Évangile selon Luc 24

JERUSALEM	Біблія
1 Le premier jour de la semaine, à la pointe de l'aurore, elles allèrent à la tombe, portant les aromatesqu'elles avaient préparés.	1 А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,
2 Elles trouvèrent la pierre roulée de devant le tombeau,	2 й застали камінь, відкочений від гробниці.
3 mais, étant entrées, elles ne trouvèrent pas le corps du Seigneur Jésus.	3 Ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 Et il advint, comme elles en demeuraient perplexes, que deux hommes se tinrent devant elles, en habitéblouissant.	4 І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих шатах.
5 Et tandis que, saisies d'effroi, elles tenaient leur visage incliné vers le sol, ils leur dirent: "Pourquoicherchez-vous le Vivant parmi les morts?	5 Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали «Чому шукаєте живого між мертвими
6 Il n'est pas ici; mais il est ressuscité. Rappelez-vous comment il vous a parlé, quand il était encore enGalilée:	6 Його нема тут він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи
7 Il faut, disait-il, que le Fils de l'homme soit livré aux mains des pécheurs, qu'il soit crucifié, et qu'ilressuscite le troisième jour."	7 Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп’ятий і третього дня воскреснути.»
8 Et elles se rappelèrent ses paroles.	8 І вони пригадали собі його слова;
9 A leur retour du tombeau, elles rapportèrent tout cela aux Onze et à tous les autres.	9 а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.
10 C'étaient Marie la Magdaléenne, Jeanne et Marie, mère de Jacques. Les autres femmes qui étaientavec elles le dirent aussi aux apôtres;	10 То були Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам,
11 mais ces propos leur semblèrent du radotage, et ils ne les crurent pas.	11 але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.
12 Pierre cependant partit et courut au tombeau. Mais, se penchant, il ne voit que les linges. Et il s'enalla chez lui, tout surpris de ce qui était arrivé.	12 Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.
13 Et voici que, ce même jour, deux d'entre eux faisaient route vers un village du nom d'Emmaüs,distant de Jérusalem de 60 stades,	13 Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,
14 et ils conversaient entre eux de tout ce qui était arrivé.	14 і розмовляли між собою про те, що сталось.
15 Et il advint, comme ils conversaient et discutaient ensemble, que Jésus en personne s'approcha, et ilfaisait route avec eux;	15 А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,
16 mais leurs yeux étaient empêchés de le reconnaître.	16 але очі їм заступило, щоб його не пізнали.
17 Il Leur dit: "Quels sont donc ces propos que vous échangez en marchant?" Et ils s'arrêtèrent, levisage sombre.	17 Він їх спитався «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою» Ті зупинились, повні смутку.
18 Prenant la parole, l'un d'eux, nommé Cléophas, lui dit: "Tu es bien le seul habitant de Jérusalem àignorer ce qui y est arrivé ces jours-ci" --	18 Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося»
19 "Quoi donc?" Leur dit-il. Ils lui dirent: "Ce qui concerne Jésus le Nazarénien, qui s'est montré unprophète puissant en oeuvres et en paroles devant Dieu et devant tout le peuple,	19 І він спитав їх «Що таке» Вони ж йому сказали «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, —
20 comment nos grands prêtres et nos chefs l'ont livré pour être condamné à mort et l'ont crucifié.	20 та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли.
21 Nous espérions, nous, que c'était lui qui allait délivrer Israël; mais avec tout cela, voilà le troisièmejour depuis que ces choses sont arrivées!	21 А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!
22 Quelques femmes qui sont des nôtres nous ont, il est vrai, stupéfiés. S'étant rendues de grand matinau tombeau	22 Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували вони пішли були ранесенько до гробниці,
23 et n'ayant pas trouvé son corps, elles sont revenues nous dire qu'elles ont même eu la vision d'angesqui le disent vivant.	23 та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий.
24 Quelques-uns des nôtres sont allés au tombeau et ont trouvé les choses tout comme les femmesavaient dit; mais lui, ils ne l'ont pas vu!"	24 Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.»
25 Alors il leur dit: "O coeurs sans intelligence, lents à croire à tout ce qu'ont annoncé les Prophètes!	25 А він промовив до них «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!
26 Ne fallait-il pas que le Christ endurât ces souffrances pour entrer dans sa gloire?"
27 Et, commençant par Moïse et parcourant tous les Prophètes, il leur interpréta dans toutes les Ecrituresce qui le concernait.	27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.
28 Quand ils furent près du village où ils se rendaient, il fit semblant d'aller plus loin.	28 Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.
29 Mais ils le pressèrent en disant: "Reste avec nous, car le soir tombe et le jour déjà touche à sonterme." Il entra donc pour rester avec eux.	29 Вони ж наполягали, кажучи «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.» І він увійшов, щоб зостатись.
30 Et il advint, comme il était à table avec eux, qu'il prit le pain, dit la bénédiction, puis le rompit et leleur donna.	30 І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.
31 Leurs yeux s'ouvrirent et ils le reconnurent... mais il avait disparu de devant eux.	31 Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них
32 Et ils se dirent l'un à l'autre: "Notre coeur n'était-il pas tout brûlant au-dedans de nous, quand il nousparlait en chemin, quand il nous expliquait les Ecritures?"	32 І казали вони один до одного «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання»
33 A cette heure même, ils partirent et s'en retournèrent à Jérusalem. Ils trouvèrent réunis les Onze etleurs compagnons,	33 І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,
34 qui dirent: "C'est bien vrai! le Seigneur est ressuscité et il est apparu à Simon!"	34 які їм сказали «Христос справді воскрес і з’явився Симонові.»
35 Et eux de raconter ce qui s'était passé en chemin, et comment ils l'avaient reconnu à la fraction dupain.	35 І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
36 Tandis qu'ils disaient cela, lui se tint au milieu d'eux et leur dit: "Paix à vous!"	36 Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже «Мир вам!»
37 Saisis de frayeur et de crainte, ils pensaient voir un esprit.	37 Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать.
38 Mais il leur dit: "Pourquoi tout ce trouble, et pourquoi des doutes montent-ils en votre coeur?	38 Та він сказав їм «Чого стривожились Чого ті сумніви постають у серцях ваших
39 Voyez mes mains et mes pieds; c'est bien moi! Palpez-moi et rendez-vous compte qu'un esprit n'a nichair ni os, comme vous voyez que j'en ai."	39 Гляньте на мої руки та на мої ноги це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.»
40 Ayant dit cela, il leur montra ses mains et ses pieds.	40 Сказавши це, він показав їм руки й ноги.
41 Et comme, dans leur joie, ils ne croyaient pas encore et demeuraient saisis d'étonnement, il leur dit:"Avez-vous ici quelque chose à manger?"	41 А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав «Чи маєте ви тут що їсти»
42 Ils lui présentèrent un morceau de poisson grillé.	42 Вони подали йому кусень печеної риби.
43 Il le prit et le mangea devant eux.	43 Він узяв його й спожив перед ними.
44 Puis il leur dit: "Telles sont bien les paroles que je vous ai dites quand j'étais encore avec vous: il fautque s'accomplisse tout ce qui est écrit de moi dans la Loi de Moïse, les Prophètes et lesLuc Psaumes."	44 Потім Ісус до них промовив «Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.»
45 Alors il leur ouvrit l'esprit à l'intelligence des Ecritures,	45 Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,
46 et il leur dit: "Ainsi est-il écrit que le Christ souffrirait et ressusciterait d'entre les morts le troisièmejour,	46 і до них мовив «Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,
47 et qu'en son Nom le repentir en vue de la rémission des péchés serait proclamé à toutes les nations, àcommencer par Jérusalem.	47 і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.
48 De cela vous êtes témoins.	48 Ви — свідки того (всього).
49 "Et voici que moi, je vais envoyer sur vous ce que mon Père a promis. Vous donc, demeurez dans laville jusqu'à ce que vous soyez revêtus de la force d'en haut."	49 Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.»
50 Puis il les emmena jusque vers Béthanie et, levant les mains, il les bénit.	50 І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.
51 Et il advint, comme il les bénissait, qu'il se sépara d'eux et fut emporté au ciel.	51 А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.
52 Pour eux, s'étant prosternés devant lui, ils retournèrent à Jérusalem en grande joie,	52 Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,
53 et ils étaient constamment dans le Temple à louer Dieu.	53 і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.