| 1 كلمة الرب التي صارت الى ارميا النبي عن الامم. | 1 Слово, що надійшло до пророка Єремії про народи. |
| 2 عن مصر عن جيش فرعون نخو ملك مصر الذي كان على نهر الفرات في كركميش الذي ضربه نبوخذراصر ملك بابل في السنة الرابعة ليهوياقيم بن يوشيا ملك يهوذا | 2 Про Єгипет. Про військо фараона Нехо, єгипетського царя, яке стояло на Ефрат-ріці під Каркемішем, яке побив Навуходоносор, цар вавилонський, на четвертому році Йоакима, сина Йосії, юдейського царя: |
| 3 اعدّوا المجن والترس وتقدموا للحرب. | 3 «Готуйте щити малі й великі. Вперед до бою! |
| 4 اسرجوا الخيل واصعدوا ايها الفرسان وانتصبوا بالخوذ. اصقلوا الرماح. البسوا الدروع. | 4 Сідлайте коні! Верхівці — на коні! Ставайте в лави, шоломоносці! Чистіть списи, вдягайтеся в броню! |
| 5 لماذا اراهم مرتعبين ومدبرين الى الوراء وقد تحطمت ابطالهم وفرّوا هاربين ولم يلتفتوا. الخوف حواليهم يقول الرب. | 5 Та що це я бачу? Вони в тривозі назад сахаються! Їхні лицарі побиті, утікають. Страх звідусіль, — слово Господнє. |
| 6 الخفيف لا ينوص والبطل لا ينجو. في الشمال بجانب نهر الفرات عثروا وسقطوا. | 6 Та бистроногий не втече, не врятується й лицар: на півночі коло Ефрату вони спотикнулися й упали. |
| 7 من هذا الصاعد كالنيل كانهار تتلاطم امواهها. | 7 Хто це здіймається, неначе Ніл, води якого, мов потоки, розбуялись? |
| 8 تصعد مصر كالنيل وكانهار تتلاطم المياه. فيقول اصعد واغطي الارض. اهلك المدينة والساكنين فيها. | 8 Єгипет підіймається, неначе Ніл, води якого, мов струмені, розбурхались.Він каже: Підіймусь, окрию землю, знищу міста й їхніх мешканців! |
| 9 اصعدي ايتها الخيل وهيجي ايتها المركبات ولتخرج الابطال. كوش وفوط القابضان المجن واللوديون القابضون والمادون القوس. | 9 Кидайтесь, коні, летіте колісниці! Вояки, виступайте з Кушу й Путу, озброєні щитами, і ви, лідійці, з натягнутим луком! |
| 10 فهذا اليوم للسيد رب الجنود يوم نقمة للانتقام من مبغضيه فياكل السيف ويشبع ويرتوي من دمهم. لان للسيد رب الجنود ذبيحة في ارض الشمال عند نهر الفرات. | 10 Цей день для Господа, Бога сил — день відплати, щоб воздати ворогам. Меч буде жерти, насититься й уп’ється їхньою кров’ю. Це жертва Господеві, Богові сил, у північній землі, коло ріки Ефрату. |
| 11 اصعدي الى جلعاد وخذي بلسانا يا عذراء بنت مصر. باطلا تكثرين العقاقير. لا رفادة لك. | 11 Іди в Гілеад, візьми бальзаму, єгипетська дочко-дівице! Та шкода тобі добирати ліків: нічим рани своєї не загоїш! |
| 12 قد سمعت الامم بخزيك وقد ملأ الارض عويلك لان بطلا يصدم بطلا فيسقطان كلاهما معا | 12 Довідались народи про твій сором, і плач твій виповнив землю! Бо воїн об воїна спотикнувся, та й полягли обидва разом.» |
| 13 الكلمة التي تكلم بها الرب الى ارميا النبي في مجيء نبوخذراصر ملك بابل ليضرب ارض مصر. | 13 Слово, що сказав Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб ударити на Єгипетську землю: |
| 14 اخبروا في مصر واسمعوا في مجدل واسمعوا في نوف وفي تحفنحيس قولوا انتصب وتهيأ لان السيف ياكل حواليك. | 14 «Оповістіть про це в Єгипті й проголосіть у Мігдолі, звістіть у Нофі і в Тафнісі. Скажіте: Шикуйсь, готуйсь, бо меч пожирає все навкруги тебе. |
| 15 لماذا انطرح مقتدروك. لا يقفون لان الرب قد طرحهم. | 15 Чого втікає Апіс? Твій бик не встояв? Бо Господь повалив його. |
| 16 كثر العاثرين حتى يسقط الواحد على صاحبه ويقولوا قوموا فنرجع الى شعبنا والى ارض ميلادنا من وجه السيف الصارم. | 16 І збірне військо похитнулось, і падали один на одного, примовлявши: Вставаймо, повертаймось до нашого народу, у нашу рідну землю, далеко від згубного меча! |
| 17 قد نادوا هناك فرعون ملك مصر هالك. قد فات الميعاد. | 17 Прозвіть царя єгипетського, фараона, так: Гармидер після втраченого часу! |
| 18 حيّ انا يقول الملك رب الجنود اسمه كتابور بين الجبال وككرمل عند البحر يأتي. | 18 Як живу я, — слово Царя, Господь сил йому ім’я, — як Тавор перебуває серед гір, а Кармель над морем, так певно й те, що він прийде. |
| 19 اصنعي لنفسك أهبة جلاء ايتها البنت الساكنة مصر لان نوف تصير خربة وتحرق فلا ساكن. | 19 Готуй собі на виселення клунки, дочко єгипетська, що так єси осілась добре! Бо Ноф стане пустинею і, спалений, обезлюдніє. |
| 20 مصر عجلة حسنة جدا. الهلاك من الشمال جاء جاء. | 20 Єгипет — телиця вельми гарна, але з півночі ґедз налетів на неї. |
| 21 ايضا متسأجروها في وسطها كعجول صيرة. لانهم هم ايضا يرتدون يهربون معا. لم يقفوا لان يوم هلاكهم اتى عليهم وقت عقابهم. | 21 Та й найманці його, що немов годовані телята, — ба й вони теж назад сахаються, втікають поголовно, встоятись не спроможні, бо й на них прийшла лиха година, час їхньої кари, |
| 22 صوتها يمشي كحية لانهم يسيرون بجيش وقد جاءوا اليها بالفؤوس كمحتطبي حطب. | 22 Ось слухайте! Сичить щось, неначе гадюка. Приходять з військом, із сокирами на нього нападають, мов дроворуби. |
| 23 يقطعون وعرها يقول الرب وان يكن لا يحصى لانهم قد كثروا اكثر من الجراد ولا عدد لهم. | 23 Рубайте його ліс, — слово Господнє, — бо він непрохідний! Їх більш, ніж сарани, і ліку їм немає. |
| 24 قد أخزيت بنت مصر ودفعت ليد شعب الشمال. | 24 Покрилася соромом єгипетська дочка, віддано її північному народові в руки. |
| 25 قال رب الجنود اله اسرائيل. هانذا اعاقب آمون نو وفرعون ومصر وآلهتها وملوكها فرعون والمتوكلين عليه. | 25 Господь сил, Бог Ізраїля, говорить: Я покараю Аммона у Но, фараона й Єгипет з його богами і з його царями, а й з тими, що на нього уповають. |
| 26 وادفعهم ليد طالبي نفوسهم وليد نبوخذراصر ملك بابل وليد عبيده. ثم بعد ذلك تسكن كالايام القديمة يقول الرب | 26 Я видам їх у руки тим, які пантрують на їхнє життя, у руки Навуходоносорові, цареві вавилонському, й у руки рабам його. Аж потім Єгипет буде заселений, як за давніх днів, — слово Господнє. |
| 27 وانت فلا تخف يا عبدي يعقوب ولا ترتعب يا اسرائيل لاني هانذا اخلصك من بعيد ونسلك من ارض سبيهم فيرجع يعقوب ويطمئن ويستريح ولا مخيف. | 27 Ти ж не бійсь, Якове, слуго мій, і не лякайсь, Ізраїлю! Врятую бо тебе з земель далеких, твоїх потомків — із краю їхньої неволі, і Яків повернеться й житиме спокійно та безпечно, тож ніхто не буде більш його страхати. |
| 28 اما انت يا عبدي يعقوب فلا تخف لاني انا معك لاني افني كل الامم الذين بددتك اليهم. اما انت فلا افنيك بل اؤدبك بالحق ولا ابرئك تبرئة | 28 Не бійся, Якове, мій рабе, — слово Господнє, — бо я з тобою. Я вигладжу усі народи, що проміж них тебе розкинув. Тебе ж не загладжу. Я покараю тебе, але по правді, — без кари тебе не зоставлю.» |