Tobit 3

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Grief-stricken in spirit, I groaned and wept aloud. Then with sobs I began to pray:	1 І в моїй душі зродився глибокий смуток, і я, зідхнувши, заплакав і, стогнавши, почав молитись:
2 "You are righteous, O Lord, and all your deeds are just; All your ways are mercy and truth; you are the judge of the world.	2 «Ти — справедливий, Господи, й усі твої діла — справедливі! Усі твої путі — милость і правда; ти — суддя світу!
3 And now, O Lord, may you be mindful of me, and look with favor upon me. Punish me not for my sins, nor for my inadvertent offenses, nor for those of my fathers. "They sinned against you,	3 Отож і нині, Господи, згадай мене й споглянь на мене! Не карай мене за мої гріхи та за провини, ані за ті, що ними мої предки перед тобою согрішили,
4 and disobeyed your commandments. So you handed us over to plundering, exile, and death, till we were an object lesson, a byword, a reproach in all the nations among whom you scattered us.	4 не слухавши твоїх наказів. Ти видав нас на грабування, у неволю та на смерть, на притчу й на глум, на ганьбу усім народам, серед яких ти нас розсіяв.
5 "Yes, your judgments are many and true in dealing with me as my sins and those of my fathers deserve. For we have not kept your commandments, nor have we trodden the paths of truth before you.	5 І нині численні твої суди — правдиві, коли караєш мене за гріхи моїх предків, бо твоїх заповідей ми не чинили і по правді перед тобою не ходили.
6 "So now, deal with me as you please, and command my life breath to be taken from me, that I may go from the face of the earth into dust. It is better for me to die than to live, because I have heard insulting calumnies, and I am overwhelmed with grief. "Lord, command me to be delivered from such anguish; let me go to the everlasting abode; Lord, refuse me not. For it is better for me to die than to endure so much misery in life, and to hear these insults!"	6 Отож і нині роби зо мною, як тобі завгодно; вели забрати мою душу, щоб я із поверхні землі зникнув і став землею знову, через те, що ліпше мені вмерти, ніж жити; наслухався я вже дорікань брехливих, і печаль велика мене огорнула. Вели, Господи, щоб я звільнився від цієї нужди! Звільни мене на місце вічного спочинку і не відвертай, Господи, свого обличчя від мене, бо ліпше мені вмерти, ніж дивитись на ті великі злидні життя мого, та й не чути отих образ!»
7 On the same day, at Ecbatana in Media, it so happened that Raguel's daughter Sarah also had to listen to abuse, from one of her father's maids.	7 Того ж самого дня сталося, що й Сарі, дочці Рагуела, який жив у Екбатані, в Мідії, довелося слухати докори від однієї з слугинь свого батька,
8 For she had been married to seven husbands, but the wicked demon Asmodeus killed them off before they could have intercourse with her, as it is prescribed for wives. So the maid said to her: "You are the one who strangles your husbands! Look at you! You have already been married seven times, but you have had no joy with any one of your husbands.	8 тому що вона була віддана сімом чоловікам, яких Асмодей, лихий демон, убив перед тим як вони були з нею, як то звичайно буває з жінками. Слугиня їй дорікала: «То ти вбиваєш твоїх чоловіків! Оце вже за сімох була віддана, а ні від одного не дістала єси імени.
9 Why do you beat us? Because your husbands are dead? Then why not join them! May we never see a son or daughter of yours!"	9 Чого ж то нас бити за твоїх чоловіків — того, що вони померли? Іди геть за ними, щоб нам повік не бачити від тебе ні сина, ні дочки!»
10 That day she was deeply grieved in spirit. She went in tears to an upstairs room in her father's house with the intention of hanging herself. But she reconsidered, saying to herself: "No! People would level this insult against my father: 'You had only one beloved daughter, but she hanged herself because of ill fortune!' And thus would I cause my father in his old age to go down to the nether world laden with sorrow. It is far better for me not to hang myself, but to beg the Lord to have me die, so that I need no longer live to hear such insults."	10 І сумно стало тоді на душі у Сари; заридала вона, вийшла на гору до батькової світлиці й хотіла повіситись; але, роздумавши, сказала: «А що як моєму батькові будуть докоряти й скажуть: Однісіньку дочку мав єси любу, та й та повісилася з горя! — Цим я звела б на старість батька зо смутком у могилу. Краще мені не вішатись, а просити Бога, щоб померти й тих докорів ніколи за життя свого не чути!»
11 At that time, then, she spread out her hands, and facing the window, poured out this prayer: "Blessed are you, O Lord, merciful God! Forever blessed and honored is your holy name; may all your works forever bless you.	11 І в той же час простягла до вікна руки й почала так молитись: «Благословен єси, о Боже милосердний! Благословенне ім’я твоє повіки! Нехай усі діла твої благословлять тебе повіки!
12 And now, O Lord, to you I turn my face and raise my eyes.	12 І сьогодні моє обличчя звернене до тебе, і очі мої дивляться на тебе.
13 Bid me to depart from the earth, never again to hear such insults.	13 Вели, Господи, мене забрати з цього світу, щоб мені більш не чути докорів.
14 "You know, O Master, that I am innocent of any impure act with a man,	14 Ти знаєш, Господи, що я невинна, ніякий чоловік мене не доторкався.
15 And that I have never defiled my own name or my father's name in the land of my exile. "I am my father's only daughter, and he has no other child to make his heir, Nor does he have a close kinsman or other relative whom I might bide my time to marry. I have already lost seven husbands; why then should I live any longer? But if it please you, Lord, not to slay me, look favorably upon me and have pity on me; never again let me hear these insults!"	15 Я свого імени не збезчестила, ні імени мого батька, в краю мого вигнання. Я одиначка в мого батька, і другої дитини він не має, щоб його спадкоємцем бути. Не має він ні близького брата, ні родича не має, щоб мені зберегти себе йому за жінку. Померло в мене вже сім. Навіщо ж мені далі жити? Коли ж тобі не вгодно мене вбити, поглянь на мене, змилуйся надо мною, щоб мені стих докорів більш не чути!»
16 At that very time, the prayer of these two suppliants was heard in the glorious presence of Almighty God.	16 Молитва обидвох була вислухана одночасно перед славою Божою;
17 So Raphael was sent to heal them both: to remove the cataracts from Tobit's eyes, so that he might again see God's sunlight; and to marry Raguel's daughter Sarah to Tobit's son Tobiah, and then drive the wicked demon Asmodeus from her. For Tobiah had the right to claim her before any other who might wish to marry her.In the very moment that Tobit returned from the courtyard to his house, Raguel's daughter Sarah came downstairs from her room.	17 і був посланий Рафаїл, щоб вилікувати обох їх: у Товита зняти з очей більма, щоб він міг знову бачити світ Божий, а Сару, дочку Рагуела, віддати за жінку Товії, синові Товита, і звільнити її від Асмодея, лихого демона, бо вона Товії належала перед усіма іншими, які хотіли б побратися з нею. Того ж часу Товія повертався знадвору до хати, а Сара, дочка Рагуела, сходила з верхньої світлиці.