Mark 7

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And there assembled together unto him the Pharisees and some of the scribes, coming from Jerusalem.	1 Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.
2 And when they had seen some of his disciples eat bread with common, that is, with unwashed hands, they found fault.	2 І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, —
3 For the Pharisees, and all the Jews eat not without often washing their hands, holding the tradition of the ancients:	3 бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,
4 And when they come from the market, unless they be washed, they eat not: and many other things there are that have been delivered to them to observe, the washings of cups and of pots, and of brazen vessels, and of beds.	4 і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, —
5 And the Pharisees and scribes asked him: Why do not thy disciples walk according to the tradition of the ancients, but they eat bread with common hands?	5 отож питали його книжники та фарисеї: Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?
6 But he answering, said to them: Well did Isaias prophesy of you hypocrites, as it is written: This people honoureth me with their lips, but their heart is far from me.	6 Він же відповів їм: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;
7 And in vain to they worship me, teaching doctrines and precepts of men.	7 та вони марно мене почитають, навчаючи наук — наказів людських.
8 For leaving the commandment of God, you hold the tradition of men, the washing of pots and of cups: and many other things you do like to these.	8 Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді.
9 And he said to them: Well do you make void the commandment of God, that you may keep your own tradition.	9 І сказав їм: Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.
10 For Moses said: Honor thy father and thy mother; and He that shall curse father or mother, dying let him die.	10 Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і — хто проклинає батька або матір — смерть такому!
11 But you say: If a man shall say to his father or mother, Corban, (which is a gift,) whatsoever is from me, shall profit thee.	11 А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері — корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, —
12 And further you suffer him not to do any thing for his father or mother,	12 тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.
13 Making void the word of God by your own tradition, which you have given forth. And many other such like things you do.	13 Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, — та й чимало іншого такого чините!
14 And calling again the multitude unto him, he said to them: Hear ye me all, and understand.	14 І прикликавши знову народ, промовляв до нього: Слухайте мене всі й розумійте!
15 There is nothing from without a man that entering into him, can defile him. But the things which come from a man, those are they that defile a man.	15 Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.
16 If any man have ears to hear, let him hear.	16 Хто має вуха слухати, хай слухає!
17 And when he was come into the house from the multitude, his disciples asked him the parable.	17 І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.
18 And he saith to them: So are you also without knowledge? understand you not that every thing from without, entering into a man cannot defile him:	18 А він і каже їм: То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,
19 Because it entereth not into his heart, but goeth into the belly, and goeth out into the privy, purging all meats?	19 — воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими.
20 But he said that the things which come out from a man, they defile a man.	20 Далі казав: Те, що виходить з людини, — те осквернює людину.
21 For from within out of the heart of men proceed evil thoughts, adulteries, fornications, murders,	21 З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,
22 Thefts, covetousness, wickedness, deceit, lasciviousness, an evil eye, blasphemy, pride, foolishness.	22 перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.
23 All these evil things come from within, and defile a man.	23 Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину.
24 And rising from thence he went into the coasts of Tyre and Sidon: and entering into a house, he would that no man should know it, and he could not be hid.	24 І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.
25 For a woman as soon as she heard of him, whose daughter had an unclean spirit, came in and fell down at his feet.	25 Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.
26 For the woman was a Gentile, a Syrophenician born. And she besought him that he would cast forth the devil out of her daughter.	26 Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.
27 Who said to her: Suffer first the children to be filled: for it is not good to take the bread of the children, and cast it to the dogs.	27 Він відповів їй: Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам. —
28 But she answered and said to him: Yea, Lord; for the whelps also eat under the table of the crumbs of the children.	28 Вона ж озвалась та й каже йому: Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях.
29 And he said to her: For this saying go thy way, the devil is gone out of thy daughter.	29 І сказав їй: За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки.
30 And when she was come into her house, she found the girl lying upon the bed, and that the devil was gone out.	30 Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, — біс вийшов.
31 And again going out of the coasts of Tyre, he came by Sidon to the sea of Galilee, through the midst of the coasts of Decapolis.	31 І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.
32 And they bring to him one deaf and dumb; and they besought him that he would lay his hand upon him.	32 І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.
33 And taking him from the multitude apart, he put his fingers into his ears, and spitting, he touched his tongue:	33 І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;
34 And looking up to heaven, he groaned, and said to him: Ephpheta, which is, Be thou opened.	34 а глянувши на небо, зідхнув та й каже: Ефата, тобто: Відкрийся!
35 And immediately his ears were opened, and the string of his tongue was loosed, and he spoke right.	35 І зараз же відкрились його вуха, і розв’язалися зав’язі його язика, і почав він виразно говорити.
36 And he charged them that they should tell no man. But the more he charged them, so much the more a great deal did they publish it.	36 І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.
37 And so much the more did they wonder, saying: He hath done all things well; he hath made both the deaf to hear, and the dumb to speak.	37 І, зачудовані понад усяку міру, говорили: Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову — німим.