ΙΩΒ - Giobbe - Job 12

GREEK BIBLE	Біблія
1 Ο δε Ιωβ απεκριθη και ειπε?	1 Заговорив Іов і мовив:
2 σεις εισθε αληθως οι ανθρωποι, και με σας θελει τελευτησει η σοφια.	2 «Справді лише ви люди, | і з вами умре мудрість!
3 Και εγω εχω συνεσιν ως και υμεις? δεν ειμαι κατωτερος υμων? και τις δεν γνωριζει τοιαυτα πραγματα;	3 Є й у мене розум, як у вас, | нічим я від вас не гірший! | Та й хто не знає того?
4 Εγεινα χλευη εις τον πλησιον μου, οστις επικαλουμαι τον Θεον, και μοι αποκρινεται. Ο δικαιος και αμεμπτος περιγελαται.	4 Посмішищем ближнього зробивсь я, | що взиваю до Бога, і він відповідає; | сміховиськом — я праведний, безвинний.
5 Ο κινδυνευων να ολισθηση με τους ποδας ειναι εις τον στοχασμον του ευτυχουντος ως λυχνος καταπεφρονημενος.	5 Презирство на нещастя! — думає щасливий. | Стусана тому, який спотикнеться!
6 Αι σκηναι των ληστων ευτυχουσι, και οι παροργιζοντες τον Θεον ειναι εν ασφαλεια, εις τας χειρας των οποιων ο Θεος φερει αφθονιαν.	6 Шатра ж грабіжників спокійні, | і ті, що гнівлять Бога, сидять собі безпечні, | ті, що власну руку мають за бога.
7 Αλλ' ερωτησον τωρα τα ζωα, και θελουσι σε διδαξει? και τα πετεινα του ουρανου, και θελουσι σοι απαγγειλει?	7 Спитай лиш у тварин, вони тебе навчать; | у птиць небесних, і тобі сповістять;
8 η λαλησον προς την γην, και θελει σε διδαξει? και οι ιχθυες της θαλασσης θελουσι σοι διηγηθη.	8 або повзунів, вони тебе повчать, | і риби в морі тобі повідають!
9 Τις εκ παντων τουτων δεν γνωριζει, οτι η χειρ του Κυριου εκαμε ταυτα;	9 Хто з усіх них не знає, | що рука Господня все це створила?
10 Εν τη χειρι του οποιου ειναι ψυχη παντων των ζωντων και η πνοη πασης ανθρωπινης σαρκος.	10 В його руці душа всього живого, | дихання кожного людського тіла.
11 Το ωτιον δεν διακρινει τους λογους; και ο ουρανισκος λαμβανει γευσιν του φαγητου αυτου;	11 Хіба не вухо слова розрізняє?
12 Η σοφια ειναι μετα των γεροντων, και η συνεσις εν τη μακροτητι των ημερων.	12 У сивоголових — мудрість, | у довголітніх — розум.
13 Εν αυτω ειναι η σοφια και η δυναμις? αυτος εχει βουλην και συνεσιν.	13 У нього премудрість і потуга, | у нього рада й розум.
14 Ιδου, καταστρεφει, και δεν ανοικοδομειται? κλειει κατα του ανθρωπου, και ουδεις ο ανοιγων.	14 Як він зруйнує, ніхто не відбудує; | як замкне когось, ніхто вже не відімкне.
15 Ιδου, κρατει τα υδατα, και ξηραινονται? παλιν εξαποστελλει αυτα, και καταστρεφουσι την γην.	15 Здержить води — все повисихає;| а пустить їх — розбурять землю.
16 Μετ' αυτου ειναι η δυναμις και η σοφια? αυτου ειναι ο απατωμενος και ο απατων.	16 У нього сила та обачність; | у нього зведений і зводитель.
17 Παραδιδει λαφυρον τους βουλευτας και μωραινει τους κριτας.	17 Він радників босоніж відсилає | і в суддів розум відбирає.
18 Λυει την ζωνην των βασιλεων και περιζωνει την οσφυν αυτων με σχοινιον.	18 Він знімає з царів кайдани | й оперізує їх стан мотуззям.
19 Παραδιδει λαφυρον τους αρχοντας και καταστρεφει τους ισχυρους.	19 Він відсилає священиків босоніж, | і валить могутніх.
20 Αφαιρει τον λογον των δεινων ρητορων, και σηκονει την συνεσιν απο των πρεσβυτερων.	20 Він проречистим рот закриває, | він забирає в старих розум.
21 Εκχεει καταφρονησιν επι τους αρχοντας, και λυει την ζωνην των ισχυρων.	21 Він виливає на вельмож презирство | й розпускає пояс сильних.
22 Αποκαλυπτει εκ του σκοτους βαθεα πραγματα, και εξαγει εις φως την σκιαν του θανατου.	22 Він виявляє те, що в темряві глибоко скрилось, | виводить смертну тінь на світло.
23 Μεγαλυνει τα εθνη και αφανιζει αυτα? πλατυνει τα εθνη και συστελλει αυτα.	23 Множить народи і їх губить, | поширює людей, а потім їх нищить.
24 Αφαιρει την καρδιαν απο των αρχηγων των λαων της γης, και καμνει αυτους να περιπλανωνται εν ερημω αβατω?	24 Він відбирає розум у голів краю, | пускає їх блудити в пустині без дороги.
25 ψηλαφωσιν εν σκοτει χωρις φωτος, και καμνει αυτους να παραφερωνται ως ο μεθυων.	25 І вони бродять помацки у темряві без світла, | і заточуються, немов п’яні.»