2 Chronicles 9

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 When the queen of Sheba heard of Solomon's fame, she came to Jerusalem to test him with subtle questions, accompanied by a very numerous retinue and by camels bearing spices, much gold, and precious stones. She came to Solomon and questioned him on every subject in which she was interested.	1 Коли савська цариця почула про славу Соломона і, бажаючи перевірити його загадками, прибула до Єрусалиму з вельми великим почетом та з верблюдами, що везли пахощі, силу золота й дорогоцінного каміння; прибувши до Соломона, розмовляла з ним про все, що було в неї на серці.
2 Solomon explained to her everything she asked about, and there remained nothing hidden from Solomon that he could not explain to her.	2 Соломон же відповів їй на всі її питання: нічого не було для Соломона неясного, чого б він їй не з’ясував.
3 When the queen of Sheba witnessed Solomon's wisdom, the palace he had built,	3 Савська цариця, побачивши мудрість Соломона й палац, що він збудував,
4 the food at his table, the seating of his ministers, the attendance of his servants and their dress, his cupbearers and their dress, and the holocausts he offered in the house of the LORD, it took her breath away.	4 і страви до його столу, приміщення слуг його, розміщення челяді, одежу їхню, його підчаших та їхню одежу, всепалення, що він приносив у Господньому домі, — з захопленням
5 "The account I heard in my country about your deeds and your wisdom is true," she told the king.	5 мовила до царя: «Щира правда те, що я чула в моїй землі про твої діла та про твою мудрість;
6 "Yet I did not believe the report until I came and saw with my own eyes. I have discovered that they did not tell me the half of your great wisdom; you have surpassed the stories I heard.	6 та я не йняла віри переказам про них, доки не прийшла й не побачила на свої очі. І оце мені й половину не було сказано про твою велику мудрість: у тебе її більше, ніж іде поголоска, що я чула.
7 Happy are your men, happy these servants of yours, who stand before you always and listen to your wisdom.	7 Щасливі твої люди, щасливі оці твої слуги, що повсякчас стоять перед тобою та слухають твою мудрість.
8 Blessed be the LORD, your God, who has been so pleased with you as to place you on his throne as king for the LORD, your God. Because your God has so loved Israel as to will to make it last forever, he has appointed you over them as king to administer right and justice."	8 Нехай буде благословен Господь, Бог твій, що сподобав тебе й посадив тебе на свій престіл за царя в Господа, Бога твого! Це тому, що Бог полюбив Ізраїля й хотів зміцнити його навіки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинити суд і правду.»
9 Then she gave the king one hundred and twenty gold talents and a very large quantity of spices, as well as precious stones. There was no other spice like that which the queen of Sheba gave to King Solomon.	9 І подарувала вона цареві 120 талантів золота й превелику силу пахощів та дорогого каміння; не бувало ніколи таких пахощів, які савська цариця подарувала цареві Соломонові.
10 The servants of Huram and of Solomon who brought gold from Ophir also brought cabinet wood and precious stones.	10 А слуги Хірама й слуги Соломона, що привезли золота з Офіру, привезли також і алґум-дерева і дорогоцінного каміння.
11 With the cabinet wood the king made stairs for the temple of the LORD and the palace of the king; also lyres and harps for the chanters. The like of these had not been seen before in the land of Judah.	11 Цар зробив з алґум-дерева сходи до дому Господнього й до царського палацу і цитри та гарфи для співців; не видано було нічого такого раніш у Юдейській землі.
12 King Solomon gave the queen of Sheba everything she desired and asked him for, more than she had brought to the king. Then she returned to her own country with her servants.	12 Цар же Соломон дав савській цариці все, чого вона бажала й просила, крім того, що дав їй на заміну за те, що вона йому привезла. І вибралась вона назад у свою землю, вона та її слуги.
13 The gold that Solomon received each year weighed six hundred and sixty-six gold talents,	13 Золота, що приходило до Соломона лише за один рік, було вагою 666 талантів,
14 in addition to what was collected from travelers and what the merchants brought. All the kings of Arabia also, and the governors of the country, brought gold and silver to Solomon.	14 крім того, що приносили купці та крамарі; та й усі арабські царі й правителі краю приносили золото й срібло Соломонові.
15 Moreover, King Solomon made two hundred large shields of beaten gold, six hundred shekels of beaten gold going into each shield,	15 Цар Соломон зробив 200 великих щитів із кутого золота — по 6000 шеклів кутого золота пішло на кожний щит —
16 and three hundred bucklers of beaten gold, three hundred shekels of gold going into each buckler; these the king put in the hall of the Forest of Lebanon.	16 і 300 маленьких щитів із кутого золота — по 300 шеклів золота пішло на кожний щит; цар примістив їх у домі з ливанського дерева.
17 King Solomon also made a large ivory throne which he overlaid with fine gold.	17 Цар зробив також великий престол із слонової кости й покрив його щирим золотом;
18 The throne had six steps; a footstool of gold was fastened to it, and there was an arm on each side of the seat, with two lions standing beside the arms.	18 6 ступенів до престолу, золоте ягня біля підніжжя престолу, поруччя по обидва боки сидіння, двох левів, що стояли коло поруччя,
19 Twelve other lions also stood there, one on either side of each step. Nothing like this had ever been produced in any other kingdom.	19 і 12 левенят, що стояли там на шістьох східцях по обидва боки. Такого не було роблено ні в якому царстві.
20 Furthermore, all of King Solomon's drinking vessels were of gold, and all the utensils in the hall of the Forest of Lebanon were of pure gold; silver was not considered of value in Solomon's time.	20 Увесь посуд до пиття у царя Соломона був із золота та й все начиння у палаці, що був з ливанського дерева, було з чистого золота. Срібло за часів Соломона вважали нізащо,
21 For the king had ships that went to Tarshish with the servants of Huram. Once every three years the fleet of Tarshish would return with a cargo of gold and silver, ivory, apes and monkeys.	21 бо царські кораблі ходили в Таршіш із слугами Хірама; що три роки таршішські кораблі повертались і привозили золото, срібло, слонову кість, малп та пав.
22 Thus King Solomon surpassed all the other kings of the earth in riches as well as in wisdom.	22 Цар Соломон був більший від усіх царів на землі заможністю й мудрістю.
23 All the kings of the earth sought audience with Solomon, to hear from him the wisdom which God had put in his heart.	23 Усі царі землі бажали бачити Соломона, щоб послухати його мудрість, яку Бог вклав йому в серце.
24 Year in and year out, each one would bring his tribute-silver and gold articles, garments, weapons, spices, horses and mules.	24 Кожен з них приносив свій дар: посуд срібний, посуд золотий, одежу, зброю, пахощі, коней та мулів, і так рік у рік.
25 Solomon also had four thousand stalls of horses, chariots, and twelve thousand horsemen, which he assigned to the chariot cities and to the king in Jerusalem.	25 Було у Соломона 4 000 стаєн на коней і колісниці та 12000 колісничників; він розмістив їх по містах для колісниць і при цареві, в Єрусалимі.
26 He was ruler over all the kings from the River to the land of the Philistines and down to the border of Egypt.	26 Він панував над усіма царями від Ріки до Філістимлянської землі та до єгипетської границі.
27 The king made silver as common in Jerusalem as stones, while cedars became as numerous as the sycamores of the foothills.	27 Цар зробив срібло в Єрусалимі таким звичайним, як каміння, а кедрину, як сикомори на Шефелі, така була її сила.
28 Horses were imported for Solomon from Egypt and from all the lands.	28 Коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх інших країн.
29 The rest of the acts of Solomon, first and last, are written, as is well known, in the acts of Nathan the prophet, in the prophecy of Ahijah the Shilonite, and in the visions of Iddo the seer which concern Jeroboam, son of Nebat.	29 Решта дій Соломона, від перших до останніх, записані у літописах пророка Натана, в пророцтві Ахії з Шіло та в видіннях Уддо, видющого за часів Єровоама, сина Навата.
30 Solomon reigned in Jerusalem over all Israel for forty years.	30 Соломон царював в Єрусалимі над Ізраїлем 40 років.
31 He rested with his ancestors; he was buried in his father's City of David, and his son Rehoboam succeeded him as king.	31 І спочив Соломон зо своїми батьками, й поховали його в місті Давида, його батька. Замість нього став царем його син Ровоам.