Proverbia 11

VULGATA	Біблія
1 Statera dolosa abominatio est apud Dominum, et pondus æquum voluntas ejus.	1 Вага фальшива — для Господа гидка, | а вірні важки йому угодні.
2 Ubi fuerit superbia, ibi erit et contumelia ; ubi autem est humilitas, ibi et sapientia.	2 Як прийде гордість, прийде й ганьба, | з покірливими ж — мудрість.
3 Simplicitas justorum diriget eos, et supplantatio perversorum vastabit illos.	3 Досконалість праведних вестиме їх, | зрадливих погубить їхнє лукавство.
4 Non proderunt divitiæ in die ultionis ; justitia autem liberabit a morte.	4 Багатство в день гніву — без користи, | від смерти рятує справедливість.
5 Justitia simplicis diriget viam ejus, et in impietate sua corruet impius.	5 Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; | безбожний із-за своєї безбожности гине.
6 Justitia rectorum liberabit eos, et in insidiis suis capientur iniqui.	6 Справедливість праведних їх рятує, | підступні заплутаються у власній злобі.
7 Mortuo homine impio, nulla erit ultra spes, et exspectatio sollicitorum peribit.	7 Умре безбожний, загине і його надія; | сподівання сильних змарнується.
8 Justus de angustia liberatus est, et tradetur impius pro eo.	8 Праведник з біди спасеться, | замість нього ж влетить у неї безбожник.
9 Simulator ore decipit amicum suum ; justi autem liberabuntur scientia.	9 Устами нечестивий губить свого ближнього; | праведники своїм знанням спасуться.
10 In bonis justorum exsultabit civitas, et in perditione impiorum erit laudatio.	10 Як праведним щастить, радіє місто; | як гинуть грішники, веселі крики лунають.
11 Benedictione justorum exaltabitur civitas, et ore impiorum subvertetur.	11 Благословенням праведників місто йде угору, | устами грішників — занепадає.
12 Qui despicit amicum suum indigens corde est ; vir autem prudens tacebit.	12 Хто гордує ближнім, той недоумок; | розумний чоловік мовчить.
13 Qui ambulat fraudulenter, revelat arcana ; qui autem fidelis est animi, celat amici commissum.	13 Обмовник таємницю виявляє, | а вірний чоловік справу приховує.
14 Ubi non est gubernator, populus corruet ; salus autem, ubi multa consilia.	14 Де нема розумного управління; народ занепадає; | а де багато дорадників, там справи стоять добре.
15 Affligetur malo qui fidem facit pro extraneo ; qui autem cavet laqueos securus erit.	15 Біду на себе накликає, хто ручиться за чужого; | а хто поруку уникає, той безпечний.
16 Mulier gratiosa inveniet gloriam, et robusti habebunt divitias.	16 Ласкава жінка славу здобуває; | трудящі приходять до багатства.
17 Benefacit animæ suæ vir misericors ; qui autem crudelis est, etiam propinquos abjicit.	17 Чоловік милосердний творить добро собі самому, | жорстокий мучить власне тіло.
18 Impius facit opus instabile, seminanti autem justitiam merces fidelis.	18 Безбожник заробляє платню обманливу; | хто ж сіє правду, той має певну нагороду.
19 Clementia præparat vitam, et sectatio malorum mortem.	19 Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю.
20 Abominabile Domino cor pravum, et voluntas ejus in iis qui simpliciter ambulant.	20 Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять бездоганно.
21 Manus in manu non erit innocens malus ; semen autem justorum salvabitur.	21 Можна ручитися, що безбожник не уникне кари; | потомство ж праведних спасеться.
22 Circulus aureus in naribus suis, mulier pulchra et fatua.	22 Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду.
23 Desiderium justorum omne bonum est ; præstolatio impiorum furor.	23 Бажання праведних — тільки добро, | сподівання безбожних — гнів.
24 Alii dividunt propria, et ditiores fiunt ; alii rapiunt non sua, et semper in egestate sunt.	24 Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру і убожіє.
25 Anima quæ benedicit impinguabitur, et qui inebriat, ipse quoque inebriabitur.	25 Душа, що благо діє, разбагатіє; | хто зрошує, той теж буде зрошений.
26 Qui abscondit frumenta maledicetur in populis ; benedictio autem super caput vendentium.	26 Хто хліб ховає, того клястимуть люди; | хто ж його продає, на голову тому — благословення.
27 Bene consurgit diluculo qui quærit bona ; qui autem investigator malorum est, opprimetur ab eis.	27 Хто добра шукає, той знаходить ласку; | а хто шукає лиха, над тим воно сходить.
28 Qui confidit in divitiis suis corruet : justi autem quasi virens folium germinabunt.	28 Хто на багатство покладається, той упаде; | а праведні, як листя, будуть зеленіти.
29 Qui conturbat domum suam possidebit ventos, et qui stultus est serviet sapienti.	29 Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер; | і дурень буде рабом мудрого.
30 Fructus justi lignum vitæ, et qui suscipit animas sapiens est.	30 Плід праведного — дерево життя, | а мудрий здобуває душі.
31 Si justus in terra recipit, quanto magis impius et peccator !	31 Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше — злий та грішник.