Ecclesiasticus 31

VULGATA	Біблія
1 Vigilia honestatis tabefaciet carnes, et cogitatus illius auferet somnum.	1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.
2 Cogitatus præscientiæ avertit sensum, et infirmitas gravis sobriam facit animam.	2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.
3 Laboravit dives in congregatione substantiæ, et in requie sua replebitur bonis suis.	3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.
4 Laboravit pauper in diminutione victus, et in fine inops fit.	4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.
5 Qui aurum diligit non justificabitur, et qui insequitur consumptionem replebitur ex ea.	5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.
6 Multi dati sunt in auri casus, et facta est in specie ipsius perditio illorum.	6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.
7 Lignum offensionis est aurum sacrificantium : væ illis qui sectantur illud ! et omnis imprudens deperiet in illo.	7 Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.
8 Beatus dives qui inventus est sine macula, et qui post aurum non abiit, nec speravit in pecunia et thesauris.	8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.
9 Quis est hic ? et laudabimus eum : fecit enim mirabilia in vita sua.	9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.
10 Qui probatus est in illo, et perfectus est, erit illi gloria æterna : qui potuit transgredi, et non est transgressus ; facere mala, et non fecit.	10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?
11 Ideo stabilita sunt bona illius in Domino, et eleemosynas illius enarrabit omnis ecclesia sanctorum.	11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.
12 Supra mensam magnam sedisti ? non aperias super illam faucem tuam prior.	12 Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»
13 Non dicas sic : Multa sunt, quæ super illam sunt.	13 Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.
14 Memento quoniam malus est oculus nequam.	14 Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.
15 Nequius oculo quid creatum est ? ideo ab omni facie sua lacrimabitur, cum viderit.	15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.
16 Ne extendas manum tuam prior, et invidia contaminatus erubescas.	16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.
17 Ne comprimaris in convivio.	17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.
18 Intellige quæ sunt proximi tui ex teipso.	18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.
19 Utere quasi homo frugi his quæ tibi apponuntur : ne, cum manducas multum, odio habearis.	19 Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:
20 Cessa prior causa disciplinæ : et noli nimius esse, ne forte offendas.	20 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.
21 Et si in medio multorum sedisti, prior illis ne extendas manum tuam, nec prior poscas bibere.	21 Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.
22 Quam sufficiens est homini erudito vinum exiguum ! et in dormiendo non laborabis ab illo, et non senties dolorem.	22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.
23 Vigilia, cholera et tortura viro infrunito,	23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.
24 somnus sanitatis in homine parco : dormiet usque mane, et anima illius cum ipso delectabitur.	24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.
25 Et si coactus fueris in edendo multum, surge e medio, evome, et refrigerabit te, et non adduces corpori tuo infirmitatem.	25 Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.
26 Audi me, fili, et ne spernas me, et in novissimo invenies verba mea.	26 Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.
27 In omnibus operibus tuis esto velox, et omnis infirmitas non occurret tibi.	27 Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.
28 Splendidum in panibus benedicent labia multorum, et testimonium veritatis illius fidele.	28 Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.
29 Nequissimo in pane murmurabit civitas, et testimonium nequitiæ illius verum est.	29 Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.
30 Diligentes in vino noli provocare : multos enim exterminavit vinum.	30 Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.
31 Ignis probat ferrum durum : sic vinum corda superborum arguet in ebrietate potatum.	31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.
32 Æqua vita hominibus vinum in sobrietate : si bibas illud moderate, eris sobrius.
33 Quæ vita est ei qui minuitur vino ?
34 Quid defraudat vitam ? mors.
35 Vinum in jucunditatem creatum est, et non in ebrietatem ab initio.
36 Exsultatio animæ et cordis vinum moderate potatum.
37 Sanitas est animæ et corpori sobrius potus.
38 Vinum multum potatum irritationem, et iram, et ruinas multas facit.
39 Amaritudo animæ vinum multum potatum.
40 Ebrietatis animositas, imprudentis offensio, minorans virtutem, et faciens vulnera.
41 In convivio vini non arguas proximum, et non despicias eum in jucunditate illius.
42 Verba improperii non dicas illi, et non premas illum repetendo.