1 Samuel 24

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 David then went up from there and stayed in the refuges behind Engedi.	1 Вийшов Давид звідти й перебував у неприступних місцях Ен-Геді.
2 And when Saul returned from the pursuit of the Philistines, he was told that David was in the desert near Engedi.	2 Якже Саул повернувся з гонитви за філістимлянами, йому донесли: он Давид у пустині Ен-Геді.
3 So Saul took three thousand picked men from all Israel and went in search of David and his men in the direction of the wild goat crags.	3 Взяв тоді Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустивсь шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз.
4 When he came to the sheepfolds along the way, he found a cave, which he entered to ease nature. David and his men were occupying the inmost recesses of the cave.	4 Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї покрити собі ноги, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери.
5 David's servants said to him, "This is the day of which the LORD said to you, 'I will deliver your enemy into your grasp; do with him as you see fit.'" So David moved up and stealthily cut off an end of Saul's mantle.	5 Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі довподоби.» Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула.
6 Afterward, however, David regretted that he had cut off an end of Saul's mantle.	6 Та потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула,
7 He said to his men, "The LORD forbid that I should do such a thing to my master, the LORD'S anointed, as to lay a hand on him, for he is the Lord's anointed."	7 і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: таж він помазаник Господній!»
8 With these words David restrained his men and would not permit them to attack Saul. Saul then left the cave and went on his way.	8 І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю.
9 David also stepped out of the cave, calling to Saul, "My lord the king!" When Saul looked back, David bowed to the ground in homage	9 Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився.
10 and asked Saul: "Why do you listen to those who say, 'David is trying to harm you'?	10 І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха?
11 You see for yourself today that the LORD just now delivered you into my grasp in the cave. I had some thought of killing you, but I took pity on you instead. I decided, 'I will not raise a hand against my lord, for he is the LORD'S anointed and a father to me.'	11 Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я ощадив тебе й сказав собі: Не зніму руки на мого пана, бо він помазаник Господній.
12 Look here at this end of your mantle which I hold. Since I cut off an end of your mantle and did not kill you, see and be convinced that I plan no harm and no rebellion. I have done you no wrong, though you are hunting me down to take my life.	12 Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу.
13 The LORD will judge between me and you, and the LORD will exact justice from you in my case. I shall not touch you.	13 Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе!
14 The old proverb says, 'From the wicked comes forth wickedness.' So I will take no action against you.	14 Як старовинна приповідка каже: Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!
15 Against whom are you on campaign, O king of Israel? Whom are you pursuing? A dead dog, or a single flea!	15 Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху?
16 The LORD will be the judge; he will decide between me and you. May he see this, and take my part, and grant me justice beyond your reach!"	16 Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї.»
17 When David finished saying these things to Saul, Saul answered, "Is that your voice, my son David?" And he wept aloud.	17 Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос.
18 Saul then said to David: "You are in the right rather than I; you have treated me generously, while I have done you harm.	18 І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом.
19 Great is the generosity you showed me today, when the LORD delivered me into your grasp and you did not kill me.	19 Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що був учинив для мене, бо хоч Господь видав мене був у твої руки, ти мене не вбив.
20 For if a man meets his enemy, does he send him away unharmed? May the LORD reward you generously for what you have done this day.	20 Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні.
21 And now, since I know that you shall surely be king and that sovereignty over Israel shall come into your possession,	21 Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться.
22 swear to me by the LORD that you will not destroy my descendants and that you will not blot out my name and family."	22 Заприсягни ж мені Господом, що ти не вигубиш мого потомства після мене і не згладиш мого ймення з дому мого батька.»
23 David gave Saul his oath and Saul returned home, while David and his men went up to the refuge.	23 Давид поклявсь Саулові в тому. Тоді Саул пішов додому, а Давид зо своїми людьми знову зійшов на неприступне місце.