Genesis 22

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 After these things, God tempted Abraham, and said to him: Abraham, Abraham. And he answered: Here I am.	1 Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: Аврааме! Той же відповів: Я тут!
2 He said to him: Take thy only begotten son Isaac, whom thou lovest, and go into the land of vision: and there thou shalt offer him for a holocaust upon one of the mountains which I will show thee.	2 Бог сказав: Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її я тобі вкажу.
3 So Abraham rising up in the night, saddled his ass: and took with him two young men, and Isaac his son: and when he had cut wood for the holocaust he went his way to the place which God had commanded him.	3 Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, що призначив йому Бог.
4 And on the third day, lifting up his eyes, he saw the place afar off.	4 На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце,
5 And he said to his young men: Stay you here with the ass: I and the boy will go with speed as far as yonder, and after we have worshipped, will return to you.	5 сказав своїм слугам: Побудьте тут з ослом, а я з хлоп’ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас.
6 And he took the wood for the holocaust, and laid it upon Isaac his son: and he himself carried in his hands fire and a sword. And as they two went on together,	6 Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва вкупі.
7 Isaac said to his father: My father. And he answered: What wilt thou, son? Behold, saith he, fire and wood: where is the victim for the holocaust?	7 Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: Батьку! — А той: Що тобі, сину? Ось, каже він, вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?
8 And Abraham said: God will provide himself a victim for an holocaust, my son. So they went on together.	8 Авраам же: Бог подбає собі ягня на всепалення, сину. І йшли вони обидва разом.
9 And they came to the place which God had shown him, where he built an altar, and laid the wood in order upon it: and when he had bound Isaac his son, he laid him on the altar upon the pile of wood.	9 Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах.
10 And he put forth his hand and took the sword, to sacrifice his son.	10 Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.
11 And behold an angel of the Lord from heaven called to him, saying: Abraham, Abraham. And he answered: Here I am.	11 Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: Аврааме, Аврааме! Той відповів: Я тут!
12 And he said to him: Lay not thy hand upon the boy, neither do thou any thing to him: now I know that thou fearest God, and hast not spared thy only begotten son for my sake.	12 І сказав (Бог): Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для мене.
13 Abraham lifted up his eyes, and saw behind his back a ram amongst the briers sticking fast by the horns, which he took and offered for a holocaust instead of his son.	13 Коли Авраам підвів очі свої й дивиться — аж ось позаду (нього) баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина.
14 And he called the name of that place, The Lord seeth. Whereupon even to this day it is said: In the mountain the Lord will see.	14 І назвав Авраам те місце Господь явився, як то й посьогодні кажуть: На горі, де Господь явився.
15 And the angel of the Lord called to Abraham a second time from heaven, saying:	15 Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба;
16 By my own self have I sworn, saith the Lord: because thou hast done this thing, and hast not spared thy only begotten son for my sake:	16 і сказав: Клянуся мною самим — слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного,
17 I will bless thee, and I will multiply thy seed as the stars of heaven, and as the sand that is by the seashore: thy seed shall possess the gates of their enemies.	17 я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів.
18 And in thy seed shall all the nations of the earth be blessed, because thou hast obeyed my voice.	18 У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу.
19 Abraham returned to his young men, and they went to Bersabee together, and he dwelt there.	19 Тоді Авраам повернувся до своїх слуг, і вони підвелись та й пішли разом до Версавії. І там у Версавії Авраам оселився.
20 After these things, it was told Abraham that Melcha also had borne children to Nachor his brother.	20 І сталося, що після того сповіщено Авраама так: Он і Мілка, вона теж породила синів Нахорові, твоєму братові:
21 Hus the firstborn, and Buz his brother, and Camuel the father of the Syrians,	21 Уца, його первородного, і Буза, його брата, Кемуела, батька Араму;
22 And Cased, and Azau, and Pheldas, and Jedlaph,	22 Кеседа, Хазо, Пілдаша, їдлафа та Бетуела.
23 And Bathuel, of whom was born Rebecca: These eight did Melcha bear to Nachor Abraham's brother.	23 Бетуел же мав Ревеку. Вісім оцих синів вродила Мілка Нахорові, Авраамовому братові.
24 And his concubine, named Roma, bore Tabee, and Gaham, and Tahas, and Maacha.	24 А його наложниця, на ім’я Реума, теж породила — Теваха, Гахама, Тахаша й Мааху.