Juan 5

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Después de esto, se celebraba una fiesta de los judíos y Jesús subió a Jerusalén,	1 По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.
2 Junto a la puerta de las Ovejas, en Jerusalén, hay una piscina llamada en hebreo Betsata, que tiene cinco pórticos.	2 А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів.
3 Bajo estos pórticos yacía una multitud de enfermos, ciegos, paralíticos y lisiados, que esperaban la agitación del agua.	3 Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода:
4 [Porque el Angel del Señor descendía cada tanto a la piscina y movía el agua. El primero que entraba en la piscina, después que el agua se agitaba, quedaba curado, cualquiera fuera su mal.]	4 ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, — хоч яка б там була його хвороба.
5 Había allí un hombre que estaba enfermo desde hacía treinta y ocho años.	5 Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років.
6 Al verlo tendido, y sabiendo que hacía tanto tiempo que estaba así, Jesús le preguntó: «¿Quieres curarte?».	6 Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»
7 El respondió: «Señor, no tengo a nadie que me sumerja en la piscina cuando el agua comienza a agitarse; mientras yo voy, otro desciende antes».	7 «Не маю нікого, пане, — одрікає йому недужий, — хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.»
8 Jesús le dijo: «Levántate, toma tu camilla y camina».	8 Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!»
9 En seguida el hombre se curó, tomó su camilla y empezó a caminar. Era un sábado,	9 Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день — субота.
10 y los Judíos dijeron entonces al que acababa de ser curado: «Es sábado. No te está permitido llevar tu camilla».	10 Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!»
11 El les respondió: «El que me curó me dijo: «Toma tu camilla y camina».	11 А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, — сказав мені, хто мене оздоровив.»
12 Ellos le preguntaron: «¿Quién es ese hombre que te dijo: «Toma tu camilla y camina?».	12 Спитали його: «Хто він — той, що сказав тобі: Візьми і ходи?»
13 Pero el enfermo lo ignoraba, porque Jesús había desaparecido entre la multitud que estaba allí.	13 Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці.
14 Después, Jesús lo encontró en el Templo y le dijo: «Has sido curado; no vuelvas a pecar, de lo contrario te ocurrirán peores cosas todavía».	14 Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, — тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»
15 El hombre fue a decir a los judíos que era Jesús el que lo había curado.	15 Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, — Ісус.
16 Ellos atacaban a Jesús, porque hacía esas cosas en sábado.	16 Ось тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо він те в суботу.
17 el les respondió: «Mi Padre trabaja siempre, y yo también trabajo».	17 А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.»
18 Pero para los judíos esta era una razón más para matarlo, porque no sólo violaba el sábado, sino que se hacía igual a Dios, llamándolo su propio Padre.	18 За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його — не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові.
19 Entonces Jesús tomó la palabra diciendo: «Les aseguro que el Hijo no puede hacer nada por sí mismo sino solamente lo que ve hacer al Padre; lo que hace el Padre, lo hace igualmente el Hijo.	19 І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить.
20 Porque el Padre ama al Hijo y le muestra todo lo que hace. Y le mostrará obras más grandes aún, para que ustedes queden maravillados.	20 Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися.
21 Así como el Padre resucita a los muertos y les da vida, del mismo modo el Hijo da vida al que él quiere.	21 Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче.
22 Porque el Padre no juzga a nadie: él ha puesto todo juicio en manos de su Hijo,	22 Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь,
23 para que todos honren al Hijo como honran al Padre. El que no honra al Hijo, no honra al Padre que lo envió.	23 щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його.
24 Les aseguro que el que escucha mi palabra y cree en aquel que me ha enviado, tiene Vida eterna y no está sometido al juicio, sino que ya ha pasado de la muerte a la Vida.	24 Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, — живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.
25 Les aseguro que la hora se acerca, y ya ha llegado, en que los muertos oirán la voz del Hijo de Dios; y los que la oigan, vivirán.	25 Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, — ба, вже й тепер він, — коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши — оживуть.
26 Así como el Padre dispone de la Vida, del mismo modo ha concedido a su Hijo disponer de ella,	26 Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі.
27 y le dio autoridad para juzgar porque él es el Hijo del hombre.	27 І владу йому дав суд чинити, він бо — Син Чоловічий.
28 No se asombren: se acerca la hora en que todos los que están en las tumbas oirán su voz	28 І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують,
29 y saldrán de ellas: los que hayan hecho el bien, resucitarán para la Vida; los que hayan hecho el mal, resucitarán para el juicio.	29 і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд.
30 Nada puedo hacer por mí mismo. Yo juzgo de acuerdo con lo que oigo, y mi juicio es justo, porque lo que yo busco no es hacer mi voluntad, sino la de aquel que me envió.	30 Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
31 Si yo diera testimonio de mí mismo, mi testimonio no valdría.	31 Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе.
32 Pero hay otro que da testimonio de mí, y yo sé que ese testimonio es verdadero.	32 Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, — правдиве.
33 Ustedes mismos mandaron preguntar a Juan, y él ha dado testimonio de la verdad.	33 Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду.
34 No es que yo dependa del testimonio de un hombre; si digo esto es para la salvación de ustedes.	34 Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися.
35 Juan era la lámpara que arde y resplandece, y ustedes han querido gozar un instante de su luz.	35 Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись.
36 Pero el testimonio que yo tengo es mayor que el de Juan: son las obras que el Padre me encargó llevar a cabo. Estas obras que yo realizo atestiguan que mi Padre me ha enviado.	36 Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, — ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав.
37 Y el Padre que me envió ha dado testimonio de mí. Ustedes nunca han escuchado su voz ni han visto su rostro,	37 І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи.
38 y su palabra no permanece en ustedes, porque no creen al que él envió.	38 І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, — ви бо не віруєте в того, кого він послав.
39 Ustedes examinan las Escrituras, porque en ellas piensan encontrar Vida eterna: ellas dan testimonio de mí,	39 Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, — а й вони свідчать за мене!
40 y sin embargo, ustedes no quieren venir a mí para tener Vida.	40 Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним.
41 Mi gloria no viene de los hombres.	41 Слави не приймаю я від людей.
42 Además, yo los conozco: el amor de Dios no está en ustedes.	42 Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога.
43 He venido en nombre de mi Padre y ustedes no me reciben, pero si otro viene en su propio nombre, a ese sí lo van a recibir.	43 В ім’я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли.
44 ¿Cómo es posible que crean, ustedes que se glorifican unos a otros y no se preocupan por la gloria que sólo viene de Dios?	44 Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?
45 No piensen que soy yo el que los acusaré ante el Padre; el que los acusará será Moisés, en el que ustedes han puesto su esperanza.	45 Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей — ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте.
46 Si creyeran en Moisés, también creerían en mí, porque él ha escrito acerca de mí.	46 Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він!
47 Pero si no creen lo que él ha escrito, ¿cómo creerán lo que yo les digo?».	47 Не віривши ж його писанням — як моїм словам повірите?»