Qoelet 1

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Parole di Qoèlet, figlio di Davide, re a Gerusalemme.	1 Слова Когелета, Давидового сина, царя в Єрусалимі.
2 Vanità delle vanità, dice Qoèlet, vanità delle vanità: tutto è vanità.	2 Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот — геть усе марнота.
3 Quale guadagno viene all’uomo per tutta la fatica con cui si affanna sotto il sole?	3 Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем?
4 Una generazione se ne va e un’altra arriva, ma la terra resta sempre la stessa.	4 Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки.
5 Il sole sorge, il sole tramonta e si affretta a tornare là dove rinasce.	5 Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити.
6 Il vento va verso sud e piega verso nord. Gira e va e sui suoi giri ritorna il vento.	6 Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.
7 Tutti i fiumi scorrono verso il mare, eppure il mare non è mai pieno: al luogo dove i fiumi scorrono, continuano a scorrere.	7 Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову.
8 Tutte le parole si esauriscono e nessuno è in grado di esprimersi a fondo. Non si sazia l’occhio di guardare né l’orecchio è mai sazio di udire.	8 Усякі речі втомлюють людину, а чому — ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим.
9 Quel che è stato sarà e quel che si è fatto si rifarà; non c’è niente di nuovo sotto il sole.	9 Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.
10 C’è forse qualcosa di cui si possa dire: «Ecco, questa è una novità»? Proprio questa è già avvenuta nei secoli che ci hanno preceduto.	10 Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» — то воно вже давно було у віках, які були перед нами.
11 Nessun ricordo resta degli antichi, ma neppure di coloro che saranno si conserverà memoria presso quelli che verranno in seguito.	11 Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, — не згадають про них ті, що прийдуть опісля.
12 Io, Qoèlet, fui re d’Israele a Gerusalemme.	12 Я, Когелет, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
13 Mi sono proposto di ricercare ed esplorare con saggezza tutto ciò che si fa sotto il cielo. Questa è un’occupazione gravosa che Dio ha dato agli uomini, perché vi si affatichino.	13 Віддався я всім серцем розслідуванням та мудрим вивідуванням усього, що під сонцем. Це ж невдячне заняття, що Бог дав людям, щоб вони клопоталися.
14 Ho visto tutte le opere che si fanno sotto il sole, ed ecco: tutto è vanità e un correre dietro al vento.	14 Я бачив усе, що діється під сонцем, і що ж? Усе марнота й гонитва за вітром.
15 Ciò che è storto non si può raddrizzare e quel che manca non si può contare.	15 Криве не може стати прямим, і того, що бракує, не можна полічити.
16 Pensavo e dicevo fra me: «Ecco, io sono cresciuto e avanzato in sapienza più di quanti regnarono prima di me a Gerusalemme. La mia mente ha curato molto la sapienza e la scienza».	16 Подумав я у серці: ось я придбав собі велику і глибоку мудрість, понад усіх, що були передо мною над Єрусалимом, і серце моє дознало велемудрости й знання.
17 Ho deciso allora di conoscere la sapienza e la scienza, come anche la stoltezza e la follia, e ho capito che anche questo è un correre dietro al vento.	17 Я віддався моїм серцем, щоб спізнати мудрість, спізнати глупоту і безумство, і я довідався, що й це гонитва за вітром,
18 Infatti: molta sapienza, molto affanno; chi accresce il sapere aumenta il dolore.	18 бо у великій мудрості — велика журба, хто додає знання, додає страждання.