Giobbe 36

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Indi Eliu seguitò a dire:	1 І знову Елігу взяв говорити:
2 Soffrimi ancor un poco, ed io mi spiegherò con te: perocché ho tutt'ora da dire per la causa di Dio.	2 «Зажди но трошки, і я тобі з’ясую, | бо ще чимало можна сказати про Бога.
3 Ripiglierò da' suoi principj la mia sentenza, e proverò, che giusto è il mio Creatore.	3 Сягну знанням моїм далеко | і визнаю Творцеві моєму слушність.
4 Perocché veraci, e senza menzogna sono i miei detti, e una dottrina, che è perfetta, a te piacerà.	4 Воістину в словах моїх нема неправди, | і звершений знанням стоїть біля тебе.
5 Dio non rigetta i potenti, essendo pur egli il Potente.	5 Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем.
6 Ma non salva gli empj, e a' poveri rende ragione.	6 Він не дає грішникові жити, | він бідолашним чинить правосуддя,
7 Non torcerà i suoi sguardi dal giusto: egli è che colloca sopra trono stabile i regi, ed eglino sono esaltati.	7 і праведника не позбавляє права. | Він царів ставить на престолі, | саджає їх назавжди! Але що загорділи,
8 E se poi saran messi in catena, o annodati da' lacci di povertà,	8 тому вони закуті в кайдани, | обплутані мотуззям нужди!
9 Egli ad essi accennerà le opere loro, e le loro scelleratezze, perocché ei furon crudeli.	9 Він виявляє їм діла | й переступи їхні, бо вони загорділи.
10 Aprirà loro le orecchie adiri di correggerli, e gli ammonirà, perché si ritraggano dall'iniquità.	10 Він відкриває їм вухо на навчання, | від беззаконства велить відвернутись.
11 Se ascolteranno, e saranno docili, finiranno i giorni loro felicemente, e gli anni in gloria:	11 І як вони послухаються, почнуть йому служити, | то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.
12 Ma se non ascolteranno, urteran nella spada, e periranno nella stoltezza.	12 А коли не послухаються, то пройдуть через Яму | і пропадуть у невіданні.
13 Gli ipocriti, e i furbi provocan l'ira di Dio, e ridotti in catene non alzan la voce a lui.	13 Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають, | і що не звали на допомогу, коли їх в’язано,
14 Moriranno di morte violenta, e la loro vita finirà tragli uomini impuri.	14 то їхня душа загине замолоду, | життя їхнє — між розпусниками.
15 Egli trarrà fuori d'angustia il povero, e nella tribolazione lo istruirà.	15 Він бідного рятує власною його бідою | і в злиднях об’являється для його вух.
16 Ei ti salverà dalla fossa larga mente angusta, e che non ha fondo sotto di se: ti riposerai alla tua mensa carica di grasse vivande.	16 Отож і тебе він вирве з пащі скрути, | її тобі заступить достаток щедрий, | і стіл твій буде повен туку.
17 La tua causa è stata giudicata come di empio: riceverai secondo i meriti di tua causa.	17 А наповнишся нечестивими осудами, | то спіткають тебе суд і розправа.
18 Non ti soverchi adunque lo sdegno per farti opprimere alcuno, né ti seducano i molti doni.	18 18 Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком | і щоб дар великий не збив тебе з дороги!
19 Umilia senza la sferza la tua grandezza, e tutti quelli, che si fanno forti in lor possanza.	19 Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть? | Або твоєї сили всі потуги?
20 Non allungare la notte (in pensando), come ne' loro paesi alcuni popoli vanno di bene in meglio.	20 О, не бажай тієї ночі, | коли народи з своїх місць ізникають!
21 Guardati dal torcere il passo verso l'iniquità; perocché questa cominciasti a seguire dopo la tua afflizione.	21 Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди: | тим бо й випробувано тебе стражданням.
22 Rifletti come Dio è eccelso in sua possanza, e nissun de' legislatori è simile a lui.	22 Бог, справді, силою великий, | і хто такий учитель, як він?
23 Chi potrà indagar le sue vie? E chi potrà dire a lui, Tu hai fatto ingiustizia?	23 Хто йому вкаже його дорогу? | Хто скаже: Ти дієш кривду.
24 Ricordati che tu l'opera di lui non comprendi, che fu celebrata dagli uomini.	24 Тож пам’ятай: ти маєш величати його діло, | яке оспівують люди.
25 Gli uomini tutti lo veggono, ciascuno lo mira da lungi.	25 Усі люди над ним розважають, | кожний здалека дивиться на нього.
26 Certamente Iddio è grande, e sorpassa ogni nostro sapere: e il numero degli anni di lui non può rinvenirsi.	26 Так! Бог великий, не нам його збагнути! | Число його років не має ліку.
27 Egli attrae le stille dell'acqua, e versa le piogge come torrenti,	27 Він притягає води краплі | і прочищує їх на дощ у парі;
28 Che si sciolgono dalle nuvole, onde tutto lassù è coperto.	28 спускають його хмари, | і на натовп людей виливають.
29 Quando egli vuole distende le nuvole, come suo padiglione,	29 Хто зможе зміркувати, | доки сягають хмари | або гуркіт грому у його наметі?
30 E folgori manda, e i suoi lampi di colassù, e cuopre gli estremi lidi del mare.	30 Він розстелює над ним свій оболок | і вкриває вершини гір.
31 Per mezzo di tali cose egli esercita i suoi giudizj sopra le genti, e al gran numero degli uomini da nutrimento.	31 Ними годує він народи, | дає поживу подостатком.
32 Nelle sue mani nasconde la luce, e le comanda di tornare di nuovo.	32 Він бере блискавицю обома руками, | велить їй бити у ціль.
33 Egli fa intendere a chi lo ama, ch'ell' è suo dominio, e che a quella ei può pervenire.	33 Він нею чабана попереджає, | та й скот, що нюхом чує бурю.»