Hošeah(הושע) - Osea 45

STUTTGARTENSIA-DELITZSCH	Біблія
	1 З нього він вивів милостивого мужа, який серед усіх ласку знайшов, який був і Богові, і людям любий: Мойсея, пам’ять якого — у благословеннях.
	2 Учинив його славою до святих подібним, зробив його великим на страх ворогам.
	3 Словом його він чуда спинив, перед царями його прославив, доручив йому провід свого народу, а й величі своєї частку йому виявив.
	4 Вірного й лагідного, він освятив його, вибравши його з-поміж усіх живих.
	5 Свій голос йому почути зізволив, а ввівши його в темную хмару, заповіді дав йому віч-на-віч, закон життя і те, що знати треба, щоб Якова навчати свого союзу, Ізраїля — своїх приписів.
	6 Звисочив він і Арона, подібного йому святого, брата його — з коліна Леві.
	7 Заключив з ним вічний союз, і надав священство йому в народі, благоліпієм його ущасливив, покрив його світлим одягом;
	8 зодягнув його довершеною славою, прикрасив його сану знаками: спідньою одежею, хитоном та наплічником.
	9 Оточив його ґранатовими яблуками й багатьма золотими дзвінками навколо, щоб при кожному кроці його видзвонювали, щоб звук їхній чути було у храмі — на спомин синам народу свого;
	10 його шати священні — з золота, блавату та з кармазину гаптованої роботи; судовий нагрудник — з об’явленнями правди, витканий з кармазину мистецького виробу,
	11 з дорогоцінним камінням, мов печатка, вирізьбленим, оправленим у золото — праці майстра-самоцвітника, — з виритим на пам’ять написом, за числом поколінь Ізраїля.
	12 Вінець золотий вклав зверху завою, з відбитою на ньому печаткою посвячення, пишну відзнаку чести художньої роботи, прикрасу — втіху очам.
	13 Перед тим ніщо не було таке гарне, і ніколи чужинець не надягав такого, — лише його сини та нащадки його повіки.
	14 Жертви його палено суцільно — двічі щоденно, по всякий час.
	15 Мойсей його висвятив, святим миром помазав — для нього з того був вічний союз, а й для його потомства, доки триває небо, щоб богослужбу й священодію виконували та іменем його народ благословляли.
	16 Він його вибрав з-поміж усіх живих — приносити Господеві жертву, кадило й пахощі приємні на спомин, ще й покутувати за свій народ.
	17 Заповідями своїми надав він йому; повновладу над тими постановами законів: давати Якову науку свідоцтв, Ізраїля просвічувати його законом.
	18 Чужинці проти нього вчинили повстання і ревнували його в пустині: мужі, що при Датані та Авірамі, ще й ватага Кораха, злослива й гнівлива.
	19 Побачив те Господь і того не сподобав, тож були вони знищені в палкім його гніві: він проти них чудо вчинив і вщент їх вигубив полум’ям вогненним.
	20 Аронові ж славу він побільшив, отож і надав таку йому спадщину: призначив для нього первоплоди, передусім же зготував хліб для насичення.
	21 Тим то й їдять вони жертви Господні, які він дав йому та його потомству.
	22 Та в землі народу не має він спадщини, і частка між людом не існує для нього: сам бо він його частка та спадщина.
	23 Пінхас, син Єлеазара — третій славою, ревнував бо він в острасі Господньому й твердо стояв, коли народ бунтувався, з шляхетною відвагою душі своєї, — тож для Ізраїля милосердя виблагав.
	24 Тим-то й заключено з ним союз миру, і з того очолив він святиню й народ свій, так що достоїнство священства належало йому та потомкам його навіки.
	25 Був так само союз і з Давидом — сином Єссея, з коліна Юди; та наслідство царське йде з сина лиш на сина, наслідство ж Аронове — для всіх його нащадків.
	26 Хай Господь дасть вам мудрість у вашому серці — судити народ його за справедливістю, щоб не пропало щастя його, щоб перейшла його слава й на його потомство.