Hošeah(הושע) - Osea 27

STUTTGARTENSIA-DELITZSCH	Біблія
	1 Багато людей грішать із-за користи: розбагатіти прагнучи, стають немилосердними.
	2 Кілок між щілини каміння вбивається, а між продаж та купівлю прокрадається гріх.
	3 Хто в острахові Господньому не тримає себе ревно, то хата в такого незабаром розвалиться.
	4 Коли решето трусять, висівки залишаються, — так і хиби чоловіка в його розмові.
	5 Піч випробовує ганчарське начиння — людину випробовує її розмова.
	6 З плоду дерева праця над ним виявляється, думка ж людського серця — із слова.
	7 Мужа не хвали, поки він ще не висловився, бо щойно словом людина випробовується.
	8 За правдою гнавшись, її досягнеш і в неї зодягнешся, мов у шати препишні.
	9 Птахи живуть із собі подібними — правда повертається до тих, що чинять правду.
	10 Лев учиняє на здобич засідку, а й гріх — на тих, що несправедливість коять.
	11 Розмова благочесного — повсякчасна мудрість, безумний же змінюється, наче той місяць.
	12 З нерозумними бувши, зважай на час, а бувши з розумними — будь якнайдовше.
	13 Осоружне те, що варнякають дурні, а й сміються вони у гріха розкошуванні.
	14 Як базіка нагромаджує клятви — стає волосся дуба, а як почне сперечатись — вуха затуляти треба.
	15 Викликає кровопролиття сварня бундючних, — лайку їхню гидко слухати.
	16 Хто тайни розголошує — втрачає довір’я, і друга собі він більш не знайде.
	17 Друга люби і на нього звіряйсь, та, розголосивши його тайни, вже за ним не женись;
	18 бо як людина втрачає свого небіжчика, так і ти втрачаєш твого ближнього дружбу,
	19 і як випустив єси з рук своїх птаха, так і друга ти втратив — не впіймати більше!
	21 Бо на рану є перев’язка, і на лайку — примирення, та немає надії для того, хто зраджує тайну.
	22 Хто прижмурює око, той лихо кує, і вже годі його відвернути від того.
	23 Перед очима твоїми уста його солодкі, він буде твої слова подивляти, та потім мову свою перекрутить і в твоїх же словах знайде він згіршення.
	24 Многе мені осоружне, та ніхто так, як оцей; а й Господеві стане він осоружний.
	25 Хто підкидає камінь — собі ж на голову кидає; призводить до рани удар зрадливий.
	26 Хто яму копає — у неї впаде; хто сіть розставляє — впіймається в неї.
	27 Хто чинить погане — воно впаде на нього, так що й сам не взнає, звідкіль воно нагрянуло.
	28 Глум і наруга — для гордовитого; та й помста, мов лев, чигає на нього.
	29 У сітку потраплять ті, що раді падінню побожних: муки їх жертимуть ще перед смертю.