| 1 Voilà pourquoi ils ont été châtiés justement par des êtres semblables, et torturés par une multitudede bestioles. | 1 Тому справедливо були вони покарані подібними створіннями, | коли то їх мучила безліч докучливих животин. |
| 2 Au lieu de ce châtiment, tu as accordé un bienfait à ton peuple pour satisfaire son ardent appétit,c'est un aliment merveilleux -- des cailles! -- que tu lui as préparé pour nourriture; | 2 Своєму ж народові ти, замість тієї кари, добро діяв | і, щоб задоволити їхнє жадібне бажання, | дивну поживу зготував — перепелиць! |
| 3 si bien que, malgré leur désir de manger, ceux-là, devant l'aspect repoussant des bêtes envoyéescontre eux, perdirent jusqu'à leur appétit naturel, tandis que ceux-ci, après avoir un peu de temps connu ladisette, eurent en partage un aliment merveilleux. | 3 Отак одні, що хотіли їсти, | збридившися насланими животинами, | навіть природну охоту до їжі втратили, | другі ж, зазнавши короткочасної нестачі, | скуштували неабиякої страви. |
| 4 Car il fallait que sur ceux-là, les oppresseurs, s'abattît une irrémédiable disette; il suffisait à ceux-ciqu'on leur montrât comment leurs ennemis étaient torturés. | 4 Адже треба було, щоб отих гнобителів неминуче спіткала нестача, | а цим тільки показати, яких мук зазнали їхні вороги. |
| 5 Et même lorsque s'abattit sur eux la fureur terrible de bêtes féroces, et qu'ils périssaient sous lesmorsures de serpents tortueux, ta colère ne dura pas jusqu'au bout; | 5 Бож як прийшла й на них страшна звірів лють, | і вони гинули від укусів в’юнких гадюк, | то не до кінця простягся гнів твій. |
| 6 mais c'est par manière d'avertissement et pour peu de temps qu'ils furent inquiétés, et ils avaient unsigne de salut pour leur rappeler le commandement de ta Loi, | 6 Вони для остороги були стривожені на час короткий, | і мали знак спасіння — на пам’ятку про заповідь твого закону; |
| 7 car celui qui se tournait vers lui était sauvé, non par ce qu'il avait sous les yeux, mais par toi, leSauveur de tous. | 7 бо хто повертавсь до нього, спасався — не тим, що бачив, | але тобою, Спасителю всього. |
| 8 Et par là tu prouvas à nos ennemis que c'est toi qui délivres de tout mal; | 8 Тим так само довів ти нашим ворогам, | що ти рятуєш від усякого лиха. |
| 9 eux, en effet, les morsures de sauterelles et de mouches les tuèrent, sans qu'on trouvât de remèdepour leur sauver la vie, car ils méritaient d'être châtiés par de telles bêtes, | 9 Бо їх губили сарани та мух укуси, | і не знайшлося ліків, щоб їх врятувати, | тому, що заслужили, щоб їх карали ці животини. |
| 10 tandis que tes fils, même les dents de serpents venimeux n'en eurent pas raison; car ta miséricordeleur vint en aide et les guérit. | 10 Твоїх же синів не подолали навіть зуби гадюк отруйних, | бо твоє милосердя допомогло їм і врятувало їх. |
| 11 Ainsi tes oracles leur étaient rappelés par des coups d'aiguillon, bien vite guéris, de peur que,tombés dans un profond oubli, ils ne fussent exclus de ta bienfaisance. | 11 Щоб вони пригадали собі твої слова, кусали їх гадюки, | але й вони негайно видужували, | щоб не впасти в глибину забуття | і не були позбавлені твоєї добродійности. |
| 12 Et de fait, ce n'est ni herbe ni émollient qui leur rendit la santé, mais ta parole, Seigneur, elle quiguérit tout! | 12 Бо ні зілля, ані припарки їх не вилікували, | лише твоє, Господи, слово, що всіх ізціляє. |
| 13 Oui, c'est toi qui as pouvoir sur la vie et sur la mort, qui fais descendre aux portes de l'Hadès eten fais remonter. | 13 Ти бо маєш владу над життям та смертю. | Ти зводиш до воріт аду й виводиш звідти. |
| 14 L'homme, dans sa malice, peut bien tuer, mais il ne ramène pas le souffle une fois parti, et nelibère pas l'âme que l'Hadès a reçue. | 14 Людина ж у своїй злобі може вбити, | однак духа, що вже вийшов, не може назад привернути, | ані звільнити душі, яку ад прийняв. |
| 15 Il est impossible d'échapper à ta main. | 15 Уникнути руки твоєї — неможливо! |
| 16 Les impies qui refusaient de te connaître furent fustigés par la force de ton bras; pluies insolites,grêle, averses inexorables les assaillirent, et le feu les consuma. | 16 Нечестивих, які відмовлялись тебе пізнавати, | твоє сильне рамено карало; | на них спали небувалі дощі, градобій, зливи нестримні, | і пожер їх вогонь. |
| 17 Car voici le plus étrange: dans l'eau, qui éteint tout, le feu n'avait que plus d'ardeur; l'univers eneffet combat pour les justes. | 17 Та найдивнішим було те, що в воді, яка все гасить, | вогонь іще більшої набирав сили, | бо природа за праведних воює. |
| 18 Tantôt en effet la flamme s'apaisait, de peur de brûler complètement les animaux envoyés contreles impies, et pour leur faire comprendre, à cette vue, qu'ils étaient poursuivis par un jugement de Dieu; | 18 Часом бо полум’я ставало лагіднішим, | щоб не спалити тварин, що були послані на нечестивих, | а й вони самі, бачивши те, збагнули, що їх переслідує суд Божий. |
| 19 tantôt, au sein même de l'eau, elle brûlait avec plus de force que le feu, pour détruire les produitsd'une terre inique. | 19 А часом і серед води воно понад силу вогню палило, | щоб знищити врожай безбожної країни. |
| 20 Au contraire, c'est une nourriture d'anges que tu as donnée à ton peuple, et c'est un pain toutpréparé que, du ciel, tu leur as fourni inlassablement, un pain capable de procurer toutes les délices et desatisfaire tous les goûts; | 20 Натомість, народ твій ти годував ангельською поживою, | зсилав їм хліб готовий з неба, без утоми, | що міг був дати всяку насолоду, підхожий усякому смакові. |
| 21 Et la substance que tu donnais manifestait ta douceur envers tes enfants, et, s'accommodant augoût de celui qui la prenait, elle se changeait en ce que chacun voulait. | 21 Так допомога твоя виявляла супроти дітей твою ніжність: | відповідно до бажання того, хто нею живився, | вона перетворювалась на те, чого хто хотів. |
| 22 Neige et glace supportaient le feu sans fondre: on saurait ainsi que c'était pour détruire lesrécoltes des ennemis, que le feu brûlait au milieu de la grêle et flamboyait sous la pluie, | 22 Сніг і лід витримували вогонь, не топились, | щоб знали, що тільки урожай ворогів | пожирав вогонь, що палив посеред граду | й посеред зливи блискав; |
| 23 tandis qu'au contraire, pour respecter la nourriture des justes, il oubliait jusqu'à sa propre vertu. | 23 а щоб праведники мали чим живитись, | зрікався він навіть своєї властивої сили. |
| 24 Car la création qui est à ton service, à toi, son Créateur, se tend à fond pour le châtiment desinjustes et se détend pour faire du bien à ceux qui se confient en toi, | 24 Творіння бо, слухняне тобі, Творцеві, | набирає на силі для кари грішникам, | попускає ж на благо тим, які покладаються на тебе. |
| 25 C'est pourquoi, alors aussi, en se changeant en tout, elle se mettait au service de ta libéralité,nourricière universelle, selon le désir de ceux qui étaient dans le besoin; | 25 Тим то й тоді, прибираючи різного вигляду, | воно служило твоїй щедрості, яка все живить, | відповідно до бажання тих, що відчувають нестачу, |
| 26 ainsi tes fils que tu as aimés, Seigneur, l'apprendraient: ce ne sont pas les diverses espèces defruits qui nourrissent l'homme, mais c'est ta parole qui conserve ceux qui croient en toi. | 26 щоб твої, Господи, улюблені діти знали, | що не плоди різнородні прогодовують людину, | а слово твоє зберігає тих, які в тебе вірять. |
| 27 Car ce qui n'était pas détruit par le feu fondait à la simple chaleur d'un bref rayon de soleil, | 27 Бо те, що вогнем не могло бути знищене, | топилося відразу — нагріте слабким промінням сонця, |
| 28 afin que l'on sache qu'il faut devancer le soleil pour te rendre grâce, et te rencontrer dès le leverdu jour; | 28 щоб було відомо, що, дякуючи тобі, треба випереджувати сонце | і перед тим, заки на світ благословиться, молитись тобі. |
| 29 l'espoir de l'ingrat fond, en effet, comme le givre hivernal, comme une eau inutile, il s'écoule. | 29 Надія бо невдячного, мов іней зимовий, розтане, | і розплинеться, наче вода, що не до вжитку. |
