| 1 NON giudicate, acciocchè non siate giudicati. | 1 «Не судіте, щоб вас не судили; |
| 2 Perciocchè, di qual giudizio voi giudicherete, sarete giudicati; e della misura che voi misurerete, sarà altresì misurato a voi. | 2 бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. |
| 3 E che guardi tu il fuscello ch’è nell’occhio del tuo fratello? e non iscorgi la trave ch’è nell’occhio tuo? | 3 Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? |
| 4 Ovvero, come dici al tuo fratello: Lascia che io ti tragga dell’occhio il fuscello, ed ecco, la trave è nell’occhio tuo? | 4 Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці? |
| 5 Ipocrita, trai prima dell’occhio tuo la trave, e poi ci vedrai bene per trarre dell’occhio del tuo fratello il fuscello. | 5 Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку. |
| 6 Non date ciò che è santo a’ cani, e non gettate le vostre perle dinanzi a’ porci; che talora non le calpestino co’ piedi, e rivoltisi, non vi lacerino | 6 Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли. |
| 7 Chiedete, e vi sarà dato; cercate, e troverete; picchiate, e vi sarà aperto. | 7 Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. |
| 8 Perciocchè, chiunque chiede riceve, e chi cerca trova, e sarà aperto a chi picchia. | 8 Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють. |
| 9 Evvi egli alcun uomo fra voi, il quale, se il suo figliuolo gli chiede del pane, gli dia una pietra? | 9 Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? |
| 10 Ovvero anche, se gli chiede un pesce, gli porga un serpente? | 10 Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? |
| 11 Se dunque voi, che siete malvagi, sapete dar buoni doni a’ vostri figliuoli, quanto maggiormente il Padre vostro, che è ne’ cieli, darà egli cose buone a coloro che lo richiederanno? | 11 Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять. |
| 12 Tutte le cose adunque, che voi volete che gli uomini vi facciano, fatele altresì voi a loro; perciocchè questa è la legge ed i profeti. | 12 Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, — це ж бо закон і пророки. |
| 13 Entrate per la porta stretta, perciocchè larga è la porta, e spaziosa la via, che mena alla perdizione; e molti son coloro che entran per essa. | 13 Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. |
| 14 Quanto è stretta la porta, ed angusta la via che mena alla vita! e pochi son coloro che la trovano | 14 Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять. |
| 15 Ora, guardatevi da’ falsi profeti, i quali vengono a voi in abito di pecore; ma dentro son lupi rapaci. | 15 Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині — вовки хижі. |
| 16 Voi li riconoscerete da’ frutti loro; colgonsi uve dalle spine, o fichi da’ triboli? | 16 Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків — смокви? |
| 17 Così, ogni buon albero fa buoni frutti; ma l’albero malvagio fa frutti cattivi. | 17 Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево — плоди погані. |
| 18 L’albero buono non può far frutti cattivi, nè l’albero malvagio far frutti buoni. | 18 Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево — плодів добрих. |
| 19 Ogni albero che non fa buon frutto è tagliato, e gettato nel fuoco. | 19 Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають. |
| 20 Voi adunque li riconoscerete da’ loro frutti | 20 За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх. |
| 21 Non chiunque mi dice: Signore, Signore, entrerà nel regno de’ cieli; ma chi fa la volontà del Padre mio, che è ne’ cieli. | 21 Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! — ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі, |
| 22 Molti mi diranno in quel giorno: Signore, Signore, non abbiam noi profetizzato in nome tuo, e in nome tuo cacciati demoni, e fatte, in nome tuo, molte potenti operazioni? | 22 Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили? |
| 23 Ma io allora protesterò loro: Io non vi conobbi giammai; dipartitevi da me, voi tutti operatori d’iniquità. | 23 І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня! |
| 24 Perciò, io assomiglio chiunque ode queste mie parole, e le mette ad effetto, ad un uomo avveduto, il quale ha edificata la sua casa sopra la roccia. | 24 Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. |
| 25 E quando è caduta la pioggia, e son venuti i torrenti, e i venti hanno soffiato, e si sono avventati a quella casa, ella non è però caduta; perciocchè era fondata sopra la roccia. | 25 Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі. |
| 26 Ma chiunque ode queste parole, e non le mette ad effetto, sarà assomigliato ad un uomo pazzo, il quale ha edificata la sua casa sopra la rena. | 26 А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. |
| 27 E quando la pioggia è caduta, e son venuti i torrenti, e i venti hanno soffiato, e si sono avventati a quella casa, ella è caduta, e la sua ruina è stata grande. | 27 Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.» |
| 28 Ora, quando Gesù ebbe finiti questi ragionamenti, le turbe stupivano della sua dottrina; | 28 І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню, |
| 29 perciocchè egli le ammaestrava, come avendo autorità, e non come gli Scribi | 29 бо він навчав їх як повновладний, а не як книжники їхні. |
