A zsoltárok könyve 38

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Zsoltár Dávidtól. Emlékezésül.	1 Псалом. Давида. На спомин.
2 Uram, ne vádolj engem bosszúságodban, ne fenyíts meg haragodban.	2 О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.
3 Mert nyilaid belém hatoltak, és kezed rám nehezedik.	3 Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.
4 Haragod miatt nincs ép hely a testemen, bűneim miatt nincs nyugalma csontjaimnak.	4 Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.
5 Mert gonoszságaim elborítják fejemet, és súlyos teherként nehezednek rám.	5 Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
6 Rothadnak és üszkösödnek sebeim, oktalanságom miatt.	6 Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.
7 Nyomorult lettem, egészen meggörnyedtem, szomorkodva járok-kelek naphosszat.	7 Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.
8 Ágyékomat gyulladás lepte el, nincs ép hely testemen.	8 Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.
9 Nagyon elgyötört és elcsigázott vagyok, szívem fájdalmában kiáltozom.	9 Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.
10 Uram, előtted van minden vágyódásom, sóhajom nincs elrejtve előtted;	10 О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.
11 Szívem vergődik, erőm elhagyott, még szemem világa sincs velem.	11 Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, — і того вже нема в мене.
12 Ha közelednek felém barátaim és társaim, megállnak, akik velem tartottak, messze maradnak.	12 Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.
13 Tőrt vetnek, akik életemre törnek, akik vesztemet akarják, álnokságot beszélnek, s naphosszat cselt szőnek.	13 І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
14 Én azonban, mint a süket, nem hallok, olyan vagyok mint a néma, aki nem nyitja ki száját;	14 Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.
15 Olyanná lettem, mint az, aki nem hall, mint akinek nincs védekező szó a szájában.	15 Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.
16 Mert reményemet, Uram, beléd vetem, te meghallgatsz, Uram, én Istenem!	16 На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
17 Hisz azt mondom: »Miattam sohase örvendjenek, és ha lábam meginog, ne kérkedjenek fölöttem.«	17 Кажу бо: «Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.»
18 Mert közel vagyok az eleséshez, fájdalmam mindenkor előttem van.	18 Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.
19 Mert megvallom gonoszságomat, és bánkódom bűnöm miatt.	19 Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.
20 De ellenségeim élnek és fölém kerekednek, sokan vannak, akik igazságtalanul gyűlölnek,	20 А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
21 akik a jóért rosszal fizetnek, és bántanak, mert jóra törekszem.	21 І ті, що злом оддячують за добро, — вони проти мене, бо я про добро дбаю.
22 Ne hagyj el engem, Uram, én Istenem, ne távozzál el tőlem!	22 Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!
23 Siess segítségemre, Uram, én szabadítóm!	23 Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!