Luke 11

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And it came to pass, that as he was in a certain place praying, when he ceased, one of his disciples said to him: Lord, teach us to pray, as John also taught his disciples.	1 Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів «Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.»
2 And he said to them: When you pray, say: Father, hallowed be thy name. Thy kingdom come.	2 А він до них промовив «Коли ви молитесь, кажіть Отче, нехай святиться твоє ім’я, нехай прийде твоє Царство.
3 Give us this day our daily bread.	3 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.»
4 And forgive us our sins, for we also forgive every one that is indebted to us. And lead us not into temptation.	4 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.»
5 And he said to them: Which of you shall have a friend, and shall go to him at midnight, and shall say to him: Friend, lend me three loaves,	5 Далі до них промовив: «Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби,
6 Because a friend of mine is come off his journey to me, and I have not what to set before him.	6 бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати,
7 And he from within should answer, and say: Trouble me not, the door is now shut, and my children are with me in bed; I cannot rise and give thee.	7 а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, —
8 Yet if he shall continue knocking, I say to you, although he will not rise and give him, because he is his friend; yet, because of his importunity, he will rise, and give him as many as he needeth.	8 кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує.
9 And I say to you, Ask, and it shall be given you: seek, and you shall find: knock, and it shall be opened to you.	9 Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять.
10 For every one that asketh, receiveth; and he that seeketh, findeth; and to him that knocketh, it shall be opened.	10 Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.
11 And which of you, if he ask his father bread, will he give him a stone? or a fish, will he for a fish give him a serpent?	11 Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку?
12 Or if he shall ask an egg, will he reach him a scorpion?	12 Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона?
13 If you then, being evil, know how to give good gifts to your children, how much more will your Father from heaven give the good Spirit to them that ask him?	13 Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!»
14 And he was casting out a devil, and the same was dumb: and when he had cast out the devil, the dumb spoke: and the multitudes were in admiration at it:	14 Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди.
15 But some of them said: He casteth out devils by Beelzebub, the prince of devils.	15 Та деякі з них говорили: «Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів.»
16 And others tempting, asked of him a sign from heaven.	16 Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба.
17 But he seeing their thoughts, said to them: Every kingdom divided against itself, shall be brought to desolation, and house upon house shall fall.	17 А він, знаючи думки їх, сказав їм: «Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде.
18 And if Satan also be divided against himself, how shall his kingdom stand? because you say, that through Beelzebub I cast out devils.	18 Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, — як устоїться його царство? Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів.
19 Now if I cast out devils by Beelzebub; by whom do your children cast them out? Therefore they shall be your judges.	19 Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини? Ось чому вони будуть вашими суддями.
20 But if I by the finger of God cast out devils; doubtless the kingdom of God is come upon you.	20 Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство.
21 When a strong man armed keepeth his court, those things are in peace which he possesseth.	21 Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці.
22 But if a stronger than he come upon him, and overcome him; he will take away all his armour wherein he trusted, and will distribute his spoils.	22 Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич.
23 He that is not with me, is against me; and he that gathereth not with me, scattereth.	23 Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.
24 When the unclean spirit is gone out of a man, he walketh through places without water, seeking rest; and not finding, he saith: I will return into my house whence I came out.	24 Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов.
25 And when he is come, he findeth it swept and garnished.	25 І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним.
26 Then he goeth and taketh with him seven other spirits more wicked than himself, and entering in they dwell there. And the last state of that man becomes worse than the first.	26 І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.»
27 And it came to pass, as he spoke these things, a certain woman from the crowd, lifting up her voice, said to him: Blessed is the womb that bore thee, and the paps that gave thee suck.	27 Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: «Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.»
28 But he said: Yea rather, blessed are they who hear the word of God, and keep it.	28 А він озвався: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.»
29 And the multitudes running together, he began to say: This generation is a wicked generation: it asketh a sign, and a sign shall not be given it, but the sign of Jonas the prophet.	29 Коли народ згромадивсь, Ісус почав промовляти: «Рід цей — рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться, окрім знаку Йони,
30 For as Jonas was a sign to the Ninivites; so shall the Son of man also be to this generation.	30 бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син Чоловічий буде знаком для цього роду.
31 The queen of the south shall rise in the judgment with the men of this generation, and shall condemn them: because she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon; and behold more than Solomon here.	31 Цариця півдня встане під час суду з людьми оцього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу послухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона!
32 The men of Ninive shall rise in the judgment with this generation, and shall condemn it; because they did penance at the preaching of Jonas; and behold more than Jonas here.	32 Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповіді Йони, та ось тут більше від Йони.
33 No man lighteth a candle, and putteth it in a hidden place, nore under a bushel; but upon a candlestick, that they that come in, may see the light.	33 Ніхто не світить світла й не кладе його у сховок, ані під посудину, але на свічник, щоб ті, що входять, бачили ясність.
34 The light of thy body is thy eye. If thy eye be single, thy whole body will be lightsome: but if it be evil, thy body also will be darksome.	34 Світло твого тіла — твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне.
35 Take heed therefore, that the light which is in thee, be not darkness.	35 Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява.
36 If then thy whole body be lightsome, having no part of darkness; the whole shall be lightsome; and as a bright lamp, shall enlighten thee.	36 Коли, отже, все тіло твоє — світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом.»
37 And as he was speaking, a certain Pharisee prayed him, that he would dine with him. And he going in, sat down to eat.	37 Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом.
38 And the Pharisee began to say, thinking within himself, why he was not washed before dinner.	38 Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом.
39 And the Lord said to him: Now you Pharisees make clean the outside of the cup and of the platter; but your inside is full of rapine and iniquity.	39 Господь сказав до нього: «От ви, фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства.
40 Ye fools, did not he that made that which is without, make also that which is within?	40 Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини?
41 But yet that which remaineth, give alms; and behold, all things are clean unto you.	41 Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.
42 But woe to you, Pharisees, because you tithe mint and rue and every herb; and pass over judgment, and the charity of God. Now these things you ought to have done, and not to leave the other undone.	42 Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м’яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати.
43 Woe to you, Pharisees, because you love the uppermost seats in the synagogues, and salutations in the marketplace.	43 Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах.
44 Woe to you, because you are as sepulchres that appear not, and men that walk over are not aware.	44 Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.»
45 And one of the lawyers answering, saith to him: Master, in saying these things, thou reproachest us also.	45 Озвавсь тоді один із учителів закону: «Учителю! — кажучи це, ти й нас ображаєш.»
46 But he said: Woe to you lawyers also, because you load men with burdens which they cannot bear, and you yourselves touch not the packs with one of your fingers.	46 Він же відповів: «Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.
47 Woe to you who build the monuments of the prophets: and your fathers killed them.	47 Горе вам, що будуєте гроби пророкам, а це ваші батьки їх убили!
48 Truly you bear witness that you consent to the doings of your fathers: for they indeed killed them, and you build their sepulchres.	48 Ви так стаєте свідками й даєте згоду вчинкам батьків ваших: вони їх повбивали, а ви будуєте їм гроби!
49 For this cause also the wisdom of God said: I will send to them prophets and apostles; and some of them they will kill and persecute.	49 Тому й каже мудрість Божа: Я їм пошлю пророків і апостолів; вони деяких з них уб’ють, а деяких будуть гонити,
50 That the blood of all the prophets which was shed from the foundation of the world, may be required of this generation,	50 щоб цей рід відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,
51 From the blood of Abel unto the blood of Zacharias, who was slain between the alter and the temple: Yea I say to you, It shall be required of this generation.	51 від крови Авеля до крови Захарії, забитого між вівтарем і храмом. Так, я кажу вам: Рід цей здасть за те рахубу!
52 Woe to you lawyers, for you have taken away the key of knowledge: you yourselves have not entered in, and those that were entering in, you have hindered.	52 Горе вам, учителям закону, бо ви взяли ключ знання! Самі ви не ввійшли і тим, що хотіли ввійти, заборонили.»
53 And as he was saying these things to them, the Pharisees and the lawyers began violently to urge him, and to oppress his mouth about many things,	53 І як він вийшов звідти, книжники та фарисеї почали сильно на нього нападати й ставити йому різні питання,
54 Lying in wait for him, and seeking to catch something from his mouth, that they might accuse him.	54 чигаючи так, щоб несподівано піймати якесь слово з уст його.