi abbiamo visto cose prodigiose».	26 А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: «Сьогодні бачили ми дивні речі.»
27 Dopo questo egli uscì e vide un pubblicano di nome Levi, seduto al banco delle imposte, e gli disse: «Seguimi!».	27 Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім’я, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Ходи за мною!»
28 Ed egli, lasciando tutto, si alzò e lo seguì.	28 І той, кинувши все, встав і пішов за ним.
29 Poi Levi gli preparò un grande banchetto nella sua casa. C’era una folla numerosa di pubblicani e di altra gente, che erano con loro a tavola.	29 Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших.
30 I farisei e i loro scribi mormoravano e dicevano ai suoi discepoli: «Come mai mangiate e bevete insieme ai pubblicani e ai peccatori?».	30 Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: «Чого ви з митарями й грішниками їсте й п’єте?»
31 Gesù rispose loro: «Non sono i sani che hanno bisogno del medico, ma i malati;	31 Ісус у відповідь сказав їм: «Не ті, що при добрім здоров’ї, потребують лікаря, лише — хворі.
32 io non sono venuto a chiamare i giusti, ma i peccatori perché si convertano».	32 Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних.»
33 Allora gli dissero: «I discepoli di Giovanni digiunano spesso e fanno preghiere, così pure i discepoli dei farisei; i tuoi invece mangiano e bevono!».	33 А вони йому сказали: «Учні Йоана постять часто й моляться, так само й учні фарисеїв, а твої їдять та п’ють!»
34 Gesù rispose loro: «Potete forse far digiunare gli invitati a nozze quando lo sposo è con loro?	34 Ісус же до них промовив: «Чи ж можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними?
35 Ma verranno giorni quando lo sposo sarà loro tolto: allora in quei giorni digiuneranno».	35 Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні.»
36 Diceva loro anche una parabola: «Nessuno strappa un pezzo da un vestito nuovo per metterlo su un vestito vecchio; altrimenti il nuovo lo strappa e al vecchio non si adatta il pezzo preso dal nuovo.	36 Він їм сказав також цю притчу: «Ніхто не відриває латки від нової одежини й не пришиває її до старої, а то порве й нову, і латка від нової не підійде до старої.
37 E nessuno versa vino nuovo in otri vecchi; altrimenti il vino nuovo spaccherà gli otri, si spanderà e gli otri andranno perduti.	37 Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, й само вино розіллється, і бурдюки пропадуть.
38 Il vino nuovo bisogna versarlo in otri nuovi.	38 Але треба вливати молоде вино до нових бурдюків.
39 Nessuno poi che beve il vino vecchio desidera il nuovo, perché dice: “Il vecchio è gradevole!”».	39 І ніхто, що п’є старе вино, нового не захоче, бо каже: Старе ліпше.»