Primo libro dei Maccabei 2

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 In quei giorni Mattatia, figlio di Giovanni, figlio di Simone, sacerdote della stirpe di Ioarìb, partì da Gerusalemme e venne a stabilirsi a Modin.	1 Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.
2 Egli aveva cinque figli: Giovanni chiamato anche Gaddì,	2 Було в нього п’ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,
3 Simone chiamato Tassì,	3 Симон, що звався Тассі,
4 Giuda chiamato Maccabeo,	4 Юда, що звався Макавей,
5 Eleàzaro chiamato Auaràn, Giònata chiamato Affus.	5 Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.
6 Viste le azioni sacrileghe che si commettevano in Giuda e a Gerusalemme,	6 Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,
7 disse: «Ohimè! Perché mai sono nato per vedere lo strazio del mio popolo e lo strazio della città santa e debbo starmene qui mentre essa è in balìa dei nemici e il santuario è in mano agli stranieri?	7 і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня — чужинцям на поталу?
8 Il suo tempio è diventato come un uomo ignobile,	8 Храм його став, неначе муж знеславлений.
9 gli arredi della sua gloria sono stati portati via come preda, sono stati trucidati i suoi bambini nelle piazze e i fanciulli dalla spada nemica.	9 Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його — мечем ворожим.
10 Quale popolo non ha invaso il suo regno e non si è impadronito delle sue spoglie?	10 Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?
11 Ogni ornamento le è stato strappato, da padrona è diventata schiava.	11 Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.
12 Ecco, le nostre cose sante, la nostra bellezza, la nostra gloria sono state devastate, le hanno profanate le nazioni.	12 І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.
13 Perché vivere ancora?».	13 Навіщо нам і жити?»
14 Mattatia e i suoi figli si stracciarono le vesti, si vestirono di sacco e fecero grande lutto.	14 І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.
15 Ora i messaggeri del re, incaricati di costringere all’apostasia, vennero nella città di Modin per indurre a offrire sacrifici.	15 Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,
16 Molti Israeliti andarono con loro; invece Mattatia e i suoi figli si raccolsero in disparte.	16 і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.
17 I messaggeri del re si rivolsero a Mattatia e gli dissero: «Tu sei uomo autorevole, stimato e grande in questa città e sei sostenuto da figli e fratelli.	17 Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.
18 Su, fatti avanti per primo e adempi il comando del re, come hanno fatto tutti i popoli e gli uomini di Giuda e quelli rimasti a Gerusalemme; così tu e i tuoi figli passerete nel numero degli amici del re e tu e i tuoi figli avrete in premio oro e argento e doni in quantità».	18 Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»
19 Ma Mattatia rispose a gran voce: «Anche se tutti i popoli che sono sotto il dominio del re lo ascoltassero e ognuno abbandonasse la religione dei propri padri e volessero tutti aderire alle sue richieste,	19 Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,
20 io, i miei figli e i miei fratelli cammineremo nell’alleanza dei nostri padri.	20 я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.
21 Non sia mai che abbandoniamo la legge e le tradizioni.	21 Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!
22 Non ascolteremo gli ordini del re per deviare dalla nostra religione a destra o a sinistra».	22 Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»
23 Quando ebbe finito di pronunciare queste parole, si avvicinò un Giudeo alla vista di tutti per sacrificare sull’altare di Modin secondo il decreto del re.	23 Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.
24 Ciò vedendo, Mattatia arse di zelo; fremettero le sue viscere e fu preso da una giusta collera. Fattosi avanti di corsa, lo uccise sull’altare;	24 Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.
25 uccise nel medesimo tempo il messaggero del re, che costringeva a sacrificare, e distrusse l’altare.	25 Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.
26 Egli agiva per zelo verso la legge, come aveva fatto Fineès con Zambrì, figlio di Salom.	26 Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,
27 La voce di Mattatia tuonò nella città: «Chiunque ha zelo per la legge e vuole difendere l’alleanza mi segua!».	27 і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»
28 Fuggì con i suoi figli tra i monti, abbandonando in città quanto possedevano.	28 І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.
29 Allora molti che ricercavano la giustizia e il diritto scesero nel deserto, per stabilirvisi	29 Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,
30 con i loro figli, le loro mogli e il bestiame, perché si erano inaspriti i mali sopra di loro.	30 самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.
31 Fu riferito agli uomini del re e alle milizie che stavano a Gerusalemme, nella Città di Davide, che laggiù, in luoghi nascosti del deserto, si erano raccolti uomini che avevano infranto l’editto del re.	31 Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.
32 Molti corsero a inseguirli, li raggiunsero, si accamparono di fronte a loro e si prepararono a dare battaglia in giorno di sabato.	32 Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.
33 Dicevano loro: «Ora basta! Uscite, obbedite ai comandi del re e avrete salva la vita».	33 Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»
34 Ma quelli risposero: «Non usciremo, né seguiremo gli ordini del re, profanando il giorno del sabato».	34 А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»
35 Quelli si precipitarono all’assalto contro di loro.	35 Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,
36 Ma essi non risposero loro, né lanciarono pietre, né ostruirono i nascondigli,	36 але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,
37 dichiarando: «Moriamo tutti nella nostra innocenza. Ci sono testimoni il cielo e la terra che ci fate morire ingiustamente».	37 кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»
38 Così quelli si lanciarono contro di loro in battaglia di sabato, ed essi morirono con le mogli e i figli e il loro bestiame, in numero di circa mille persone.	38 І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою — близько 1000 душ.
39 Quando Mattatia e i suoi amici lo seppero, ne fecero grande pianto.	39 Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми
40 Poi dissero tra loro: «Se faremo tutti come hanno fatto i nostri fratelli e non combatteremo contro i pagani per la nostra vita e per le nostre leggi, in breve ci faranno sparire dalla terra».	40 і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»
41 Presero in quel giorno stesso questa decisione: «Combatteremo contro chiunque venga a darci battaglia in giorno di sabato e non moriremo tutti come sono morti i nostri fratelli nei nascondigli».	41 І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, — проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»
42 Allora si unì a loro il gruppo degli Asidei, uomini di grande valore in Israele, tutti impegnati a difendere la legge;	42 Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, — кожен відданий Законові,
43 inoltre quanti fuggivano davanti alle sventure si univano a loro e divenivano loro rinforzo.	43 а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.
44 Così organizzarono un contingente di forze e percossero con ira i peccatori e gli uomini perversi con furore; i restanti fuggirono tra i pagani per salvarsi.	44 І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.
45 Mattatia, poi, e i suoi amici andarono in giro a demolire gli altari	45 Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,
46 e fecero circoncidere a forza tutti i bambini non circoncisi che trovarono nel territorio d’Israele.	46 насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,
47 Non diedero tregua ai superbi e l’impresa ebbe buona riuscita nelle loro mani;	47 переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.
48 difesero la legge dalla prepotenza dei popoli e dei re e non la diedero vinta ai peccatori.	48 Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.
49 Intanto si avvicinava per Mattatia l’ora della morte ed egli disse ai figli: «Ora dominano superbia e ingiustizia, è il tempo della distruzione e dell’ira rabbiosa.	49 Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.
50 Ora, figli, mostrate zelo per la legge e date la vostra vita per l’alleanza dei nostri padri.	50 Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.
51 Ricordate le gesta compiute dai padri ai loro tempi e traetene gloria insigne e nome eterno.	51 Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім’я.
52 Abramo non fu trovato forse fedele nella tentazione e ciò non gli fu accreditato a giustizia?	52 Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?
53 Giuseppe nell’ora dell’oppressione osservò il precetto e divenne signore dell’Egitto.	53 Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.
54 Fineès, nostro padre, per lo zelo dimostrato conseguì l’alleanza del sacerdozio perenne.	54 Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.
55 Giosuè, obbedendo alla divina parola, divenne giudice in Israele.	55 Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.
56 Caleb, testimoniando nell’assemblea, ebbe in sorte parte del nostro paese.	56 Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.
57 Davide per la sua pietà ottenne il trono del regno per sempre.	57 Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.
58 Elia, poiché aveva dimostrato zelo ardente per la legge, fu assunto in cielo.	58 Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.
59 Anania, Azaria e Misaele per la loro fede furono salvati dalla fiamma.	59 Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум’я.
60 Daniele nella sua innocenza fu sottratto alle fauci dei leoni.	60 Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.
61 Così, di seguito, considerate di generazione in generazione: quanti hanno fiducia in lui non soccombono.	61 Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.
62 Non abbiate paura delle parole del perverso, perché la sua gloria andrà a finire ai rifiuti e ai vermi;	62 Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.
63 oggi è esaltato, domani non si trova più, perché ritorna alla polvere e i suoi progetti falliscono.	63 Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.
64 Figli, siate valorosi e forti nella legge, perché in essa sarete glorificati.	64 Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.
65 Ecco qui vostro fratello Simone; io so che è un uomo saggio: ascoltatelo sempre, egli sarà vostro padre.	65 Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.
66 Giuda Maccabeo, forte guerriero dalla sua gioventù, sarà capo del vostro esercito e condurrà la battaglia contro i popoli.	66 Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.
67 Radunate, dunque, intorno a voi quanti praticano la legge e vendicate il vostro popolo;	67 Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.
68 rendete il meritato castigo ai pagani e attenetevi all’ordinamento della legge».	68 Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»
69 Poi li benedisse e si riunì ai suoi padri.	69 По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.
70 Morì nell’anno centoquarantasei e fu sepolto nella tomba dei suoi padri a Modin; tutto Israele fece grande pianto su di lui.	70 Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.