Livre de la Genèse 19

JERUSALEM	Біблія
1 Quand les deux Anges arrivèrent à Sodome sur le soir, Lot était assis à la porte de la ville. Dès queLot les vit, il se leva à leur rencontre et se prosterna, face contre terre.	1 Коли обидва ангели прийшли над вечір у Содом, Лот сидів коло міських воріт. Як тільки Лот їх побачив, став їм навстрічу, вклонився лицем до землі,
2 Il dit: "Je vous en prie, Messeigneurs! Veuillez descendre chez votre serviteur pour y passer la nuitet vous laver les pieds, puis au matin vous reprendrez votre route", mais ils répondirent: "Non, nous passerons lanuit sur la place."	2 і мовив: Прошу ж вас, люди добрі, заверніть у дім вашого слуги та заночуйте, помивши собі ноги; а раненько встанете й підете далі в дорогу свою. Та вони відповіли: Ні, ми переночуємо на майдані.
3 Il les pressa tant qu'ils allèrent chez lui et entrèrent dans sa maison. Il leur prépara un repas, fitcuire des pains sans levain, et ils mangèrent.	3 Однак він дуже наполягав на них, і вони завернули до нього та увійшли в його дім. А він зробив їм гостину, напікши опрісноків, і вони попоїли.
4 Ils n'étaient pas encore couchés que la maison fut cernée parles hommes de la ville, les gens deSodome, depuis les jeunes jusqu'aux vieux, tout le peuple sans exception.	4 Ще вони не лягли, як міські чоловіки, содомські люди, від молодого до старого, увесь (без вийнятку) народ, обступили дім
5 Ils appelèrent Lot et lui dirent: "Où sont les hommes qui sont venus chez toi cette nuit? Amène-lesnous pour que nous en abusions."	5 і стали гукати до Лота та й казали: Де люди, що прийшли до тебе цієї ночі? Виведи їх до нас, хочемо їх спізнати!
6 Lot sortit vers eux à l'entrée et, ayant fermé la porte derrière lui,	6 Лот же вийшов до них до входу й, зачинивши за собою двері,
7 il dit: "Je vous en supplie, mes frères, ne commettez pas le mal!	7 мовив: Брати мої, не робіть, прошу, лиха!
8 Ecoutez: j'ai deux filles qui sont encore vierges, je vais vous les amener: faites-leur ce qui voussemble bon, mais, pour ces hommes, ne leur faites rien, puisqu'ils sont entrés sous l'ombre de mon toit."	8 Он у мене дві дочки, що не знали ще мужа: дозвольте, я виведу їх до вас, а ви робіть собі з ними, що вам любо. Тільки цим людям не робіть нічого, бож вони ввійшли під покрівлю мого дому.
9 Mais ils répondirent: "Ote-toi de là! En voilà un qui est venu en étranger, et il fait le juge! Eh bien,nous te ferons plus de mal qu'à eux!" Ils le pressèrent fort, lui Lot, et s'approchèrent pour briser la porte.	9 А ці відказали: Геть звідсіля! Прийшов не знати звідки, щоб жити, як чужинець, і хоче суд судити. Ось і навчимо тебе більше, ніж їх! І стали налягати вельми на чоловіка, себто на Лота, і підступили, щоб висадити двері.
10 Mais les hommes sortirent le bras, firent rentrer Lot auprès d'eux dans la maison et refermèrent laporte.	10 Тоді мужі простягли руки, втягли Лота до себе в хату й зачинили двері;
11 Quant aux hommes qui étaient à l'entrée de la maison, ils les frappèrent de berlue, du plus petitjusqu'au plus grand, et ils n'arrivaient pas à trouver l'ouverture.	11 людей же, що були під дверима, від найменшого до найбільшого, вдарили сліпотою, і вони марно намагалися знайти двері.
12 Les hommes dirent à Lot: "As-tu encore quelqu'un ici? Tes fils, tes filles, tous les tiens qui sontdans la ville, fais-les sortir de ce lieu.	12 Тоді мужі промовили до Лота: Хто тут іще з твоїх? Зять, сини, дочки, хто б не був з твоїх у місті, виведи їх із цього місця,
13 Nous allons en effet détruire ce lieu, car grand est le cri qui s'est élevé contre eux à la face deYahvé, et Yahvé nous a envoyés pour les exterminer."	13 бо ми зруйнуємо це місце, тому що великі скарги знялися проти них перед Господом, і Господь послав нас, щоб їх вигубити.
14 Lot alla parler à ses futurs gendres, qui devaient épouser ses filles: "Debout, dit-il, quittez ce lieu,car Yahvé va détruire la ville." Mais ses futurs gendres crurent qu'il plaisantait.	14 Лот вийшов і промовив до своїх (майбутніх) зятів, які мали взяти його дочок, кажучи: Вставайте, виходіте з цього місця, бо Господь хоче зруйнувати це місто. Та його зятям здавалося, що він жартує.
15 Lorsque pointa l'aurore, les Anges insistèrent auprès de Lot, en disant: "Debout! prends ta femmeet tes deux filles qui se trouvent là, de peur d'être emporté par le châtiment de la ville."	15 Коли ж займалося на світання, ангели заходилися квапити Лота, кажучи: Вставай, бери свою жінку та обох дочок, що тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на місто кара.
16 Et comme il hésitait, les hommes le prirent par la main, ainsi que sa femme et ses deux filles, pourla pitié que Yahvé avait de lui. Ils le firent sortir et le laissèrent en dehors de la ville.	16 Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом.
17 Comme ils le menaient dehors, il dit: "Sauve-toi, sur ta vie! Ne regarde pas derrière toi et net'arrête nulle part dans la Plaine, sauve-toi à la montagne, pour n'être pas emporté!"	17 А як вивели їх поза місто, один сказав: Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув.
18 Lot leur répondit: "Non, je t'en prie, Monseigneur!	18 А Лот: Ні бо, Господи!
19 Ton serviteur a trouvé grâce à tes yeux et tu as montré unegrande miséricorde à mon égard enm'assurant la vie. Mais moi, je ne puis pas me sauver à la montagne sans que m'atteigne le malheur et que jemeure.	19 Оце твій слуга знайшов у твоїх очах ласку й велика твоя милість, як учинив ти зо мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлося мені лихо й щоб мені не вмерти.
20 Voilà cette ville, assez proche pour y fuir, et elle est peu de chose. Permets que je m'y sauve --est-ce qu'elle n'est pas peu de chose? -- et que je vive!"	20 Ось близько он те місто: туди можна б утекти — та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, — щоб жити далі?
21 Il lui répondit: "Je te fais encore cette grâce de ne pas renverser la ville dont tu parles.	21 І відповів йому: Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш.
22 Vite, sauve-toi là-bas, car je ne puis rien faire avant que tu n'y sois arrivé." C'est pourquoi on adonné à la ville le nom de Coar.	22 Поспішай і втікай туди, бо я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш. Тому й названо це місто Цоар.
23 Au moment où le soleil se levait sur la terre et que Lot entrait à Coar,	23 Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар;
24 Yahvé fit pleuvoir sur Sodome et sur Gomorrhe du soufre et du feu venant de Yahvé,	24 тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба,
25 et il renversa ces villes et toute la Plaine, avec tous les habitants des villes et la végétation du sol.	25 і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі.
26 Or la femme de Lot regarda en arrière, et elle devint une colonne de sel.	26 Жінка ж Лота озирнулась позад себе — і стала соляним стовпом.
27 Levé de bon matin, Abraham vint à l'endroit où il s'était tenu devant Yahvé	27 Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв був перед Господом,
28 et il jeta son regard sur Sodome, sur Gomorrhe et sur toute la Plaine, et voici qu'il vit la fuméemonter du pays comme la fumée d'une fournaise!	28 і глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче киптява з печі.
29 Ainsi, lorsque Dieu détruisit les villes de la Plaine, il s'est souvenu d'Abraham et il a retiré Lot dumilieu de la catastrophe, dans le renversement des villes où habitait Lot.	29 І сталось, коли Бог руйнував міста округи, згадав він про Авраама й вислав Лота споміж згарищ, як руйнував ті міста, що в них жив Лот.
30 Lot monta de Coar et s'établit dans la montagne avec ses deux filles, car il n'osa pas rester à Coar.Il s'installa dans une grotte, lui et ses deux filles.	30 Лот же вийшов із Цоару і, зійшовши вище, осівся на горі з обома дочками, бо боявся жити в Цоарі. Він оселився в печері, він сам і обидві його дочки.
31 L'aînée dit à la cadette: "Notre père est âgé et il n'y a pas d'homme dans le pays pour s'unir à nousà la manière de tout le monde.	31 Тоді старша до меншої каже: Батько наш старий, та нема в краю нікого, щоб увійшов до нас, як то звичайно всі на світі роблять.
32 Viens, faisons boire du vin à notre père et couchons avec lui; ainsi, de notre père, nous susciteronsune descendance."	32 Ходім но, упиймо нашого батька вином та віддамось йому, щоб зберегти рід батьковий.
33 Elles firent boire, cette nuit-là, du vin à leur père, et l'aînée vint s'étendre près de son père, quin'eut conscience ni de son coucher ni de son lever.	33 І упоїли тієї ночі вином свого батька. Увійшла старша й лягла з батьком, та він не спостеріг, ні як вона лягла, ні як устала.
34 Le lendemain, l'aînée dit à la cadette: "La nuit dernière, j'ai couché avec mon père; faisons-luiboire du vin encore cette nuit et va coucher avec lui; ainsi, de notre père nous susciterons une descendance."	34 Другого дня каже старша до молодшої: Вчора я спала з батьком. Упиймо його вином ще й цієї ночі, й увійди ти та й віддайся йому, щоб зберегти рід батьковий.
35 Elles firent boire du vin à leur père encore cette nuit-là, et la cadette s'étendit auprès de lui, quin'eut conscience ni de son coucher ni de son lever.	35 І впоїли вином свого батька й тієї ночі. Пішла менша й лягла з ним, та він не спостеріг, ні як вона лягала, ні як уставала.
36 Les deux filles de Lot devinrent enceintes de leur père.	36 І зачали обидві дочки Лота від свого батька,
37 L'aînée donna naissance à un fils et elle l'appela Moab; c'est l'ancêtre des Moabites d'aujourd'hui.	37 і породила старша сина й назвала його ім’ям Моав. Він предок сьогоднішніх моавитян.
38 La cadette aussi donna naissance à un fils et elle l'appela Ben-Ammi; c'est l'ancêtre des Bené-Ammon d'aujourd'hui.	38 Менша також породила сина й назвала його ім’ям Бен-Аммі. Він предок сьогоднішніх аммоніїв.