1 ثم اطلب اليكم بوداعة المسيح وحلمه انا نفسي بولس الذي في الحضرة ذليل بينكم واما في الغيبة فمتجاسر عليكم. | 1 Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, — я, коли присутній між вами, — покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас. |
2 ولكن اطلب ان لا اتجاسر وانا حاضر بالثقة التي بها ارى اني ساجترئ على قوم يحسبوننا كاننا نسلك حسب الجسد. | 2 Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками. |
3 لاننا وان كنا نسلك في الجسد لسنا حسب الجسد نحارب. | 3 Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних, |
4 اذ اسلحة محاربتنا ليست جسدية بل قادرة بالله على هدم حصون. | 4 бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми |
5 هادمين ظنونا وكل علو يرتفع ضد معرفة الله ومستأسرين كل فكر الى طاعة المسيح | 5 і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові; |
6 ومستعدين لان ننتقم على كل عصيان متى كملت طاعتكم | 6 ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений. |
7 اتنظرون الى ما هو حسب الحضرة. ان وثق احد بنفسه انه للمسيح فليحسب هذا ايضا من نفسه انه كما هو للمسيح كذلك نحن ايضا للمسيح. | 7 Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми. |
8 فاني وان افتخرت شيئا اكثر بسلطاننا الذي اعطانا اياه الرب لبنيانكم لا لهدمكم لا أخجل. | 8 Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився, |
9 لئلا اظهر كاني اخيفكم بالرسائل. | 9 — щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати. |
10 لانه يقول الرسائل ثقيلة وقوية واما حضور الجسد فضعيف والكلام حقير. | 10 Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його — жалюгідна. |
11 مثل هذا فليحسب هذا اننا كما نحن في الكلام بالرسائل ونحن غائبون هكذا نكون ايضا بالفعل ونحن حاضرون. | 11 Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми. |
12 لاننا لا نجترئ ان نعد انفسنا بين قوم من الذين يمدحون انفسهم ولا ان نقابل انفسنا بهم. بل هم اذ يقيسون انفسهم على انفسهم ويقابلون انفسهم بانفسهم لا يفهمون. | 12 Ми не відважуємося рівняти себе чи прирівнювати до деяких із тих, які самі себе поручають; та їм, які міряють самих себе на собі самих та прирівнюють самих себе до себе самих, бракує глузду. |
13 ولكن نحن لا نفتخر الى ما لا يقاس بل حسب قياس القانون الذي قسمه لنا الله قياسا للبلوغ اليكم ايضا. | 13 Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути. |
14 لاننا لا نمدد انفسنا كاننا لسنا نبلغ اليكم. اذ قد وصلنا اليكم ايضا في انجيل المسيح. | 14 Ми бо не розтягаємося над міру, а воно було б так, якби ми до вас не прибули; ми ж таки й справді до вас прибули з Євангелією Христовою. |
15 غير مفتخرين الى ما لا يقاس في اتعاب آخرين بل راجين اذا نما ايمانكم ان نتعظم بينكم حسب قانوننا بزيادة | 15 Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами за нашим правилом над міру; |
16 لنبشر الى ما وراءكم. لا لنفتخر بالامور المعدة في قانون غيرنا | 16 і звіщатимемо Євангелію ген поза вами, не хвалившися готовим на чужому полі. |
17 واما من افتخر فليفتخر بالرب. | 17 А хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться. |
18 لانه ليس من مدح نفسه هو المزكى بل من يمدحه الرب | 18 Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той, кого Бог поручає. |