Primo libro delle Cronache 16

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Introdussero dunque l’arca di Dio e la collocarono al centro della tenda che Davide aveva piantato per essa; offrirono olocausti e sacrifici di comunione davanti a Dio.	1 Господь сказав до Самуїла: «Докіль ти будеш вболівати над Саулом, що я його відкинув, щоб він не царював над Ізраїлем? Налий ріг твій олією та йди в дорогу. Я пошлю тебе до Єссея, вифлеємця, бо я наглянув собі царя між його синами.»
2 Quando ebbe finito di offrire gli olocausti e i sacrifici di comunione, Davide benedisse il popolo nel nome del Signore.	2 Самуїл сказав: «Як мені туди йти? Таж як Саул про це почує, вб’є мене!» Господь же мовив: «Візьмеш телицю з собою й скажеш: Я прийшов принести жертву Господеві.
3 Distribuì a tutti gli Israeliti, uomini e donne, una pagnotta di pane, una porzione di carne arrostita e una schiacciata di uva passa.	3 Закличеш Єссея до жертви, й я вкажу тобі, що ти маєш робити: помажеш мені того, що я тобі вкажу.»
4 Egli stabilì che alcuni leviti stessero davanti all’arca del Signore come ministri, per celebrare, ringraziare e lodare il Signore, Dio d’Israele.	4 І вчинив Самуїл, що Господь велів. А як прийшов у Вифлеєм, міські старші, стривожені, вийшли йому назустріч й питають: «Чи твої відвідини віщують нам добро?»
5 Erano Asaf il capo, Zaccaria il suo secondo, Ieièl, Semiramòt, Iechièl, Mattitia, Eliàb, Benaià, Obed-Edom e Ieièl, che suonavano strumenti musicali, arpe e cetre; Asaf suonava i cimbali.	5 Той відповів: «Добро! Я прийшов принести жертву Господеві. Очистіться й ходіть зо мною на жертву.» І він очистив Єссея і його синів та й закликав їх до жертви.
6 I sacerdoti Benaià e Iacazièl con le trombe erano sempre davanti all’arca dell’alleanza di Dio.	6 Коли ж прийшли, й він побачив Еліява, подумав сам у собі: це певне перед Господом його помазаник!
7 Proprio in quel giorno Davide per la prima volta affidò ad Asaf e ai suoi fratelli questa lode al Signore:	7 Але Господь сказав до Самуїла: «Не вважай на його вид та на його високий стан, я його відкинув. Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце.»
8 «Rendete grazie al Signore e invocate il suo nome, proclamate fra i popoli le sue opere.	8 Тоді Єссей прикликав Авінадава й привів його перед Самуїла, та цей сказав: «І цього не вибрав Господь.»
9 A lui cantate, a lui inneggiate, meditate tutte le sue meraviglie.	9 Потім Єссей привів Шамму, та він сказав: «І цього не вибрав Господь.»
10 Gloriatevi del suo santo nome: gioisca il cuore di chi cerca il Signore.	10 Отак Єссей привів сім своїх синів до Самуїла, та Самуїл сказав до Єссея: «І цих Господь не вибрав.»
11 Cercate il Signore e la sua potenza, ricercate sempre il suo volto.	11 Тоді Самуїл спитав Єссея: «Чи це всі твої хлопці?» Той відповів: «Є ще найменший, та він пасе вівці.» І велів Самуїл Єссеєві: «Пошли за ним, бо ми не сядемо, поки не прийде сюди.»
12 Ricordate le meraviglie che ha compiuto, i suoi prodigi e i giudizi della sua bocca,	12 Послав він за ним, і привели його. Був же він русявий, гарноокий, уродливий з виду. І повелів Господь: «Устань, помаж, це він.»
13 voi, stirpe d’Israele, suo servo, figli di Giacobbe, suoi eletti.	13 Узяв Самуїл ріг з олією й помазав його посеред його братів. І дух Господній зійшов на Давида з того дня й на майбутнє. Самуїл же рушив і пішов у Раму.
14 È lui il Signore, nostro Dio: su tutta la terra i suoi giudizi.	14 Дух Господній відступив від Саула, а злий дух від Господа непокоїв його.
15 Ricordate sempre la sua alleanza, parola data per mille generazioni,	15 Слуги Саулові йому сказали: «Глянь лишень, як злий дух від Бога тебе мучить.
16 l’alleanza stabilita con Abramo e il suo giuramento a Isacco.	16 Нехай наш володар лише накаже, і твої слуги, що перед тобою, пошукають чоловіка, який вміє грати на цитрі; і як нападе на тебе злий дух від Бога, він заграє своєю рукою, і тобі стане легше.»
17 L’ha stabilita per Giacobbe come decreto, per Israele come alleanza eterna,	17 Саул звелів своїм слугам: «Пошукайте мені чоловіка, що гарно грає, й приведіте його до мене.»
18 quando disse: “Ti darò il paese di Canaan come parte della vostra eredità”.	18 Заговорив один з молодих людей та й каже: «Бачив я сина в Єссея вифлеємця, він уміє гарно грати, сила в нього незвичайна, звиклий до бою, розумний на слово, гарний на вроду, та й Господь з ним.»
19 Quando erano in piccolo numero, pochi e stranieri in quel luogo,	19 І послав Саул послів до Єссея так сказати: «Пришли мені Давида, твого сина, що при вівцях.»
20 e se ne andavano di nazione in nazione e da un regno a un altro popolo,	20 Узяв Єссей п’ять хлібів, бурдюк вина та козеня й послав усе це Саулові через Давида, свого сина.
21 non permise che alcuno li opprimesse e castigò i re per causa loro:	21 І прийшов Давид до Саула й вслуговував йому. Саул дуже полюбив його, так що він став його зброєношею.
22 “Non toccate i miei consacrati, non fate alcun male ai miei profeti”.	22 Тому й послав Саул до Єссея й велів йому сказати: «Нехай Давид служить при мені, бо я його вподобав.»
23 Cantate al Signore, uomini di tutta la terra, annunciate di giorno in giorno la sua salvezza.	23 І було: що найде дух від Бога на Саула, візьме Давид гусла та й заграє; от і полегшає Саулові і стане ліпше, а злий дух відійде геть від нього.
24 In mezzo alle genti narrate la sua gloria, a tutti i popoli dite le sue meraviglie.
25 Grande è il Signore e degno di ogni lode, terribile sopra tutti gli dèi.
26 Tutti gli dèi dei popoli sono un nulla, il Signore invece ha fatto i cieli.
27 Maestà e onore sono davanti a lui, forza e gioia nella sua dimora.
28 Date al Signore, o famiglie dei popoli, date al Signore gloria e potenza,
29 date al Signore la gloria del suo nome. Portate offerte ed entrate al suo cospetto, prostratevi al Signore nel suo atrio santo.
30 Tremi davanti a lui tutta la terra. È stabile il mondo, non potrà vacillare!
31 Gioiscano i cieli, esulti la terra, e dicano tra le genti: “Il Signore regna!”.
32 Risuoni il mare e quanto racchiude, sia in festa la campagna e quanto contiene.
33 Acclamino gli alberi della foresta davanti al Signore che viene a giudicare la terra.
34 Rendete grazie al Signore perché è buono, perché il suo amore è per sempre.
35 Dite: “Salvaci, Dio della nostra salvezza, radunaci e liberaci dalle genti, perché ringraziamo il tuo nome santo: lodarti sarà la nostra gloria.
36 Benedetto il Signore, Dio d’Israele, da sempre e per sempre”». Tutto il popolo disse: «Amen, lode al Signore».
37 Quindi Davide lasciò Asaf e i suoi fratelli davanti all’arca dell’alleanza del Signore, perché officiassero continuamente davanti all’arca, secondo il rituale quotidiano;
38 lasciò Obed-Edom, figlio di Iedutùn, e Cosa, insieme con sessantotto fratelli, come portieri.
39 Egli incaricò della Dimora del Signore che era sull’altura di Gàbaon il sacerdote Sadoc e i suoi fratelli sacerdoti,
40 perché offrissero olocausti al Signore sull’altare degli olocausti per sempre, al mattino e alla sera, e compissero quanto è scritto nella legge che il Signore aveva imposto a Israele.
41 Con loro erano Eman, Iedutùn e tutti gli altri scelti e designati per nome perché lodassero il Signore, perché il suo amore è per sempre.
42 Con loro avevano trombe e cimbali per suonare e altri strumenti per il canto divino. I figli di Iedutùn erano incaricati della porta.
43 Poi tutto il popolo se ne andò, ciascuno a casa sua, e Davide tornò per benedire la sua famiglia.