Marcus 10

NOVA VULGATA	Біблія
1 Et inde exsurgens venit in fines Iudaeae ultra Iorda nem; et conveniuntiterum turbae ad eum, et, sicut consueverat, iterum docebat illos.	1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
2 Etaccedentes pharisaei interrogabant eum, si licet viro uxorem dimittere,tentantes eum.	2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: Чи можна чоловікові відпустити жінку?
3 At ille respondens dixit eis: “ Quid vobis praecepit Moyses?”.	3 А він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей?
4 Qui dixerunt: “ Moyses permisit libellum repudii scribere et dimittere”.	4 Вони сказали: Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.
5 Iesus autem ait eis: “ Ad duritiam cordis vestri scripsit vobispraeceptum istud.	5 То з-за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис.
6 Ab initio autem creaturae masculum et feminam fecit eos.	6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.
7 Propter hoc relinquet homo patrem suum et matrem et adhaerebit ad uxorern suam,	7 Ось чому чоловік покине свого батька — матір і пристане до жінки своєї,
8 et erunt duo in carne una; itaque iam non sunt duo sed una caro.	8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло.
9 Quod ergoDeus coniunxit, homo non separet ”.	9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.
10 Et domo iterum discipuli de hocinterrogabant eum.	10 Удома ж учні знов його про те запитали.
11 Et dicit illis: “ Quicumque dimiserit uxorem suam etaliam duxerit, adulterium committit in eam;	11 А він сказав їм: Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.
12 et si ipsa dimiserit virum suumet alii nupserit, moechatur ”.	12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить.
13 Et offerebant illi parvulos, ut tangeret illos; discipuli autem comminabantureis.	13 І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.
14 At videns Iesus, indigne tulit et ait illis: “ Sinite parvulos veniread me. Ne prohibueritis eos; talium est enim regnum Dei.	14 Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
15 Amen dico vobis:Quisquis non receperit regnum Dei velut parvulus, non intrabit in illud ”.	15 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, — не ввійде до нього.
16 Et complexans eos benedicebat imponens manus super illos.	16 І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
17 Et cum egrederetur in viam, accurrens quidam et, genu flexo ante eum, rogabateum: “ Magister bone, quid faciam ut vitam aeternam percipiam? ”.	17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
18 Iesusautem dixit ei: “ Quid me dicis bonum? Nemo bonus, nisi unus Deus.	18 Чого називаєш мене благим? — сказав Ісус до нього. — Ніхто не благий, окрім одного Бога.
19 Praecepta nosti: ne occidas, ne adulteres, ne fureris, ne falsum testimoniumdixeris, ne fraudem feceris, honora patrem tuum et matrem ”.	19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.
20 Ille autem dixit ei: “ Magister, haec omnia conservavi a iuventute mea ”.	20 Він же у відповідь мовив до нього: Учителю, я вже те дотримував змалку.
21 Iesus autem intuitus eum dilexit eum et dixit illi: “ Unum tibi deest:vade, quaecumque habes, vende et da pauperibus et habebis thesaurum in caelo; etveni, sequere me ”.	21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.
22 Qui contristatus in hoc verbo, abiit maerens: erat enimhabens possessiones multas.	22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.
23 Et circumspiciens Iesus ait discipulis suis: “ Quam difficile, qui pecuniashabent, in regnum Dei introibunt ”.	23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!
24 Discipuli autem obstupescebant inverbis eius. At Iesus rursus respondens ait illis: “ Filii, quam diffficileest in regnum Dei introire.	24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!
25 Facilius est camelum per foramen acus transirequam divitem intrare in regnum Dei ”.	25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 Qui magis admirabantur dicentes adsemetipsos: “ Et quis potest salvus fieri? ”.	26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: Хто ж тоді може спастися?
27 Intuens illos Iesus ait:“ Apud homines impossibile est sed non apud Deum: omnia enim possibilia suntapud Deum ”.	27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо.
28 Coepit Petrus ei dicere: “ Ecce nos dimisimus omnia et secuti sumus te ”.	28 І заговорив до нього Петро: Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.
29 Ait Iesus: “ Amen dico vobis: Nemo est, qui reliquerit domum aut fratresaut sorores aut matrem aut patrem aut filios aut agros propter me et propterevangelium,	29 Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради мене та ради Євангелії, —
30 qui non accipiat centies tantum nunc in tempore hoc, domos etfratres et sorores et matres et filios et agros cum persecutionibus, et insaeculo futuro vitam aeternam.	30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне.
31 Multi autem erunt primi novissimi, etnovissimi primi ”.	31 І багато з перших стануть останніми, а останні — першими.
32 Erant autem in via ascendentes in Hierosolymam, et praecedebat illos Iesus,et stupebant; illi autem sequentes timebant. Et assumens iterum Duodecim coepitillis dicere, quae essent ei eventura:	32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
33 “ Ecce ascendimus in Hierosolymam;et Filius hominis tradetur principibus sacerdotum et scribis, et damnabunt eummorte et tradent eum gentibus	33 Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;
34 et illudent ei et conspuent eum et flagellabunteum et interficient eum, et post tres dies resurget ”.	34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.
35 Et accedunt ad eum Iacobus et Ioannes filii Zebedaei dicentes ei: “Magister, volumus, ut quodcumque petierimus a te, facias nobis ”.	35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.
36 At illedixit eis: “ Quid vultis, ut faciam vobis? ”.	36 Він же їм відповів: Що хочете, щоб я зробив вам?
37 Illi autem dixerunt ei: “Da nobis, ut unus ad dexteram tuam et alius ad sinistram sedeamus in gloria tua”.	37 Зволь нам, — ті йому кажуть, — щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.
38 Iesus autem ait eis: “ Nescitis quid petatis. Potestis bibere calicem,quem ego bibo, aut baptismum, quo ego baptizor, baptizari? ”.	38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?
39 At illidixerunt ei: “ Possumus ”. Iesus autem ait eis: “ Calicem quidem, quem egobibo, bibetis et baptismum, quo ego baptizor, baptizabimini;	39 Ті йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.
40 sedere autem addexteram meam vel ad sinistram non est meum dare, sed quibus paratum est ”.	40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, — не моя річ вам дати, а кому приготовано.
41 Et audientes decem coeperunt indignari de Iacobo et Ioanne.	41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.
42 Et vocans eosIesus ait illis: “ Scitis quia hi, qui videntur principari gentibus,dominantur eis, et principes eorum potestatem habent ipsorum.	42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.
43 Non ita estautem in vobis, sed quicumque voluerit fieri maior inter vos, erit vesterminister;	43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,
44 et, quicumque voluerit in vobis primus esse, erit omnium servus;	44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.
45 nam et Filius hominis non venit, ut ministraretur ei, sed ut ministraret etdaret animam suam redemptionem pro multis ”.	45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.
46 Et veniunt Ierichum. Et proficiscente eo de Iericho et discipulis eius etplurima multitudine, filius Timaei Bartimaeus caecus sedebat iuxta viammendicans.	46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.
47 Qui cum audisset quia Iesus Nazarenus est, coepit clamare etdicere: “ Fili David Iesu, miserere mei! ”.	47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
48 Et comminabantur ei multi, uttaceret; at ille multo magis clamabat: “ Fili David, miserere mei! ”.	48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
49 Etstans Iesus dixit: “ Vocate illum ”. Et vocant caecum dicentes ei: “Animaequior esto. Surge, vocat te ”.	49 Ісус же спинивсь і каже: Прикличте його! Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе.
50 Qui, proiecto vestimento suo,exsiliens venit ad Iesum.	50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.
51 Et respondens ei Iesus dixit: “ Quid vis tibifaciam? ”. Caecus autem dixit ei: “ Rabboni, ut videam ”.	51 Ісус, до нього звернувшись, каже: Що ти хочеш, щоб я зробив тобі? А сліпий йому: Учителю мій, — щоб я бачив!
52 Et Iesus aitilli: “ Vade; fides tua te salvum fecit ”. Et confestim vidit et sequebatureum in via.	52 Сказав Ісус до нього: Іди, віра твоя спасла тебе. І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.