Evangelho segundo São João 5

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 Depois disso, houve uma festa dos judeus, e Jesus subiu a Jerusalém.	1 По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.
2 Há em Jerusalém, junto à porta das Ovelhas, um tanque, chamado em hebraico Betesda, que tem cinco pórticos.	2 А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів.
3 Nestes pórticos jazia um grande número de enfermos, de cegos, de coxos e de paralíticos, que esperavam o movimento da água.	3 Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода:
4 {Pois de tempos em tempos um anjo do Senhor descia ao tanque e a água se punha em movimento. E o primeiro que entrasse no tanque, depois da agitação da água, ficava curado de qualquer doença que tivesse.}	4 ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, — хоч яка б там була його хвороба.
5 Estava ali um homem enfermo havia trinta e oito anos.	5 Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років.
6 Vendo-o deitado e sabendo que já havia muito tempo que estava enfermo, perguntou-lhe Jesus: Queres ficar curado?	6 Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»
7 O enfermo respondeu-lhe: Senhor, não tenho ninguém que me ponha no tanque, quando a água é agitada; enquanto vou, já outro desceu antes de mim.	7 «Не маю нікого, пане, — одрікає йому недужий, — хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.»
8 Ordenou-lhe Jesus: Levanta-te, toma o teu leito e anda.	8 Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!»
9 No mesmo instante, aquele homem ficou curado, tomou o seu leito e foi andando. Ora, aquele dia era sábado.	9 Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день — субота.
10 E os judeus diziam ao homem curado: E sábado, não te é permitido carregar o teu leito.	10 Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!»
11 Respondeu-lhes ele: Aquele que me curou disse: Toma o teu leito e anda.	11 А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, — сказав мені, хто мене оздоровив.»
12 Perguntaram-lhe eles: Quem é o homem que te disse: Toma o teu leito e anda?	12 Спитали його: «Хто він — той, що сказав тобі: Візьми і ходи?»
13 O que havia sido curado, porém, não sabia quem era, porque Jesus se havia retirado da multidão que estava naquele lugar.	13 Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці.
14 Mais tarde, Jesus o achou no templo e lhe disse: Eis que ficaste são; já não peques, para não te acontecer coisa pior.	14 Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, — тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»
15 Aquele homem foi então contar aos judeus que fora Jesus quem o havia curado.	15 Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, — Ісус.
16 Por esse motivo, os judeus perseguiam Jesus, porque fazia esses milagres no dia de sábado.	16 Ось тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо він те в суботу.
17 Mas ele lhes disse: Meu Pai continua agindo até agora, e eu ajo também.	17 А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.»
18 Por esta razão os judeus, com maior ardor, procuravam tirar-lhe a vida, porque não somente violava o repouso do sábado, mas afirmava ainda que Deus era seu Pai e se fazia igual a Deus.	18 За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його — не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові.
19 Jesus tomou a palavra e disse-lhes: Em verdade, em verdade vos digo: o Filho de si mesmo não pode fazer coisa alguma; ele só faz o que vê fazer o Pai; e tudo o que o Pai faz, o faz também semelhantemente o Filho.	19 І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить.
20 Pois o Pai ama o Filho e mostra-lhe tudo o que faz; e maiores obras do que esta lhe mostrará, para que fiqueis admirados.	20 Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися.
21 Com efeito, como o Pai ressuscita os mortos e lhes dá vida, assim também o Filho dá vida a quem ele quer.	21 Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче.
22 Assim também o Pai não julga ninguém, mas entregou todo o julgamento ao Filho.	22 Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь,
23 Desse modo, todos honrarão o Filho, bem como honram o Pai. Aquele que não honra o Filho, não honra o Pai, que o enviou.	23 щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його.
24 Em verdade, em verdade vos digo: quem ouve a minha palavra e crê naquele que me enviou tem a vida eterna e não incorre na condenação, mas passou da morte para a vida.	24 Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, — живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.
25 Em verdade, em verdade vos digo: vem a hora, e já está aí, em que os mortos ouvirão a voz do Filho de Deus; e os que a ouvirem viverão.	25 Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, — ба, вже й тепер він, — коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши — оживуть.
26 Pois como o Pai tem a vida em si mesmo, assim também deu ao Filho o ter a vida em si mesmo,	26 Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі.
27 e lhe conferiu o poder de julgar, porque é o Filho do Homem.	27 І владу йому дав суд чинити, він бо — Син Чоловічий.
28 Não vos maravilheis disso, porque vem a hora em que todos os que se acham nos sepulcros sairão deles ao som de sua voz:	28 І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують,
29 os que praticaram o bem irão para a ressurreição da vida, e aqueles que praticaram o mal ressuscitarão para serem condenados.	29 і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд.
30 De mim mesmo não posso fazer coisa alguma. Julgo como ouço; e o meu julgamento é justo, porque não busco a minha vontade, mas a vontade daquele que me enviou.	30 Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
31 Se eu der testemunho de mim mesmo, não é digno de fé o meu testemunho.	31 Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе.
32 Há outro que dá testemunho de mim, e sei que é digno de fé o testemunho que dá de mim.	32 Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, — правдиве.
33 Vós enviastes mensageiros a João, e ele deu testemunho da verdade.	33 Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду.
34 Não invoco, porém, o testemunho de homem algum. Digo-vos essas coisas, a fim de que sejais salvos.	34 Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися.
35 João era uma lâmpada que arde e ilumina; vós, porém, só por uma hora quisestes alegrar-vos com a sua luz.	35 Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись.
36 Mas tenho maior testemunho do que o de João, porque as obras que meu Pai me deu para executar - essas mesmas obras que faço - testemunham a meu respeito que o Pai me enviou.	36 Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, — ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав.
37 E o Pai que me enviou, ele mesmo deu testemunho de mim. Vós nunca ouvistes a sua voz nem vistes a sua face...	37 І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи.
38 e não tendes a sua palavra permanente em vós, pois não credes naquele que ele enviou.	38 І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, — ви бо не віруєте в того, кого він послав.
39 Vós perscrutais as Escrituras, julgando encontrar nelas a vida eterna. Pois bem! São elas mesmas que dão testemunho de mim.	39 Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, — а й вони свідчать за мене!
40 E vós não quereis vir a mim para que tenhais a vida...	40 Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним.
41 Não espero a minha glória dos homens,	41 Слави не приймаю я від людей.
42 mas sei que não tendes em vós o amor de Deus.	42 Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога.
43 Vim em nome de meu Pai, mas não me recebeis. Se vier outro em seu próprio nome, haveis de recebê-lo...	43 В ім’я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли.
44 Como podeis crer, vós que recebeis a glória uns dos outros, e não buscais a glória que é só de Deus?	44 Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?
45 Não julgueis que vos hei de acusar diante do Pai; há quem vos acusa: Moisés, no qual colocais a vossa esperança.	45 Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей — ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте.
46 Pois se crêsseis em Moisés, certamente creríeis em mim, porque ele escreveu a meu respeito.	46 Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він!
47 Mas, se não acreditais nos seus escritos, como acreditareis nas minhas palavras?	47 Не віривши ж його писанням — як моїм словам повірите?»