2 Maccabees 3

NEW JERUSALEM	Біблія
1 While the holy city was inhabited in al peace and the laws were observed as perfectly as possible,owing to the piety of Onias the high priest and his hatred of wickedness,	1 Тоді, коли правління у святому місті відбувалось у повному мирі й закони, завдяки благочестю та ненависті до зла в первосвященика Онії, береглись якнайкраще,
2 it came about that the kings themselves honoured the holy place and enhanced the glory of the Templewith the most splendid offerings,	2 траплялось, що й самі царі шанували храм і прославляли святиню найкращими дарами;
3 even to the extent that Seleucus king of Asia defrayed from his own revenues al the expenses arisingout of the sacrificial liturgy.	3 тож і Селевк, цар Азії, давав з власних прибутків усе, що було конечне для видатків на богослужебні жертви.
4 But a certain Simon, of the tribe of Bilgah, on being appointed administrator of the Temple, came intoconflict with the high priest over the regulation of the city markets.	4 Та якийсь Симон з покоління Веніямина, наставник храму, не погодився з первосвящеником щодо управи ринку в місті,
5 Unable to get the better of Onias, he went off to Apol onius, son of Thraseos, who was at that timecommander-in-chief of Coele-Syria and Phoenicia,	5 а не мігши Онію подолати, подався на зустріч з Аполлонієм з Тарсу, під цю пору правителем Келесирії та Фінікії,
6 and made out to him that the Treasury in Jerusalem was groaning with untold wealth, that the amountcontributed was incalculable and out of all proportion to expenditure on the sacrifice, but that it could al bebrought under the control of the king.	6 і оповів, що скарбниця в Єрусалимі повна нечуваних багатств, що там сила грошей була незліченна та що не всі вони були призначені на жертви, тож цареві можна б їх узяти в руки.
7 Apol onius met the king and told him about the wealth that had been disclosed to him; whereupon theking selected Heliodorus, his chancel or, and sent him with instructions to effect the removal of the reportedwealth.	7 В розмові з царем, Аполлоній розповів йому про багатства, про які йому донесено, і цар вибрав Геліодора, свого першого намісника, і вислав його з наказом забрати вищезгадані багатства.
8 Heliodorus lost no time in setting out, ostensibly to inspect the towns of Coele-Syria and Phoenicia, butin fact to accomplish the king's purpose.	8 Геліодор вирушив негайно в дорогу, буцімто щоб навідатися до міст Келесирії та Фінікії, в дійсності ж, щоб виконати намір царський.
9 On his arrival in Jerusalem, and after a hospitable reception from the high priest and the city, heannounced what had been disclosed, thus revealing the reason for his presence, and asked if this was indeedthe true situation.	9 Прибувши в Єрусалим, де його первосвященик міста прийняв доброзичливо, він, Геліодор, сказав про те, що було йому об’явлено, та й заявив причину, з-за якої прийшов, ще й спитав, чи воно справді так і є.
10 The high priest explained that there were funds set aside for widows and orphans,	10 Первосвященик же пояснив йому, що то були вклади вдів і сиріт;
11 with some belonging to Hyrcanus son of Tobias, a man occupying a very exalted position, and thatthe whole sum, in contrast to what the evil Simon had al eged, amounted to four hundred talents of silver andtwo hundred of gold.	11 дещо належало Гірканові, синові Товії, дуже знатному мужеві; що воно не було так, як, говоривши неправду, повідав був нечестивий Симон; що всього було 400 талантів срібла й 200 талантів золота;
12 He also added that it was entirely out of the question that an injustice should be done to those whohad put their trust in the sanctity of the place and in the inviolable majesty of a Temple venerated throughout theentire world.	12 і що, нарешті, аж ніяк не можна було робити кривди тим, хто звірилися на святість місця, на велич і недоторканість храму, вшановуваного в цілому світі.
13 But Heliodorus, because of his instructions from the king, peremptorily insisted that the funds must beconfiscated for the royal exchequer.	13 Але Геліодор відповів, що, силою даного йому наказу царського, ці багатства мали бути конечно перевезені в царську скарбницю.
14 Fixing a day for the purpose, he went in to draw up an inventory of the funds. There was no littleconsternation throughout the city;	14 Коли ж у призначений день він увійшов, щоб оглянути багатства, по всьому місті зчинилося велике занепокоєння.
15 the priests in their sacred vestments prostrated themselves before the altar and prayed to Heaven, tothe Author of the law governing deposits, to preserve these funds intact for the depositors.	15 Тоді священики у священичих одежах, припавши до землі перед вівтарем, благали Небо, що встановило закони про вклади, щоб зберегло їх цілими для тих, що дали їх на схов.
16 The appearance of the high priest was enough to pierce the heart of the beholder, his expression andhis altered colour betraying the anguish of his soul;	16 Хто споглядав на обличчя первосвященика, то в того серце краялося від болю: вид бо його й змінений колір виявляли душевний біль.
17 the man was so overwhelmed by fear and bodily trembling that those who saw him could not possiblymistake the distress he was suffering.	17 Страх і тремтіння охопили тіло його, з чого всі бачили, хто тільки дивився на нього, те страждання, яке опанувало його серце.
18 People rushed headlong from the houses, intent on making public supplication because of theindignity threatening the holy place.	18 Люди ж кидалися купами з домів, щоб молитися всі разом, бо храм ось-ось мав бути осквернений.
19 Women thronged the streets swathed in sackcloth below their breasts; girls secluded indoors camerunning, some to the doorways, some to the city walls, while others leaned out of the windows,	19 Жіноцтво з волосяницями, які сягали по груди, висипало на вулиці. Щождо дівчат, які були замкнені по домах, то деякі збігались до дверей, деякі ставали на мури, а деякі виглядали крізь вікна.
20 al stretching out their hands to Heaven in entreaty.	20 А всі вони, простягнувши руки до неба, проказували благальні моління.
21 It was pitiful to see the people crowding together to prostrate themselves, and the foreboding of thehigh priest in his deep anguish.	21 Жаль було дивитися на натовп, який у безладді припав до землі, та на вельми прибитого первосвященика у великому страсі.
22 While they were cal ing on the al -powerful Lord to preserve the deposits intact for the depositors, inful security,	22 Вони отже взивали до Господа Вседержителя, щоб він зберіг повірені вклади цілими та в повній безпеці для тих, хто повірили їх.
23 Heliodorus set about his appointed task.	23 Тим часом Геліодор брався виконувати наказ.
24 He had already arrived with his bodyguard near the Treasury, when the Sovereign of spirits and ofevery power caused so great an apparition that all who had dared to accompany Heliodorus were dumbfoundedat the power of God and reduced to abject terror.	24 Він зо своїми прибічниками був уже там, де була скарбниця, коли Володар духів і всякої влади вчинив там велику появу; а вчинив він це так, що всі, хто були відважилися ввійти, побиті Божою силою, знепритомніли й занепали на дусі.
25 Before their eyes appeared a horse richly caparisoned and carrying a fearsome rider. Rearingviolently, it struck at Heliodorus with its forefeet. The rider was seen to be accoutred entirely in gold.	25 їм бо з’явивсь якийсь кінь із страшним вершником на собі, прибраний у пишну упряж; він кинувся з усієї сили й передніми копитами став бити Геліодора. А той, хто сидів на ньому, видавалося, мав золоту зброю.
26 Two other young men of outstanding strength and radiant beauty, magnificently apparel ed, appearedto him at the same time and, taking their stand on each side of him, flogged him unremittingly, inflicting strokeafter stroke.	26 Крім того, двоє юнаків з’явились йому — неабиякої сили, прегарної вроди, зодягнені в чудові шати. Вони, ставши з обох боків Геліодора, били його безустанку, завдавши йому безліч ударів.
27 Suddenly Heliodorus fel to the ground, enveloped in thick darkness. His men came to his rescue andplaced him in a litter,	27 Коли ж він, повитий густою темрявою, впав зненацька на землю, його вхопили і, поклавши на ноші, винесли,
28 this man who but a moment before had made his way into the Treasury, as we said above, with agreat retinue and his whole bodyguard; and as they carried him away, powerless to help himself, they openlyacknowledged the sovereign power of God.	28 і визнали явно Божу силу: безпомічний бо був той, хто щойно з великим почетом та з прибічниками ввійшов був в оту скарбницю.
29 While Heliodorus lay prostrate under the divine visitation, speechless and bereft of al hope ofdeliverance,	29 І коли він, побитий Божою могутністю, лежав там німий, без жадної надії на рятунок і покинутий,
30 the Jews blessed the Lord who had miraculously glorified his own holy place. And the Temple, whicha little while before had been fil ed with terror and commotion, now overflowed with joy and gladness at themanifestation of the almighty Lord.	30 юдеї благословляли Господа, який прославив своє святе місце; храм же, недавно ще переповнений страхом та неладом, завдяки появі Бога Вседержителя сповнився веселощами та радістю.
31 Some of Heliodorus' companions quickly begged Onias to entreat the Most High to grant the man hislife, lying as he did at the very point of death.	31 Втім, деякі з товаришів Геліодора заходилися відразу просити Онію, щоб він візвав до Всевишнього, і щоб Всевишній дарував життя сердезі, який був уже при останньому віддиху.
32 The high priest, afraid that the king might suspect the Jews of some foul play concerning Heliodorus,did indeed offer a sacrifice for the man's recovery.	32 Боявшися, щоб цар не підозрівав юдеїв, мовляв, то вони скоїли якесь лихо Геліодорові, священик приніс жертву за здоров’я цього мужа.
33 And while the high priest was performing the rite of expiation, the same young men again appeared toHeliodorus, wearing the same apparel and, standing beside him, said, 'Be very grateful to Onias the high priest,since it is for his sake that the Lord has granted you your life.	33 Коли ж первосвященик приносив жертву, щоб надолужити переблаганням, ті самі юнаки знов з’явилися Геліодорові, зодягнені в ті ж самі шати, і, стоячи, сказали: «Подякуй вельми Онії первосвященикові, бо завдяки йому Господь дає тобі ласкаво життя.
34 As for you, who have been scourged by Heaven, you must proclaim to everyone the grandeur ofGod's power.' So saying, they vanished.	34 А по цій карі з неба повідай усім про велич Божої могутности.» Сказавши це, вони зникли.
35 Heliodorus offered sacrifice to the Lord and made most solemn vows to the preserver of his life, andthen took courteous leave of Onias and marched his forces back to the king.	35 Геліодор же, принісши Господеві жертву й зробивши якнайбільші обітниці тому, хто врятував йому життя, люб’язно попрощався з Онією і повернувся з військом до царя.
36 He openly testified to everyone about the works of the supreme God which he had seen with his owneyes.	36 Він свідчив усім про діла превеликого Бога, які він бачив сам на власні очі.
37 When the king asked Heliodorus what sort of man would be the right person to send to Jerusalem ona second occasion, he replied,	37 А коли цар спитав Геліодора, кого б, на його думку, можна ще раз послати в Єрусалим, він відповів:
38 'If you have some enemy or anyone disloyal to the state, send him there, and you wil get him backwel flogged, if he survives at al , since some peculiarly divine power attaches to the holy place.	38 «Як маєш якогось ворога або ворохобника, то пошли його туди, і побачиш, як буде покараний, якщо пощастить йому врятуватись, бо довкола того місця є направду якась Божа сила.
39 He who has his dwel ing in heaven watches over the place and defends it, and he strikes down anddestroys those who come to harm it.'	39 Сам бо той, хто має житло на небі, наглядає й захищає те місце, а тих, що туди приходять із злими замірами, він б’є і губить на смерть.»
40 This was the outcome of the affair of Heliodorus and the preservation of the Treasury.	40 Отак воно було з Геліодором, і тим робом була врятована скарбниця.