| 1 בֵּלְשַׁאצַּר מַלְכָּא עֲבַד לְחֶם רַב לְרַבְרְבָנֹוהִי אֲלַף וְלָקֳבֵל אַלְפָּא חַמְרָא שָׁתֵה | 1 Тоді праведник виступить з великою сміливістю | перед тими, що його гнобили | та його труди ні за що мали. |
| 2 בֵּלְשַׁאצַּר אֲמַר ׀ בִּטְעֵם חַמְרָא לְהַיְתָיָה לְמָאנֵי דַּהֲבָא וְכַסְפָּא דִּי הַנְפֵּק נְבוּכַדְנֶצַּר אֲבוּהִי מִן־הֵיכְלָא דִּי בִירוּשְׁלֶם וְיִשְׁתֹּון בְּהֹון מַלְכָּא וְרַבְרְבָנֹוהִי שֵׁגְלָתֵהּ וּלְחֵנָתֵהּ | 2 Вони його уздрівши, збентежаться страхом жахливим | і здивуються з несподіваного спасіння. |
| 3 בֵּאדַיִן הַיְתִיו מָאנֵי דַהֲבָא דִּי הַנְפִּקוּ מִן־הֵיכְלָא דִּי־בֵית אֱלָהָא דִּי בִירוּשְׁלֶם וְאִשְׁתִּיו בְּהֹון מַלְכָּא וְרַבְרְבָנֹוהִי שֵׁגְלָתֵהּ וּלְחֵנָתֵהּ | 3 Вони, каявшися, скажуть один до одного | і, стогнавши в тривозі духу, промовлять: |
| 4 אִשְׁתִּיו חַמְרָא וְשַׁבַּחוּ לֵאלָהֵי דַּהֲבָא וְכַסְפָּא נְחָשָׁא פַרְזְלָא אָעָא וְאַבְנָא | 4 «Це той, кого ми колись на кпини брали | і на предмет глузування. Які з нас дурні! | Життя його вважали ми за божевілля, | а кончину його — безчестям. |
| 5 בַּהּ־שַׁעֲתָה [נְפַקוּ כ] (נְפַקָה ק) אֶצְבְּעָן דִּי יַד־אֱנָשׁ וְכָתְבָן לָקֳבֵל נֶבְרַשְׁתָּא עַל־גִּירָא דִּי־כְתַל הֵיכְלָא דִּי מַלְכָּא וּמַלְכָּא חָזֵה פַּס יְדָה דִּי כָתְבָה | 5 Як же то його зараховано до синів Божих | і частка його між святими? |
| 6 אֱדַיִן מַלְכָּא זִיוֹהִי שְׁנֹוהִי וְרַעיֹנֹהִי יְבַהֲלוּנֵּהּ וְקִטְרֵי חַרְצֵהּ מִשְׁתָּרַיִן וְאַרְכֻבָּתֵהּ דָּא לְדָא נָקְשָׁן | 6 Отож — ми збилися з правдивої дороги | і світло справедливости нам не світило, | і сонце для нас не сходило! |
| 7 קָרֵא מַלְכָּא בְּחַיִל לְהֶעָלָה לְאָשְׁפַיָּא [כַּשְׂדָּיֵא כ] (כַּשְׂדָּאֵי ק) וְגָזְרַיָּא עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר ׀ לְחַכִּימֵי בָבֶל דִּי כָל־אֱנָשׁ דִּי־יִקְרֵה כְּתָבָה דְנָה וּפִשְׁרֵהּ יְחַוִּנַּנִי אַרְגְּוָנָא יִלְבַּשׁ [וְהַמֹּונְכָא כ] (וְהַמְנִיכָא ק) דִי־דַהֲבָא עַל־צַוְּארֵהּ וְתַלְתִּי בְמַלְכוּתָא יִשְׁלַט׃ ס | 7 Ми наситилися стежками беззаконня й погибелі, | проходили через пустині непрохідні, | Господньої ж дороги — ми не пізнали. |
| 8 אֱדַיִן [עָלֲלִין כ] (עָלִּין ק) כֹּל חַכִּימֵי מַלְכָּא וְלָא־כָהֲלִין כְּתָבָא לְמִקְרֵא [וּפִשְׁרָא כ] (וּפִשְׁרֵהּ ק) לְהֹודָעָה לְמַלְכָּא | 8 І що нам допомогла гординя? | Що нам принесло багатство разом з пихою? |
| 9 אֱדַיִן מַלְכָּא בֵלְשַׁאצַּר שַׂגִּיא מִתְבָּהַל וְזִיוֹהִי שָׁנַיִן עֲלֹוהִי וְרַבְרְבָנֹוהִי מִשְׁתַּבְּשִׁין | 9 Усе те, немов тінь, минуло, | немов вістка перелетна. |
| 10 מַלְכְּתָא לָקֳבֵל מִלֵּי מַלְכָּא וְרַבְרְבָנֹוהִי לְבֵית מִשְׁתְּיָא [עַלֲלַת כ] (עַלַּת ק) עֲנָת מַלְכְּתָא וַאֲמֶרֶת מַלְכָּא לְעָלְמִין חֱיִי אַל־יְבַהֲלוּךְ רַעְיֹונָךְ וְזִיוָיךְ אַל־יִשְׁתַּנֹּו | 10 Як судно, що несеться по хвилястій воді, | коли перейде, то й сліду знайти не можна, | ані тропи кіля його у хвилях; |
| 11 אִיתַי גְּבַר בְּמַלְכוּתָךְ דִּי רוּחַ אֱלָהִין קַדִּישִׁין בֵּהּ וּבְיֹומֵי אֲבוּךְ נַהִירוּ וְשָׂכְלְתָנוּ וְחָכְמָה כְּחָכְמַת־אֱלָהִין הִשְׁתְּכַחַת בֵּהּ וּמַלְכָּא נְבֻכַדְנֶצַּר אֲבוּךְ רַב חַרְטֻמִּין אָשְׁפִין כַּשְׂדָּאִין גָּזְרִין הֲקִימֵהּ אֲבוּךְ מַלְכָּא | 11 або як пташка, яка повітрям пролітає | і по якій годі знайти знак лету: вона б’є крилами легке повітря | і розтинає його із сильним шумом; | вона перелітає ним, розмахуючи крильми, | а потім не знайти знаку її перелету; |
| 12 כָּל־קֳבֵל דִּי רוּחַ ׀ יַתִּירָה וּמַנְדַּע וְשָׂכְלְתָנוּ מְפַשַּׁר חֶלְמִין וַאַחֲוָיַת אֲחִידָן וּמְשָׁרֵא קִטְרִין הִשְׁתְּכַחַת בֵּהּ בְּדָנִיֵּאל דִּי־מַלְכָּא שָׂם־שְׁמֵהּ בֵּלְטְשַׁאצַּר כְּעַן דָּנִיֵּאל יִתְקְרֵי וּפִשְׁרָה יְהַחֲוֵה׃ פ | 12 або як та стріла, що пущена до цілі: | прошите нею повітря вмить сходиться докупи, | так що й не відати, кудою вона пролетіла. |
| 13 בֵּאדַיִן דָּנִיֵּאל הֻעַל קֳדָם מַלְכָּא עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר לְדָנִיֵּאל [אַנְתָּה כ] (אַנְתְּ־הוּא ק) דָנִיֵּאל דִּי־מִן־בְּנֵי גָלוּתָא דִּי יְהוּד דִּי הַיְתִי מַלְכָּא אַבִי מִן־יְהוּד | 13 Отак і ми — заледве народились, і вже скінчились; | знаку жадної чесноти не можемо показати, | лукавство наше нас поглинуло.» |
| 14 וְשִׁמְעֵת [עֲלַיִךְ כ] (עֲלָךְ ק) דִּי רוּחַ אֱלָהִין בָּךְ וְנַהִירוּ וְשָׂכְלְתָנוּ וְחָכְמָה יַתִּירָה הִשְׁתְּכַחַת בָּךְ | 14 Бо безбожного надія — мов полова, несена вітром, | мов легка піна, що її буря розкидає, | мов дим, що його розвіває вітер: вона проходить, наче спомин про гостя-одноденця. |
| 15 וּכְעַן הֻעַלּוּ קָדָמַי חַכִּימַיָּא אָשְׁפַיָּא דִּי־כְתָבָה דְנָה יִקְרֹון וּפִשְׁרֵהּ לְהֹודָעֻתַנִי וְלָא־כָהֲלִין פְּשַׁר־מִלְּתָא לְהַחֲוָיָה | 15 А праведні повіки будуть жити, | і в Господі їхня нагорода; | піклується про них Всевишній. |
| 16 וַאֲנָה שִׁמְעֵת [עֲלַיִךְ כ] (עֲלָךְ ק) דִּי־ [תוּכַל כ] (תִיכּוּל ק) פִּשְׁרִין לְמִפְשַׁר וְקִטְרִין לְמִשְׁרֵא כְּעַן הֵן [תּוּכַל כ] (תִּכוּל ק) כְּתָבָא לְמִקְרֵא וּפִשְׁרֵהּ לְהֹודָעֻתַנִי אַרְגְּוָנָא תִלְבַּשׁ [וְהַמֹּונְכָא כ] (וְהַמְנִיכָא ק) דִי־דַהֲבָא עַל־צַוְּארָךְ וְתַלְתָּא בְמַלְכוּתָא תִּשְׁלַט׃ פ | 16 Тому і приймуть вони царство слави | і вінець краси з Господньої руки, | бо він правицею своєю захистить їх, | раменом їх охоронить. |
| 17 בֵּאדַיִן עָנֵה דָנִיֵּאל וְאָמַר קֳדָם מַלְכָּא מַתְּנָתָךְ לָךְ לֶהֶוְיָן וּנְבָזְבְּיָתָךְ לְאָחֳרָן הַב בְּרַם כְּתָבָא אֶקְרֵא לְמַלְכָּא וּפִשְׁרָא אֲהֹודְעִנֵּהּ | 17 Візьме за зброю свою ревність | і озброїть створіння ворогам на відплату. |
| 18 [אַנְתָּה כ] (אַנְתְּ ק) מַלְכָּא אֱלָהָא [עִלָּיָא כ] (עִלָּאָה ק) מַלְכוּתָא וּרְבוּתָא וִיקָרָא וְהַדְרָה יְהַב לִנְבֻכַדְנֶצַּר אֲבוּךְ | 18 Надягне справедливість, немов панцер, | і накладе, як шолом, суд нелицемірний. |
| 19 וּמִן־רְבוּתָא דִּי יְהַב־לֵהּ כֹּל עַמְמַיָּא אֻמַיָּא וְלִשָּׁנַיָּא הֲוֹו [זָאֲעִין כ] (זָיְעִין ק) וְדָחֲלִין מִן־קֳדָמֹוהִי דִּי־הֲוָה צָבֵא הֲוָא קָטֵל וְדִי־הֲוָה צָבֵא הֲוָה מַחֵא וְדִי־הֲוָה צָבֵא הֲוָה מָרִים וְדִי־הֲוָה צָבֵא הֲוָה מַשְׁפִּיל | 19 Візьме за щит непереможну святість, |
| 20 וּכְדִי רִם לִבְבֵהּ וְרוּחֵהּ תִּקְפַת לַהֲזָדָה הָנְחַת מִן־כָּרְסֵא מַלְכוּתֵהּ וִיקָרָה הֶעְדִּיוּ מִנֵּהּ | 20 нагострить, немов меч, гнів суворий; | увесь світ піде з ним у бій проти безумних. |
| 21 וּמִן־בְּנֵי אֲנָשָׁא טְרִיד וְלִבְבֵהּ ׀ עִם־חֵיוְתָא [שְׁוִי כ] (שַׁוִּיְו ק) וְעִם־עֲרָדַיָּא מְדֹורֵהּ עִשְׂבָּא כְתֹורִין יְטַעֲמוּנֵּהּ וּמִטַּל שְׁמַיָּא גִּשְׁמֵהּ יִצְטַבַּע עַד דִּי־יְדַע דִּי־שַׁלִּיט אֱלָהָא [עִלָּיָא כ] (עִלָּאָה ק) בְּמַלְכוּת אֲנָשָׁא וּלְמַן־דִּי יִצְבֵּה יְהָקֵים [עֲלַיֵהּ כ] (עֲלַהּ׃ ק) | 21 Цільні стріли-блискавиці вирушать, | і з хмар, немов з добре нап’ятого лука, полетять до цілі; |
| 22 [וְאַנְתָּה כ] (וְאַנְתְּ ק) בְּרֵהּ בֵּלְשַׁאצַּר לָא הַשְׁפֵּלְתְּ לִבְבָךְ כָּל־קֳבֵל דִּי כָל־דְּנָה יְדַעְתָּ | 22 з метавки гніву жбурне силу граду, | вода у морі проти них залютує, | і ріки затоплять їх безпощадно. |
| 23 וְעַל מָרֵא־שְׁמַיָּא ׀ הִתְרֹומַמְתָּ וּלְמָאנַיָּא דִי־בַיְתֵהּ הַיְתִיו [קָדָמַיִךְ כ] (קָדָמָךְ ק) [וְאַנְתָּה כ] (וְאַנְתְּ ק) [וְרַבְרְבָנַיִךְ כ] (וְרַבְרְבָנָךְ ק) שֵׁגְלָתָךְ וּלְחֵנָתָךְ חַמְרָא שָׁתַיִן בְּהֹון וְלֵאלָהֵי כַסְפָּא־וְדַהֲבָא נְחָשָׁא פַרְזְלָא אָעָא וְאַבְנָא דִּי לָא־חָזַיִן וְלָא־שָׁמְעִין וְלָא יָדְעִין שַׁבַּחְתָּ וְלֵאלָהָא דִּי־נִשְׁמְתָךְ בִּידֵהּ וְכָל־אֹרְחָתָךְ לֵהּ לָא הַדַּרְתָּ | 23 Подмух Всесили проти них постане, | і, немов та буря, їх порозвіває. | Так то беззаконня спустошить усю землю, | і лиходійство по валить престоли сильних. |
| 24 בֵּאדַיִן מִן־קֳדָמֹוהִי שְׁלִיַחַ פַּסָּא דִי־יְדָא וּכְתָבָא דְנָה רְשִׁים | |
| 25 וּדְנָה כְתָבָא דִּי רְשִׁים מְנֵא מְנֵא תְּקֵל וּפַרְסִין | |
| 26 דְּנָה פְּשַׁר־מִלְּתָא מְנֵא מְנָה־אֱלָהָא מַלְכוּתָךְ וְהַשְׁלְמַהּ | |
| 27 תְּקֵל תְּקִילְתָּה בְמֹאזַנְיָא וְהִשְׁתְּכַחַתְּ חַסִּיר | |
| 28 פְּרֵס פְּרִיסַת מַלְכוּתָךְ וִיהִיבַת לְמָדַי וּפָרָס | |
| 29 בֵּאדַיִן ׀ אֲמַר בֵּלְשַׁאצַּר וְהַלְבִּישׁוּ לְדָנִיֵּאל אַרְגְּוָנָא [וְהַמֹּונְכָא כ] (וְהַמְנִיכָא ק) דִי־דַהֲבָא עַל־צַוְּארֵהּ וְהַכְרִזוּ עֲלֹוהִי דִּי־לֶהֱוֵא שַׁלִּיט תַּלְתָּא בְּמַלְכוּתָא | |
| 30 בֵּהּ בְּלֵילְיָא קְטִיל בֵּלְאשַׁצַּר מַלְכָּא [כַשְׂדָּיָא כ] (כַשְׂדָּאָה׃ ק) פ | |