Baruch 2

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 “ ‘For this reason, the Lord our God has fulfilled his word, which he has spoken to us, and to our judges, who have judged Israel, and to our kings, and to our leaders, and to all Israel and Judah.	1 Тому й здійснив Господь слово своє, що виповів був проти нас і проти правителів наших, які правили Ізраїлем, проти царів наших, проти князів наших, проти ізраїльтян та проти юдеїв.
2 And so the Lord has brought upon us great evils, such as never before happened under heaven, (but which have come to pass in Jerusalem according to what was written in the law of Moses)	2 Під усім простором небесним не було зроблено того, що він учинив у Єрусалимі згідно з написаним у законі Мойсея,
3 even that a man would eat the flesh of his son and the flesh of his daughter.	3 що кожний з нас їстиме м’ясо свого сина, кожен — м’ясо своєї дочки.
4 And so he placed them under the hand of all the kings who surround us, in disgrace and desolation among all the people where the Lord has scattered us.	4 Він видав їх у підлеглість усім царствам, що навкруги нас, на наругу й дивовижу усім народам навколо, куди Господь їх порозкидав.
5 And we were brought down low and were not raised up, because we sinned against the Lord our God, by not obeying his voice.	5 І вони були під сподом замість бути зверху, за те, що ми згрішили супроти Господа, Бога нашого, й не слухались його голосу.
6 To the Lord our God is justice, but to us and to our fathers is confusion of face, just as on this day.	6 Господеві, Богу нашому, справедливість, нам же та батькам нашим — сором на обличчях наших, як воно й є нині.
7 For the Lord has pronounced against us all these evils, which have overcome us.	7 Усі ті нещастя, що Господь заповів проти нас, спіткали нас,
8 And we have not beseeched the face of the Lord our God, so that we might return, each one of us from our most sinful ways.	8 і ми не благали обличчя Господнє й не відвернулись — кожний з нас — від думок нашого лукавого серця.
9 And the Lord has watched over us for evil and has brought it upon us, because the Lord is just in all his works that he has commanded us,	9 І Господь невсипущий був над нещастям, тож і навів їх на нас, бо Господь справедливий у всіх ділах своїх, що про них нам заповідав.
10 and we have not listened to his own voice, so as to walk according to the teachings of the Lord, which he has set before our face.	10 Та ми не слухалися голосу його, не ходили за Господніми веліннями, що їх він був виставив перед нами.
11 And now, O Lord God of Israel, who has led your people out of the land of Egypt with a strong hand, and with signs, and with wonders, and with your great power, and with an exalted arm, and has made a name for yourself, just as on this day,	11 Тож і тепер, Господи, Боже Ізраїля, що вивів єси народ твій з Єгипетського краю сильною рукою знаками та чудесами, потугою великою та раменом високим, і звеличився єси ім’ям своїм, як воно й є нині, —
12 we have sinned, we become impious, we have acted unjustly, O Lord our God, against all your principles.	12 згрішили ми, були нечестиві, були несправедливі, Господи Боже наш, супроти всіх твоїх заповідей.
13 May your wrath be turned away from us because, having been forsaken, we are few among the irreligious where you have scattered us.	13 Нехай же твій гнів відвернеться від нас, бо мало нас лишилось між народами, де ти порозкидав нас.
14 Heed, O Lord, our petitions and our prayers, and deliver us for your own sake, and grant that we may find favor before the face of those who have led us away,	14 Вислухай, Господи, нашу молитву й наше благання, і визволь нас, себе ради, й дай нам ласку в тих, які відвели нас у полон,
15 so that all the earth may know that you are the Lord our God, and because your name has been invoked over Israel and over his posterity.	15 щоб уся земля знала, що ти Господь, Бог наш, бо ім’я твоє прикликане на Ізраїля та на рід його.
16 Gaze upon us, O Lord, from your holy home, and incline your ear, and heed us.	16 Господи, споглянь із твого святого житла й згадай за нас, прихили, Господи, своє вухо й вислухай!
17 Open your eyes and see, because the dead, who are in the underworld, whose spirit has been taken away from their vital organs, will not give honor and justification to the Lord.	17 Розплющ свої очі й подивися, бо не мертві в аді, що їхній дух у них узято з їхнього нутра, дадуть Господеві славу і справедливість,
18 But the soul that is sorrowful for the greatness of evil, approaches bowed down and weak, and the failing eyes and the hungering soul give glory and justice to you, the Lord.	18 лише душа, що уболіває понад міру, те, що ходить зігнуте й безсиле, та очі померклі й душа голодна — воздадуть тобі, Господи, славу й справедливість.
19 For it is not according to the righteousness of our fathers that we pour out our petitions and beg mercy in your sight, O Lord our God,	19 Не заради заслуг батьків наших та царів наших зливаємо ми наше благання перед тобою, Господи, Боже наш.
20 but because you have sent your wrath and your fury upon us, just as you have spoken by the hand of your children the prophets, saying:	20 Ти бо зіслав на нас гнів твій і твоє обурення, як заповів був через слуг твоїх пророків, мовлявши:
21 “Thus says the Lord, ‘Bow down your shoulder and your neck, and do work for the king of Babylon, and settle in the land which I gave to your fathers,	21 «Так говорить Господь: Нахиліть вашу шию і служіть цареві вавилонському, й ви осядете в землі, що її я дав батькам вашим.
22 because, if you will not listen to the voice of the Lord your God, to serve the king of Babylon, I will cause you to depart from the cities of Judah and from the gates of Jerusalem.	22 Коли ж ви не послухаєтесь голосу Господнього, не служитимете вавилонському цареві,
23 And I will take away from you the voice of cheerfulness and the voice of joy, and the voice of the bridegroom and the voice of the bride, and all the land will be without any trace of its inhabitants.’ ”	23 то я зроблю так, що по містах Юди й у Єрусалимі вмовкне голос веселощів та радощів голос, голос молодого й голос молодої, й увесь край стане безлюдним, без мешканців.»
24 And they did not listen to your voice, that they should serve the king of Babylon, and so you have fulfilled your words, which you spoke by the hands of your children the prophets, so that the bones of our kings and the bones of our fathers would be carried away from their place.	24 Та ми не послухали голосу твого й не служили вавилонському цареві; тоді ти здійснив свої слова, які заповів єси через своїх слуг пророків, мовляв, кості царів наших і кості батьків наших будуть викинуті з їхнього місця.
25 And, behold, they have been cast out into the heat of the sun and the frost of the night, and they have died by means of grievous evils, by famine, and by the sword, and by banishment.	25 І ось вони справді викинуті на спеку дня й на холод ночі. Вони померли серед страшної нужди з голоду, від меча й від пошести.
26 And you have set up the temple, in which your name itself was called upon, just as it is on this day, because of the iniquity of the house of Israel and the house of Judah.	26 І вчинив єси зо свого дому, що на нього прикликане твоє ім’я, те, чим він є сьогодні, з-за злоби дому Ізраїля та дому Юди.
27 And you have accomplished in us, O Lord our God, according to all your goodness and according to all your great mercy,	27 Однак, ти, Господи, Боже наш, чинив з нами за всією твоєю добротою й за всією твоєю милістю,
28 just as you spoke by the hand of your child Moses, in the day when you commanded him to write your law before the sons of Israel,	28 як заповів єси був через слугу свого Мойсея, коли був повелів йому перед синами Ізраїля списати твій закон, мовлявши:
29 saying: “If you will not listen to my voice, this great multitude will be changed into the least among the peoples, where I will scatter them.	29 «Як ви не послухаєтесь мого голосу, ота велика сила народу напевно стане малою між народами, серед яких я вас порозкидаю;
30 For I know that the people will not listen to me, for the people are stiff necked. But they will have a change of their heart in the land of their captivity,	30 бо знаю, що вони мене не послухаються, це бо народ тугошиїй. А в країні їхнього вигнання вони схаменуться
31 and they will know that I am the Lord their God. And I will give them a heart, and they will understand, ears, and they will hear.	31 й зрозуміють, що я — Господь, Бог їхній. Я дам їм серце й вуха, що будуть слухати,
32 And they will praise me in the land of their captivity, and will remember my name.	32 і вони прославлять мене в землі свого вигнання та й згадають моє ім’я
33 And they will turn themselves away from their stiff back, and from their wicked deeds, for they will call to mind the way of their fathers, who sinned against me.	33 і відвернуться від своєї впертости і від своїх лихих учинків, коли пригадають собі долю своїх батьків, які згрішили перед Господом.
34 And I will restore them to the land which I pledged to their fathers, Abraham, Isaac, and Jacob, and they will rule over it, and I will multiply them, and they will not be diminished.	34 Тоді я поверну їх назад у край, про який я клявся їхнім батькам Авраамові, Ісаакові та Якову, і вони ним заволодіють. Я розмножу їх і вони не поменшають.
35 And I will establish for them a new and everlasting covenant, so that I will be their God and they will be my people. And I will no longer move my people, the sons of Israel, out of the land which I have given them.”	35 Я заключу з ними союз вічний і буду їхнім Богом, а вони будуть моїм народом. Я не прожену більше свого народу, Ізраїля, з землі, яку я їм дав.»